Ухвала суду № 78018473, 21.11.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6807/18

Провадження № 1-кс/202/8393/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 листопада 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровській області ОСОБА_1,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має середню освіту, не працює, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Дніпро, житловий масив Парус, 1 г/д, кв. 47, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040160001475 від 08.09.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 187 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, визначивши предметом злочинного посягання майно фермерського господарства «Дар Попасне», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 26.

Так, співучасники злочину, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розробленого плану спрямованого на вчинення розбійного нападу, поєднаного із проникненням на територію та до адміністративної будівлі фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 26, з метою заволодіння майном даного господарства, попередньо озброївшись вогнепальною зброєю з метою вчинення розбійного нападу на сторожа даного товариства ОСОБА_7, на автомобілі НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8, під керуванням ОСОБА_5, приїхали до лісосмуги розташованої на території с. Попасне, Новомосковського району, Дніпропетровської області, де з метою уникнення викриття злочинної діяльності членів групи, встановили на автомобіль інші номерні знаки, замінивши постійний державний номерний знак даного автомобіля.

Після чого, співучасники злочину ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, дістали із салону автомобіля заздалегідь заготовлені інструменти, з метою проникнення на територію та до адміністративної будівлі фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 26, а також вогнепальну зброю, та направилися до території вищезазначеного фермерського господарства.

По дорозі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою уникнення викриття злочинної діяльності членів групи одягли на обличчя маски по типу «балаклава» та матерчаті рукавички, які були ними заздалегідь приготовані.

У подальшому, 19.11.2018 приблизно о 02 годині 50 хвилин, відповідно до розробленого злочинного плану ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, приховуючи свої обличчя під масками по типу «балаклава» шляхом пошкодження колючих дротів, розміщених на паркані, який огороджує територію фермерського господарства «Дар Попасне» та підставивши заздалегідь заготовлену драбину, перелізли через паркан, таким чином проникнувши на територію фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 26.

Знаходячись на території фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за вищевказаною адресою, діючи з прямими умислом, відповідно до попереднього розподілу ролей, ОСОБА_5 забіг до приміщення будівлі охоронців, де застосовуючи відносно ОСОБА_7 насильство, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, подавляючи волю останнього до можливого опору, схопив руками під руки ОСОБА_7 повалив останнього на ліжко, вдаривши головою об металеву трубу опалення. Після цього ОСОБА_5, подолавши таким чином опір ОСОБА_7, закріпив на руках останнього хомут з полімерного матеріалу.

В цей час, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, діючи узгоджено, відповідно до заздалегідь розробленого плану, реалізуючи спільний злочинний намір та виконуючи відведену кожному роль, обшукували територію біля приміщення адміністративної будівлі фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 26, з метою виявлення та заволодіння матеріальними цінностями, які належать фермерському господарству «Дар Попасне».

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_9 кваліфікуються за ч.3 ст. 187 КК України.

19.11.2018 року о 02 год. 55 хв. ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.11.2018 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

21 листопада 2018 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк 60 діб.

Слідчий у своєму клопотанні та у судовому засіданні посилався на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_3 усвідомлюючи невідворотність покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час місцезнаходження речових доказів не встановлено, а саме майна викраденого ними під час вчинення кримінальних правопорушень у яких досудове розслідування на теперішній час проводиться та об’єднане в одне провадження з вказаним кримінальним провадженням, що може свідчити про можливість підозрюваним ОСОБА_3, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та таким способом перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, слідчий у своєму клопотанні посилався на те, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні. Враховуючи, що ОСОБА_3 знайомий з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні, та йому відомо їх місце мешкання та місце роботи. Крім того, правопорушення було вчинено у складі трьох підозрюваних, які між собою внаслідок тривалих злочинних дій, підтримують тісні зв’язки, що може свідчити про наявність вказаного ризику; підозрюваний ОСОБА_3 на теперішній час підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може свідчити про наявність у підозрюваного ризику, а саме схильність до вчинення інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні посилався на необґрунтованість підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника та повідомив про те, що відносно нього під час затримання було застосовано насильство, що виразилося у синцях та переломі руки.

Прокурор та слідчий заперечували щодо застосування будь-яких проявів насильства по відношенню до ОСОБА_3, посилаючи на те, що в момент затримання підозрюваного у останнього була зброя, а тому співробітниками СУ ГУНП в Дніпропетровській області були застосовані жорсткі заходи при затриманні підозрюваного під час вчинення злочину.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №12018040160001475, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, обґрунтовується зібраними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника та підозрюваного ОСОБА_3 щодо необґрунтованості підозри з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Ф. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя, враховуючи стадію досудового розслідування, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Слідчий суддя вважає, що посилання захисника на необґрунтованість підозри з підстав зазначених у письмових запереченнях є суб’єктивною оцінкою, зумовленою вибірковим висвітленням інформації з матеріалів кримінального провадження та наведенням протиріч. Разом з цим, матеріали клопотання та кримінального провадження підтверджують існування обґрунтованої підозри на тому етапі розслідування під час якого слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, та із врахуванням обсягу проведених та не проведених слідчих дій.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин та із врахуванням обсягу проведених слідчих дій.

З приводу доведення існування ризиків, зазначених слідчим у клопотанні, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчий суддя приймає до уваги обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_3, може також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється та обґрунтування ризиків, передбачених п.1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з приводу того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також враховує наявність у підозрюваного місця реєстрації та проживання, міцних соціальних зв’язків в місці його постійного проживання, та те, що підозрюваний одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, однак заявлені ризики дійсно об’єктивно існують і застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи наявну обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_3, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор та існування яких обґрунтовано у клопотанні та у судовому засіданні, враховуючи ступень тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_3, який може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, може також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м’яких запобіжних заходів.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: - доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає необхідним доручити прокуратурі Дніпропетровської області провести службову перевірку стосовно вказаних в судовому засіданні підозрюваним фактів застосування до нього насильства під час затримання, встановлення осіб, що, зі слів підозрюваного, вчиняли такий вплив, враховуючи, що клопотання підозрюваного про застосування до нього насильства під час затримання має істотне значення для кримінального провадження, перевірка даних обставин не може бути проведена іншим шляхом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити строк дії ухвали до 02 год. 55 хв. 16 січня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Доручити прокуратурі Дніпропетровської області провести службову перевірку стосовно вказаних в судовому засіданні підозрюваним фактів щодо застосування до нього насильства під час затримання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар