Рішення № 78019918, 22.10.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2739/18

Провадження № 2/185/2157/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, суд -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, в подальшому уточнивши позовні вимоги, в якому просила встановити факт родинних відносин між нею та померлим 21 грудня 2003 року ОСОБА_3, як сестри та брата; визнати за нею право власності на житловий будинок № 92 по вул. Гоголя у с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, який помер 21 грудня 2003 року.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що 21 грудня 2003 року помер її брат ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок № 92 по вул. Гоголя у с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3. Після звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 17 травня 2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю факту родинних відносин з померлим та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Той факт, що померлий ОСОБА_3 був її рідним братом підтверджується записами погосподарської книги ОСОБА_2 сільської ради № 13 за 1986-1990 роки, в якій зазначено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкав з дружиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та інформацією наданою ОСОБА_2 сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року № 804, згідно якої, на момент смерті ОСОБА_7 21 грудня 2003 року, разом із ним проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до свідоцтва про народження позивачки, її батьками були - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Оскільки вони мають одних батьків, то вони є рідним братом та сестрою. У зв’язку з тим, що вона не може отримати свідоцтво про право власності на спадщину після померлого брата, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21 грудня 2003 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією актового запису про смерть № 91 від 22.12.2003 року складеного виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку № 92 по вул. Гоголя у с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області.

Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 є його сестра ОСОБА_1.

Однак, при зверненні ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про отримання спадщини після померлого брата, постановою завідувача Другої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 17 травня 2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю факту родинних відносин з померлим та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Той факт, що померлий 21 грудня 203 року ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_1 підтверджується наступним.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8, яка в подальшому, після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1, її батьком записаний ОСОБА_5, матір’ю – ОСОБА_6.

З відповіді на запит наданої ОСОБА_2 сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області № 794 від 24 липня 2017 року, згідно записів погосподарської книги ОСОБА_2 сільської ради № 13 за 1986-1990 роки зазначено, що по вул. Гоголя, 90 в с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області мешкав ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_6 та сином ОСОБА_3, даний факт підтверджується копією погосподарської книги № 13 ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів на 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки, в якій зазначено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав ІНФОРМАЦІЯ_4, мав склад сім’ї: дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_5 помер 19 грудня 1994 року, ОСОБА_6, померла 16 березня 1994 року, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть.

Згідно інформації наданою ОСОБА_2 сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року № 804, згідно записів погосподарської книги ОСОБА_2 сільської ради № 22 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № 922, сторінка 40, на момент смерті ОСОБА_7 разом із ним проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Оскільки батьками померлого 21 грудня 2003 року ОСОБА_3 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які також були батьками ОСОБА_8, яка в подальшому, після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1, суд вважає, що ОСОБА_1 та померлий 21 грудня 2003 року ОСОБА_3 були рідним братом та сестрою.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців),

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1256 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, та і збоку матері.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Право власності на будинок № 92 вул. Гоголя в с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05 січня 1988 року Павлоградським райвиконкомом, що підтверджується довідкою КП Павлоградського МБТІ від 14.08.2018 року № 2478.

ОСОБА_5 помер 19 грудня 1994 року, про що ОСОБА_2 сільською Радою Павлоградського району Дніпропетровської області 22 грудня 1994 року зроблено запис № 99.

Єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 залишилися його діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка у встановлений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.

На момент смерті ОСОБА_7 разом із ним проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується довідкою наданою ОСОБА_2 сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року № 804.

Оскільки ОСОБА_3 проживав постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, він вважається таким, що фактично прийняв спадщину.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

ОСОБА_3 успадкував вищевказаний житловий будинок, проте, у встановленому порядку не зареєстрував право власності на нього, а позивач є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3, який помер 21 грудня 2003 року, а саме, щоОСОБА_3, який помер 21 грудня 2003 року був рідним братом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 92 по вул. Гоголя у с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, який помер 21 грудня 2003 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко