Рішення № 78020697, 19.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 листопада 2018 р. № 2040/7696/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов'язати Ізюмське об'єднане УПФ України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” і "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів/зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: на суму донарахованої, але не виплаченої державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 34996 грн. 06 коп., за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року у справі №2-а-9/09 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 820/3865/18, що становить разом 34541,09 x 2 = 69082,18 грн.;

- зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року №820/3865/18 було, зокрема, зобов’язано Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії мені за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а-9/09. Відповідачем листом було повідомлено позивача, що за судовим рішенням шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року виплачено. Однак, як вказано позивачем така виплата була здійснена відповідачем без врахування положень Законів України “Про індексацію грошових доходів населення” та “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”. Позивачем вказано, що недоотримана із січня 2014 року по 02.08.2014 року пенсія підлягає індексації, а оскільки остання була виплачена позивачу з порушенням строків виплати, то має бути нарахована і компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом

Ухвалою суду від 24.09.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що для забезпечення проведення індексації пенсії нарахування поточної індексації пенсії проводиться після настання підстав з урахуванням бюджету Пенсійного фонду України, які на даний час відсутні. Також представником відповідача вказано, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. При розрахунку суми компенсації відповідач виходив з того, що за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року позивачеві сума пенсії своєчасно нараховувалась та виплачувалась у встановлені законодавством терміни, порушень і затримок по виплаті пенсій з боку відповідача не було. З огляду на вищевикладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року ухвалено розгляд справи здійснювати з викликом учасників справи та зобов'язано позивача до дати судового засідання надати до суду пояснення стосовно того, яким чином здійснено розрахунки сум індексації та компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, наведені у позовній заяві.

Через канцелярію суду від позивача надійшло пояснення стосовно здійснених розрахунків сум індексації та компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Позивач через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої позивач не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та має першу категорію, що підтверджується копією посвідчення серії А № 113167 С.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №820/3865/18 за позовом ОСОБА_1 (вул. Пушкіна, б. 94, м. Барвінкове, Барвінківський район, Харківська область, 64701, код НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (проспект Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область,64309, код 40387920) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено частково; визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а -9/09 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов’язано Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а-9/09; у задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Вищевказане судове рішення набрало законної сили 03.08.2018 року та 16.08.2018 року позивачем отримано виконавчий лист по справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 10.09.2018 року №13335/14-11 повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а -9/09 та вказано, що розмір доплати складає 34996,06 грн.

Як вказано позивачем у адміністративному позові відповідно до положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” і "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів/зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, мав ще нарахувати на суму донарахованої, але не виплаченої державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 34996 грн. 06 коп., за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року у справі №2-а-9/09 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 820/3865/18 суму суми індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Надаючи правову оцінку доводам позову і заперечень про нього суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення, встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати по дорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації величина індексу споживчих цін. яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Як передбачено положеннями ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації під лягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і соціальні виплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (зі змінами, внесеними Законом № 911-VІІІ від 24.12.2015 року, які набрали чинності з 01.01.2016 року).

При цьому, положеннями ч.4 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок коштівДержавного бюджету України.

Як передбачено п. 4 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

При цьому, згідно із положеннями статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачена індексація та перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу.

Отже, позивач має право на отримання індексації доходу, а саме суми донарахованої, але не виплаченої державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 34996 грн. 06 коп., за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року у справі №2-а-9/09 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 820/3865/18, відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст.1 Закону України “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Як передбачено приписами ст.2 Закону України “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

При цьому, згідно із приписами ч.2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що визначальною умовою для виплати особі компенсації втрати частини пенсії є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Як передбачено положеннями ст. 3 Закону України “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до положень ст.6 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію виплачують, зокрема, за рахунок: власних коштів - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Згідно із положеннями п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як передбачено положеннями п.п.5 - 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тобто, відповідно до чинного законодавства компенсація можлива лише в тому разі, коли пенсі нарахована, але не виплачена.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суд України, викладеними у постанові від 18.11.2014 р. у справі № 21-518а 14.

Як встановлено судовим розглядом справи судовим рішенням у справі №820/3865/18 було визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а-9/09 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язано прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії за вказаний період.

Отже, в судовому порядку визнано протиправною відмову відповідача донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а-9/09.

Як встановлено судом відповідачем здійснено перерахунок пенсії за відповідний період. Однак, матеріали справи не містять доказів проведення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з огляду на обставини справи та норми діючого законодавства відповідач у зв'язку із порушенням встановлених строків виплати сум донарахованої, але не виплаченої державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року у справі №2-а-9/09 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 820/3865/18, має здійснити нарахуванням компенсації втрати позивачу частини доходів у порядку, передбаченому Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

При цьому, суд зазначає, що позивачем у адміністративному позові та позовних вимогах наведено суму індексації та компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати доходів у загальному розмірі 69082,18 грн. = 34541,09 х 2, яку, на думку позивача, судом має бути зобов’язано відповідача їй донарахувати та виплатити.

