Рішення № 78020956, 12.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4365/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

Головуючого-судді: Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Мусій С.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі – ГУ ПФ України у Львівській області, Відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії, виплаті перерахованого та виплаті пенсії в подальшому з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати позивачу пенсію з урахуванням належного розміру 82 % грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була призначена у розмірі 82% від суми грошового забезпечення. Зазначає, що розмір пенсії після перерахунку зменшився з 82% до 70%. Складові грошового забезпечення, викладені у довідці ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі - ГУ МВС України у Львівській області) від 19.05.2017, Позивач отримав від відповідача у квітні 2018 року. Позивач вважає, що для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми закону, що визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії. Розмір призначеної пенсії в процентному відношенні відповідних сум грошового забезпечення не може бути зменшений навіть при зміні діючого законодавства з огляду на конституційні норми щодо незворотності дії нормативно-правових актів у часі.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 22-27), в якому просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви від 19.09.2018, ОСОБА_1 у повному обсязі. Вказує на те, що ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою в якій просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016, однак до суду звернувся 19.09.2018 чим порушив строк звернення до суду. Посилається на те, що ОСОБА_3 України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, на думку ГУ ПФ України у Львівській області, Позивачу правомірно перераховано пенсію, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії 01.01.2016 встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з ухвалою суду від 24.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

31.10.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 17.06.1998 призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 12 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (редакція, чинна на момент призначення пенсії) від 09.04.1992, у розмірі 82% грошового забезпечення (арк. справи 11-12).

19.05.2017 ГУ МВС України у Львівській області було сформовано та направлено до ГУ ПФ України у Львівській області довідку № 91-14275 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (арк. справи 10).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1, ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, оформлену листом від 28.03.2018 за № 1239/Г-20/07.05-06, в якій повідомила Позивача про наступне (арк. справи 9). З прийняттям 21.02.2018 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» №103 перерахунок раніше призначеної пенсії здійснюється з 01.01.2016 за нормами законодавства, що діє на момент перерахунку. Разом з тим, перерахунок пенсії буде проведено після надходження з ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення.

Незгода Позивача із бездіяльністю ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови перерахунку розміру пенсії у розмірі 82 % відповідної суми грошового забезпечення, стала підставою для звернення до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим ОСОБА_3 держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною 4 статті 63 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим ОСОБА_3 пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим ОСОБА_3, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього ОСОБА_3. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим ОСОБА_3, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі – Постанова КМУ № 103), постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року за № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі – Постанова КМУ № 988).

Пунктом 5 Постанови КМУ № 988 передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за № 45.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що перерахунок призначеної пенсії здійснюється виключно у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за ОСОБА_3, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.

Будь-яких інших підстав, які б впливали на розмір призначеної пенсії при її перерахунку ні ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ні Постановою КМУ № 103, не передбачено.

Відповідач при перерахунку пенсії Позивачу застосував положення частини 2 статті 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами внесеними ОСОБА_3 України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

29.12.2015 набрав чинності ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей».

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені ОСОБА_3 України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення відносяться до порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із вказаного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.06.2017 № 583/2264/17, від 31.01.2018 № 523є4930/15-а, від 27.02.2018 №642/3284/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії Позивачу максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на 1 січня 2016 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Як встановлено судом, Позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 82 % грошового забезпечення на підставі статті 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент звільнення).

ГУ ПФ України у Львівській області з 01.01.2016 провело перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, відповідно до якого сума грошового забезпечення склала 7305,71 грн, що становить 70% грошового забезпечення (арк. справи 13).

Однак при проведенні перерахунку, Відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 82 % відповідних сум грошового забезпечення.

Встановлені фактичні обставини та аналіз чинного законодавства зумовлює висновок суду про те, що при перерахунку пенсії Відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення Позивачу пенсії. Отже, зміна Відповідачем під час проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії Позивачу за вислугу років з обмеженням максимального розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення, є протиправною.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо відмови у врахуванні та виплаті Позивачу пенсії з 01.01.2016 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, підлягає до задоволення.

Як наслідок обґрунтованими є і похідною вимога про спонукання до вчинення дій, зокрема щодо зобов’язання Відповідача у справі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру 82% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як передбачено пунктами 3, 8 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обгрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо доводів Відповідача про порушення Позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 87 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зазначене положення продубльовано також в статті 46 ОСОБА_3 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, строк звернення до суду встановлений статтею 123 КАС України до такої категорії спорів не застосовується.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач за подання позовної заяви до суду не сплатив судовий збір, з тих підстав, що є учасником бойових дій, що підтверджується копією з посвідчення Серії АБ № 567846 (арк. справи 15) та у відповідності до ОСОБА_3 України «Про судовий збір» звільнений від сплати такого. Таким чином, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, та виплаті перерахованого з урахуванням розміру 82% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 82180, смт.Підбуж, Дрогобицький район Львівської області) з урахуванням розміру 82% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 22.11.2018.

Суддя Мричко Н.І.