Рішення № 78019479, 12.11.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6125/18

Провадження № 2-а/0182/114/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.11.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого-судді Рунчевої О.В.

при секретарі Нагаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування вимог якої послався на наступні обставини.

10 серпня 2018 року рекомендованим поштовим відправленням № 4900063933754 він отримав постанову повідомленням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення № 195 від 06 липня 2018 року. Зазначеною постановою його, за неналежне ведення обліку доходів і витрат та порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за порушення ст.ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП. Вказана постанова прийнята на підставі протоколів про адміністративне правопорушення № 195 та № 196 від 05 липня 2018 року, які у свою чергу складені на підставі акта перевірки № 24105/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 08 травня 2018 року.

Зазначив, що вказана постанова від 06 липня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням ст. ст. 254, 256, 268 КУпАП. Також зазначив, що зазначена постанова є безпідставною через відсутність в його діях складу порушень, передбачених ст.ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП, протоколи про адміністративне правопорушення № 195 та № 196 від 05 липня 2018 року також є безпідставними.

Крім того, вказав, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття вмотивованої постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 195 від 06 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за порушення ст.ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року (а.с. 179-181), адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по адміністративній справі, призначено проведення першого судового засідання для розгляду справи по суті.

Копію ухвали судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року направлено учасникам справи, повідомлено про надходження адміністративного позову, про день, час і місце розгляду справи у відповідності до ст.268 КАС України (а.с. 182-186).

09 листопада 2018 року до суду від представника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, І. Вінтіш, надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 187- 212). У відзиві відповідач просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, в обґрунтування чого послався на наступні обставини. Так, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань отримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 08 травня 2018 року № 24105/04-36-13-05/НОМЕР_1.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, абз. 1 п. 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Листом від 27 червня 2018 року позивач був запрошений до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції для складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення на 05 липня 2018 року об 11-00 год. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 02 липня 2018 року було вручено лише 03 серпня 2018 року.

05 липня 2018 року за відсутності позивача було складено протоколи про адміністративне правопорушення та складено акт про неявку позивача, про що зроблено запис у протоколах.

Примірники протоколів від 05 липня 2018 року направлено поштою за адресою проживання позивача та вручено 10 серпня 2018 року, згідно відмітки про вручення на рекомендованому повідомленні. Протокол про адміністративне правопорушення було направлено позивачу рекомендованим листом в якому було надано роз’яснення його прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Враховуючи той факт, що позивач не з’явився для підписання протоколів, протоколи були складені без нього, тому відсутній його підпис про вручення копії протоколів.

Також зазначив, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за триваюче правопорушення, датою виявлення такого правопорушення є дата складання та підписання акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.

Відзив було направлено позивачу 09.11.2018 року, про що свідчить фіскальний чек (а.с. 193).

У судове засідання позивач не з’явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Між сторонами існує публічно-правовий спір, який виник з приводу притягнення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, абз. 1 п. 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст.164-1, ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань отримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 08 травня 2018 року № 24105/04-36-13-05/НОМЕР_1.

Листом від 27 червня 2018 року №37468/10/04-36-10-05 позивача було запрошено до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення на 05 липня 2018 року об 11-00 год. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 02 липня 2018 року було вручено позивачу лише 03 серпня 2018 року. (а.с.204).

05 липня 2018 року складено Акт № 34567/04-36-13-05/НОМЕР_1 про неявку ОСОБА_1 до приміщення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області для складання та отримання протоколів про адміністративне правопорушення (а.с.205).

05 липня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 195, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відносно ОСОБА_1, відповідно до якого останній вчинив правопорушення неналежне ведення обліку доходів і витрат, в результаті порушення п.п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу, а саме, завищення задекларованої вартості документально підтверджених витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу від здійснення діяльності за 2015-2017 роки, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької, що підтверджено актом перевірки № 24105/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 08 травня 2018 року, відповідальність передбачена ст. 164-1 КУпАП. (а.с.19).

05 липня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 196, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відносно ОСОБА_1, відповідно до якого останній вчинив правопорушення порушення порядку нарахування, обчислення строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в результаті порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що призвело заниження нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за 2015-2017 роки, що підтверджено актом перевірки № 24105/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 08 травня 2018 року, відповідальність передбачена, відповідальність передбачена ч.1 ст.165-1 КУпАП (а.с.20).

Вказані протоколи були направлені позивачу 05 липня 2018 року з роз’ясненнями прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить лист (а.с.22).

06 липня 2018 року за результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення № 195 та № 196 від 05 липня 2018 року та доданого до них акту документальної планової перевірки від № 24105/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 08 травня 2018 року відносно ОСОБА_1, заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 195, якою встановлено неналежне ведення обліку доходів і витрат та порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення, ст.164-1, ч.1 ст. 165-1 КУпАП (а.с. 18).