Відповідно до наданого позивачем на вимогу суду пояснення стосовно здійснених розрахунків вбачається, що листом відповідача №265/М-14 від 16.04.2018 року їй за період з 01 січ ня по 02 серпня 2014 року виплачена державна і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно у розмірі: у січні 1214,72 грн., у лютому 1214,72 грн., у березні 1214,72 грн., у квітні 1214,72 грн., у травні 1214,72 грн., у червні 1214,72 грн. тау липні 1214,72 грн., а всього 8503 грн. 04 коп., отже сума недоплаченої пенсії становить по 4953,78 грн. кожного із семи місяців 2014 року.

Позивачем здійснено розрахунок вказаних у позові сум індексації з огляду на встановлений за повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2014, 2015, 2016, 2017 та поточний роки, що в цілому складає відповідно - 124,9%, 143,3%, 112,4%, 113,7% та 104,4%.

Також позивачем вказано, що відповідач повинен провести індексацію недоотриманих своєчасно пенсійних виплат, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі №2а-9/09 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 черв ня 2018 року у справі №820/3865/18, яка не має разового характеру, тобто із застосуванням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». При цьому, позивачем вказано, що за січень, лютий 2014 рік пенсія не підлягає індексації, оскільки індекси споживчих цін дорівнюють відповідно 100,2 та 100,6%, тобто, не перевищують 101%.

Водночас, як вказано позивачем згідно у лютому сума компенсації пенсії становить 4953,78 x 100,2:100 = 4963,68 грн., у березні 2014 року пенсія у розмірі 9917,46 грн., тобто сума пенсії двох попередніх місяців, підлягає індексації і дорівнює 9917,56 x 102,2 : 100 = 10135,65 грн. та компенсація, яка становить 10135,65 х 102,2 : 100 = 10358, 63 + 4953,78 = 15312,41 грн. У квітні 2014 року сума індексації пенсії становить 15312,41 x 103,3 : 100 = 15817,72 та компенсація, яка складає 15817,72 x 103,3 : 100 = 16339,70 + 4953,78 = 21293,48 грн. У травні 2014 року сума індексації пенсії складає 21293,48 x 103,8 : 100 = 22102,63 та компенсація 22102 х 103,8 : 100 = 22942,53 + 4953,78 = 27896,31 грн. У червні-липні 2014 року не підлягає пенсія індексації, оскільки індекси споживчих цін дорівню ють відповідно 101 та 100,4%, тобто не перевищують 101%, але повинна бути нарахована компенсація, а розмір заборгованості складає 27896,31 x 101 : 100 = 28175,27 + 4953,78 = 33129,05 грн. та 33129,05 x 100,4 : 100 = 3326156 + 4953,78 =38215,34 грн.

При цьому, позивачем вказано, що оскільки, зазначена сума відповідачем у 2014 році не була виплачена, сума індексації грошових до ходів громадян за 2015 рік визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індек сації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків, тобто 38215,34 x 143,3 : 100 = 54762,58 і компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за цей рік становить 54762,58 х 143,3 : 100 = 78874,78 грн., за 2016 рік сума індексації грошових доходів громадян становить 78874,78 x 112,4 : 100 = 88205,65 грн., а компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за цей рік складає 88205,65 х 112,4 : 100 = 99143,15 грн., за 2017 рік сума індексації грошових доходів громадян становить 99143,15 х 113,7 : 100 = 112725,76, а компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з пору шенням термінів їх виплати за минулий рік складає 112725,76 x 113,7 : 100 = 128169,18 грн. та за поточ ний рік сума індексації грошових доходів громадян складає 128169,18 x 104,4 : 100 = 133808,62 грн., а ком пенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за 2018 рік становить 133808,62 x 104,4 : 100 = 139696,19 грн.

Суд враховує надані позивачем пояснення стосовно здійсненого розрахунку належних їй до виплати сум, проте зазначає, що згідно із положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” такі суми мають бути нараховані відповідачем.

Суд зазначає, що за Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про зобов'язання відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У даному випадку у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не бути виконано судове рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (64701, Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Пушкіна, буд.94) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (64309, Харківська обл., м. Ізюм, просп. Незалежності, буд. 2) про зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” і "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів/зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: на суму донарахованої, але не виплаченої державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 34996 грн. 06 коп., за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року у справі №2-а-9/09 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 820/3865/18.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження складено 22 листопада 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.