Рішення № 78019623, 22.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 листопада 2018 р. № 2040/7361/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61023, код НОМЕР_1) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов., м. Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у невиплаті починаючи з липня 2018 року пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про призупинення (припинення) починаючи з липня 2018 року пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1;

- зобов’язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити виплату пенсії та повернути заборгованість ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1 негайно після проголошення судового рішення, утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії та подальші виплати пенсії здійснювати без дотримання вимог для внутрішньо переміщених осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення виплати пенсії позивачу у період з липня 2018 року є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 р. залучено в якості другого відповідача по справі Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник Київського об'єднаним УПФУ м. Харкова у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили. Через канцелярію суду управлінням подано відзив на позов, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Представник Головного управління ПФУ у Харківській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду управлінням подано відзив на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити та проводити розгляд справи без участі представника управління.

Відповідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком довічно, відповідно копії пенсійного посвідчення №1902513318, виданого 13.03.2012р.(а.с.12).

ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_2 №6327012365 (а.с.13).

З листопада 2015 року позивач перебуває на обліку Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Судом встановлено, що також не заперечується відповідачами у відзивах на позов, що позивачу виплату пенсії призупинено з липня 2018 р.

З огляду на вказані вище обставини, позивач звернувся з вказаним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст. 47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення п. 2 ч.1 ст. 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Варто зазначити, що вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що відповідачем жодних документів у підтвердження правової позиції та доводів, викладених у відзиві на позов, до суду надано не було.

Як встановлено судом з відзивів відповідачів, припинення виплати пенсії позивачу відбулось у зв’язку з відсутністю останнього за адресою, що вказана у довідці про взяття на облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV), реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Доводи відповідачів з посиланням як на підставу припинення пенсійних виплат на постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, суд вважає безпідставним, оскільки Закон № 1058-IV має вищу юридичну силу.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постанові від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17).

Суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 року “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”.

Тобто, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ “Державний ощадний банк”.

Згідно п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) (в редакції, яка діяла на момент припинення позивачу виплати пенсії),підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання. Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно дост. 16 цього Закону.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Судом з відзиву на позов Головного управлінням ПФУ у Харківській області встановлено, що управлінням рішення щодо призупинення пенсій позивачу не приймалось, оскільки позивач перебуває на обліку саме Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

При цьому Київським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова рішення щодо призупинення пенсії позивачу до суду не надано.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року, витребувано належним чином завірену копію рішення про призупинення (припинення) позивачу пенсії починаючи з липня 2018 року. На виконання ухвали суду, Київським об'єднаним УПФ України м. Харкова, рішення надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження законних підстав для припинення виплати пенсії позивачу.

У рішенні у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

У цьому рішенні Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Як свідчить аналіз положень Закону №1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Водночас, як встановлено судом, припинення виплати пенсії позивачу відбулося без прийняття відповідного рішення відповідачем лише на підставі даних, отриманих від Пенсійного фонду України, тобто, право на отримання пенсії стало залежним від місця проживання позивача, який є громадянином України.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 від 03 травня 2018 року (провадження № Пз/9901/20/18), залишеної без змін постановою ОСОБА_2 Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (провадження № 11-644асі18).

Крім того ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що припинення виплати пенсії позивачу є відповідною дією Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Київського об'єднаного УПФ України м. Харкова, яка полягає у невиплаті починаючи з липня 2018 року пенсії позивачу, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, керуючись ч.2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо невиплати починаючи з липня 2018 року пенсії ОСОБА_1

У зв’язку з тим, що припинення виплати пенсії позивачу відбулося без прийняття відповідного рішення відповідачем, позовні вимоги щодо скасування рішення Київського об'єднаного УПФ України м. Харкова, про призупинення пенсії позивачу починаючи з липня 2018 року, задоволенню не підлягають.

Оскільки судом спростовано законність призупинення виплати пенсії позивачу з липня 2018 року, частина позовних вимог про зобов'язання Київського об'єднаного УПФ України м. Харкова поновити виплату пенсії та сплатити заборгованість ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

У зв’язку з чим, позовні вимоги щодо негайного повернення заборгованості з виплати пенсії позивачу після проголошення судового рішення, підлягають частковому задоволенню в рамках п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, а саме у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо позовних вимог позивача про утримання від подальшого призупинення виплати пенсії та подальшої виплати пенсії здійснювати без дотримання вимог для внутрішньо переміщених осіб, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 2, 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту ст. 3 КАС України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Враховуючи, що вказана позовна вимога спрямована на майбутнє, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. відстрочено сплату судового збору до постановлення рішення по справі №2040/7361/18.

З огляду на прийняте судом рішення, суд вважає за необхідне стягнути з Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704.80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61023, код НОМЕР_1) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов., м. Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо невиплати починаючи з липня 2018 року пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1.

Зобов’язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити виплату пенсії, яка зупинена, починаючи з липня 2018 року та сплатити заборгованість ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1.

Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

В задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41247819) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК Основ"ян/мХарОснов"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2018 р.

Суддя Сагайдак В.В.