Рішення № 78019938, 16.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 р. Справа№200/10275/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2018 року через відділення поштового зв’язку йому відповідачем виплачено недоотримані матір’ю ОСОБА_1 пенсійні виплати на суму 47796,28 грн. Невиплаченими до теперішнього часу залишаються пенсійні виплати на суму 12223,23 грн. Для роз’яснення причин невиплати залишку недоотриманих пенсійних виплат позивач звернувся до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, де отримав відповідь, що пенсійні виплати йому сплачені в повному обсязі, на решту виплат позивач прав не має.

Отже, позивач вважає бездіяльність Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка виразилась у невиплаті позивачу недоотриманих пенсійних виплат у зв’язку зі смертю його матері ОСОБА_2 на суму 12223,23 грн. є протиправною та такою, що порушує його права.

Просив визнати дії Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині невиплати ОСОБА_1 як спадкоємцю за законом недоотриманих пенсійних виплат його матері ОСОБА_2 на суму 12223,33 грн. протиправними, та зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити виплату позивачу недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_2 на суму 12223,23 грн.

16 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

07 листопада 2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи це тим, що частиною 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної ініціативи, виплачуються за минулий час, але не більш ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Так в даному випадку від 18.05.2018 року (дата звернення позивача до управління з заявою про виплату недоотриманої пенсії) було відраховано три роки до дня звернення за отриманням пенсії, тобто до 18.05.2015 року. За зазначений період була нарахована наступна сума у розмірі 47796,28 грн., яка і була виплачена ОСОБА_1. Зазначена в адміністративному позові сума у розмірі 12223,23 грн. не виплачувалась позивачу, оскільки ця сума виходить за визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» три роки, впродовж яких ОСОБА_2 не зверталась до управлінь Пенсійного фонду України з заявою про виплату їй пенсії.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є сином ОСОБА_2, 13 липня 1957 року, РНОКПП НОМЕР_2, яка померла 06 липня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 ІІ-НО № 006522.

З 2013 року ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яку вона отримувала за місцем свої реєстрації – АДРЕСА_1.

В зв’язку з проведенням антитерористичної операції позивач та його мати переїхали до м. Мирноград Донецької області, де були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи. З вересня 2014 року ОСОБА_2 була припинена виплата пенсії.

Після смерті ОСОБА_2 , в грудні 2017 року позивач, як єдиний спадкоємець, звернувся до Мирноградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її смерті.

Для з’ясування залишку недоотриманих пенсійних виплат в зв’язку зі смерті матері позивача, державним нотаріусом Мирноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові було спрямовано відповідний запит. Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові від 21 квітня 2018 року, виданої у відповідь на зазначений запит, сума недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю позивача ОСОБА_2 складала 60019, 51 грн.

25 квітня 2018 року державним нотаріусом Мирноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина після смерті ОСОБА_2 складалась з недоотриманих коштів в сумі 60019,51 грн., які належали померлій.

18 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові припинило функціонувати, його правонаступником згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 є Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

27 липня 2018 року через відділення поштового зв’язку відповідачем позивачу було виплачено недоотримані його матір’ю у зв’язку зі смертю пенсійні виплати на суму 47796,28 гривень.

Невиплаченими до теперішнього часу залишаються пенсійні виплати на суму 12223,23 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) та виплати пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини надається свідоцтво про право на спадщину.

Суд зауважує, що зі змісту наданих відповідачем документів та заперечень не вбачається, що відповідачем заперечується право позивача на отримання пенсії померлого, спірним питанням є саме сума виплат.

Відповідно до положень п. 1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджено Постановою від 25.11.2005 року № 22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

З аналізу зазначених норм законодавства, суд доходить висновку, що заява про отримання недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера повинна надаватися до органу, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер.

Отже, позивач звертався із такою заявою 18 травня 2018 року, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У разі смерті пенсіонера його сім’ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного Кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного Кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина є визначальною категорією для спадкування в цілому, оскільки за її відсутності спадкування не відбувається.

Отже, як вже зазначалось судом, за запитом державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори, відповідачем було надано довідку про суми недоотриманих сум пенсії, які склали 60019,51 грн. 51 коп.

25 квітня 2018 року на ім’я позивача видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, за цим свідоцтвом, складається з – недоотриманих коштів у сумі 60019,51 грн., які належали померлій на підставі довідки 4576/03, виданої 21 квітня 2018 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Доценка, 117, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати дії Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) в частині невиплати ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Доценка, 117, РНОКПП НОМЕР_1) як спадкоємцю за законом недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 12223 (дванадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 23 коп. протиправними.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) здійснити виплату ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Доценка, 117, РНОКПП НОМЕР_1) недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 12223 (дванадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 23 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Доценка, 117, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.