Вказана постанова була направлена позивачу, про що свідчить Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 06 липня 2018 року та отримана ним 10 серпня 2018 року (а.с.21).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою ст.55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визначеним у п.п.1-6 ч. 1 цієї статті. Згідно ч.2 цієї статті, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення визначені ст.283 КУпАП. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Разом з тим, в досліджених судом протоколах про адміністративне правопорушення № 195 та № 196 від 05 липня 2018 року складених відносно позивача за вчинення правопорушення п.п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу; абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, не зазначено в повному обсязі в чому конкретно полягали порушення, які конкретно неправомірні винні дії або бездіяльність вчинені позивачем і коли саме, не зазначено час і місце вчинення адміністративного правопорушення, замість цього внесено інформацію про номер та дату акту документальної планової перевірки.

Таким чином, у вищевказаних протоколах не повністю вказана об'єктивна сторона правопорушення, чого вимагає ст.256 КУпАП, також вона відсутня і в оскаржуваній постанові № 195 від 06 липня 2018 року.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення № 195 від 05 липня 2018 року та у постанові № 195 від 06 липня 2018 року не конкретизована частина ст. 164-1 КУпАП за якою притягується позивач до адміністративної відповідальності.

Зазначена абстрактність інкримінованого правопорушення позбавляє можливості зрозуміти суть правопорушення особою, яку притягують до відповідальності, щоб мати змогу ефективно захищатися від висунутого обвинувачення. Відсутність конкретизації є порушенням права на захист.

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених ст.258 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

В порушення вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, як встановлено в судовому засіданні, позивач під час складання відносно нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень присутній не був та з протоколами ознайомлений вчасно не був. Справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем без перевірки обставин, чи було своєчасно сповіщено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи. Зазначений висновок суду підтверджується також відсутністю у протоколі про адміністративне правопорушення підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про ознайомлення із змістом протоколу, його письмових пояснень, підпису про отримання другого екземпляру протоколу.

Як наслідок складення протоколу у відсутності ОСОБА_1, позивач був позбавлений можливості надати пояснення по суті правопорушення, не було ознайомлено з протоколом та не вручено його копію, що, на думку суду, є істотним порушенням його прав як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У порушення вимог вищезазначених норм, протокол взагалі не підписано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Однак, всупереч положень статті 278 КУпАП відповідач не перевірив правильність складення протоколів про адміністративне порушення.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено ст.280 КУпАП.

Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення визначені ст.283 КУпАП.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення визначено ст.251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не отримав своєчасно сповіщення про розгляд справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості реалізувати передбачені ст.268 КУпАП права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст.62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 06 липня 2018 року не було розкрито суть адміністративних правопорушень, інкримінованих позивачу, які передбачені ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Крім того, враховуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що постанову №195 від 06 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 винесено на підставі матеріалів, складених та розглянутих з істотним порушенням вимог КУпАП, у зв'язку з чим суд вбачає правові підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.

Крім того, відповідно до ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), а також у разі вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21, для яких передбачені інші строки накладення адміністративних стягнень.

З протоколів про адміністративне правопорушення № 195, 196 від 05 липня 2018 року та постанови № 195 від 06 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1, не вбачається період часу протягом якого позивач міг допустити порушення п.п.177.1 , 177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України та абз.2 п.1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно змісту акту від 08 травня 2018 року документальної планової виїзної перевірки фізичної сооби – підприємця ОСОБА_1 правопорушення, вчинення яких інкримінується останньому відносяться до періоду його діяльності у 2015-2017 роках, однак виявлені вони були лише під час перевірки проведеної в період з 10 квітня 2018 року по 23 квітня 2018 року.

Крім цього, при винесені постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначені форма вини позивача (умисна, необережна), а також обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність правопорушника, постанова не містить мотивів прийнятого рішення, зокрема, щодо доведеності вини позивача та визначення розміру штрафу.

Доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву щодо обґрунтування правомірності накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом не приймаються до уваги, оскільки вони зводяться до описання порядку винесення постанови про накладення адміністративного стягнення компетентною особою, не містять доказів доведеності вини позивача у вчиненні правопорушень передбачених п.п.177.1 , 177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України та абз.2 п.1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не розкривають суті цих правопорушень.

Посилання відповідача на те, що вказані правопорушення є триваючими і тому датою виявлення такого правопорушення є дата складання та підписання акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, також не приймаються судом до уваги, оскільки ст.256 чітко встановила необхідність зазначення часу вчинення адміністративного правопорушення. Якщо правопорушення є триваючим, суб'єкту складання адмністративного протоколу слід вказувати період вчинення такого правопорушення. У разі неможливості визначення періоду вчинення правопорушення, подія і склад адміністративного правопорушення вважаються відсутніми.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання постанови заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення № 195 від 06 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 протиправною та її скасування, справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У відповідності до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору 704 грн. 80 коп. Оскільки позивач, який оскаржив постанову у справі про адміністративне правопорушення звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,8,9,12,14,90,94,122,139,229,241-246,286 КАС України, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 53200, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394856, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - задовольнити.

Визнати постанову заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення № 195 від 06 липня 2018 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., за порушення ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП – протиправною.

Скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення № 195 від 06 липня 2018 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., за порушення ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_4