Ухвала суду № 78018583, 21.11.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2402/18

Провадження № 1-кс/202/8426/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 листопада 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпро), Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040660000405 від 07.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206, ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.199, ч.3 ст.186 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2018 близько 15 годин 40 хвилин, група осіб у складі гр-н, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та інших на даний час невставлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою, групою осіб, маючи на меті незаконне заволодіння на свою користь, майном ФОП ОСОБА_8, прибули на територію комплексу нежитлових будівель, приміщень та земельних ділянок господарського призначення розташованих по пр. Слобожанський, 6, Індустріального району у м. Дніпро, на яких свою господарську діяльність у встановленому законодавством України порядку, здійснює власник комплексу - фізична особа підприємець ОСОБА_8

Далі, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з іншими 3 (трьома) невстановленими на даний час досудовим розслідуванням учасниками вчинення злочину, з метою відкритого заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням до приміщення, перебуваючи на території комплексу будівель та нежитлових приміщень розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 6, на якій свою фінансово-господарську діяльність здійснює фізична особа підприємець ОСОБА_8, через відкриті двері проникли до приміщення пункту охорони, де висловили усну вимогу черговій пункту охорони комплексу будівель та нежитлових приміщень ОСОБА_9 залишити приміщення охорони, та після чого діючи умисно, заволоділи майном яке належить потерпілій ОСОБА_8, а саме: системним блоком комп’ютеру (сервером) систем відеоспостереження вартість якого складає 7950 грн. 00 коп.; блоком управління шлагбауму NICE WIL-6, загальна вартість якого складає 68500 грн. 00 коп,; блоком управління воротами FAAC 741 SET з фотоєлементами FAAC XP20D вартість якого складає 12180 грн. 00 коп.; блоком управління сигналізації ЛУНЬ-7М вартість якого 2475 грн. 00 коп., чим завдали потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 91105 грн. 00 коп., після чого залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.3 ст. 186 КК України.

21 листопада 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

21 листопада 2018року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб.

Прокурор у своєму клопотанні та у судовому засіданні посилався на існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_2перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, які допитані на теперішній час тільки в ході досудового слідства, оскільки з певними свідками він знайомий безпосередньо, а інформація щодо інших є у матеріалах кримінального провадження, шляхом вмовляння їх змінити свої покази в ході судового слідства.

Також, прокурор в своєму клопотанні посилався на те, що підозрюваний може вчинити інші або аналогічне кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду під тиском страху притягнення його до кримінальної відповідальності та відбування покарання в місцях позбавлення волі, оскільки з місця вчинення злочину він зник, що ще раз свідчить про бажання уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисники в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №12018040660000405, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК Україниобґрунтовується зібраними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує, що твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину, та те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, може вчинити інші або аналогічне кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду під тиском страху притягнення його до кримінальної відповідальності та відбування покарання в місцях позбавлення волі, не є достатнім для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року, Європейський суд з прав людини, вказав на недостатність посилань на тяжкість злочину та ймовірне покарання, так як суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що прокурором в своєму клопотанні в судовому засіданні не доведено наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та те, що прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, який офіційно працевлаштований, раніше не засуджений, має постійне місце реєстрації та проживання за якими характеризується позитивно, дійшов висновку про те, що достатнім буде застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки:

1) не відлучатися за межі м. Дніпра та Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;

3) прибути до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Попередити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання, покладених на нього обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний засіб і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали до 19 січня 2019 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання передати для виконання до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням особистого зобов’язання ОСОБА_2 покласти на слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні №12018040660000405.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днівз дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар