Рішення № 78020110, 20.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Житомир справа № 240/4927/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир. 10003) щодо неврахування для обчислення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 (площа Польова, 18, кв. 59, м. Житомир, 10009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 82% грошового забезпечення згідно нових даних (премії у розмірі 12,29%) зазначених у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області за №85/8133 від 14.03.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (площа Польова, 18, кв. 59, м. Житомир, 10009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії, без обмеження граничного розміру, з урахуванням 82% основного розміру пенсії, відповідно до даних довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області за №85/8133 від 14.03.2018, згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов Кабінету міністрів України №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням 82% основного розміру пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області за №85/8133 від 25.04.2017. 14.03.2018 Ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області до ГУ ПФУ в Житомирській області направлено нову довідку, де зазначено більший розмір премії, а саме: 12,29%. Однак, перерахунок пенсії проведено з урахуванням 70% грошового забезпечення замість 82% Вважає, що є законним та обґрунтованим його право на здійснення перерахунку розміру його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", починаючи з 01.01.2016 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категорія осіб" та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, яка діяла на час його звільнення та нарахування пенсії, а саме 82% грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 23.10.2018 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін та призначено судове засідання на 20.11.2018.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у письмовому відзиві. В обґрунтування відзиву зазначив, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 з урахуванням 82% основного розміру пенсії згідно довідки №85/8133 від 25.04.2017 проведений на виконання рішення суду у справі №806/168/18. Тому просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 806/168/18, яке набрало законної сили 28.04.2018 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням 82% основного розміру пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області за №85/8133 від 25.04.2017.

На виконання рішення суду від 28.03.2018 позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області за №85/8133 від 25.04.2017 з урахуванням 82% грошового забезпечення, де розмір премії зазначено-5,6%.

14.03.2018 Ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області на адресу ГУ ПФУ в Житомирській області направлено нову довідку №85/8133, де зазначено більший розмір премії, а саме: 12,29%.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки №85/8133 від 14.03.2018.

Після проведення перерахунку пенсії позивачу, загальний розмір його пенсії становив 70 % грошового забезпечення.

Не погоджуючись зі зменшенням відсоткового розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою, за результатами розгляду якої, відповідач листом від 01.08.2018 №Б-3426 повідомив позивача, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, перерахунок пенсії проведено за діючою на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а.с.13).

Тобто, наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 82% на 70% грошового забезпечення.

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при перерахунку пенсії протиправно зменшило основний розмір пенсії, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на відповідність ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно зі ст.19 ОСОБА_2 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Приписами ч.3 ст.46 ОСОБА_2 України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

При дослідженні листа від 01.08.2018 №Б-3426 судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило перерахунок пенсії за чинною на час перерахунку пенсії редакції ст.13 Закону, якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Суд вважає помилковим посилання відповідача при перерахунку пенсії позивачу на редакцію ст.13 Закону, яка була чинною на день перерахунку її пенсії, на виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014, до частини 2статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Отже, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Як встановлено із матеріалів справи, позивачу призначено пенсію із встановленням основного розміру пенсії - 82% грошового забезпечення на підставі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що ОСОБА_2 України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З урахуванням приписів ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент звільнення та призначення позивачу пенсії), позивач мав право на 82 відсотка відповідних сум грошового забезпечення для визначення пенсії.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, виконуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, перерахував пенсію позивачу з 01.01.2016, однак її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.

Суд наголошує, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

У відповідності до ст.8 ОСОБА_2 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Приписами частини першої статті 58 Основного Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99) визначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 ОСОБА_2 України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 ОСОБА_2 України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа №1-21/2005) визначено, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм ОСОБА_2 України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Згідно зі статтею 22 ОСОБА_2 України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови №103, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту висновків Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 встановлено, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії

Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що при здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач протиправно застосував положення частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII в редакції, чинній на момент здійснення такого перерахунку, а не норму, чинну на момент звільнення позивача та призначення йому пенсії, що призвело до звуження конституційних прав позивача.

Правова позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018 по справі №295/309/17 та постанові від 24.04.2018 по справі №686/12623/17, які, відповідно до ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-ІV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії відповідача в частині зменшення основного розміру пенсії позивача вчинені з порушенням ч.2 ст.19 ОСОБА_2 України та не відповідають ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 основного розміру призначеної позивачу пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення.

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01 січня 2016 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із визначенням основного розміру пенсії як 82% сум грошового забезпечення на підставі довідки №85/8133 від 14.03.2018.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно, зміни внесені до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема щодо максимального розміру пенсії 70% відбулися після призначення пенсії позивачу та не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на виконання судового рішення.

Внесені Законами №3668-17 та № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 82 відсотків від грошового забезпечення.

Щодо вимоги провести перерахунок та виплату пенсії без обмежень максимальним розміром, то вона задоволенню не підлягає, оскільки доказів того, що внаслідок перерахунку пенсії на підставі даного рішення розмір пенсії буде обмежений та виплата перерахованої на підставі даного рішення пенсії буде здійснена з порушеннями законодавства, позивачем не надано. Суд вважає, що ця вимога на даний час є передчасною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, тому підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77,90,139,242-246,263 КАС України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо неврахування для обчислення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 (площа Польова, 18, кв. 59, м. Житомир, 10009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 82% грошового забезпечення на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Жиомирській області за №85/8133 від 14.03.2018 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов Кабінету міністрів України №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (площа Польова, 18, кв. 59, м. Житомир, 10009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з урахуванням 82% основного розміру пенсії, на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області за №85/8133 від 14.03.2018, згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов Кабінету міністрів України №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (площа Польова, 18, кв. 59, м. Житомир, 10009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос