Рішення № 78018164, 21.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м.Одеса Справа № 1540/4642/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №34 від 02.05.2018 року про відмову у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною та зобов’язати відповідача відновити позивачу виплату надбавки до розміру пенсії за особливі заслуги перед Україною з 12 лютого 2018 року із розміру 25% прожиткового мінімуму,-

ВСТАНОВИВ:

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 (надалі - Позивач), перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На підставі вищевказаного Закону, позивач з 09.04.1991 по 11.02.2018, як пенсіонер Міністерства оборони України, отримував пенсію, призначену Одеськім обласним військовим комісаріатом за вислугу 32-х років військової служби, інваліда війни 2 групи та інших складових. Відповідно до складових призначеної пенсії, позивач отримував надбавку за почесне звання «Заслужений лікар Грузинської PCP» (розрахунки пенсії з пенсійної справи за 18.07.2008 та 12.02.2018 додаються) у розмірі 20% посадового окладу, відповідно до п.п.7 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Вказаний факт підтверджується листом Одеського обласного військового комісаріату №1306 від 21.02.2018. Згідно ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також Положення про головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та виплату пенсій військовослужбовцям. Із прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» № 2148-VIII (2148-19) від 03.10.2017, статтею 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» визначено, що пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановлюються органами Пенсійного фонду України. У зв'язку з переходом на пенсію за віком, розпорядженням Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі від 19.02.2018 року №928 позивачу з 12.02.2018 року призначено пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Починаючи з 12.02.2018, Центральне ОУПФУ в м.Одесі перестало виплачувати позивачу надбавку за почесне звання, що підтверджується листом за вих. №262/20-11 від 08.05.2018 року. У зв'язку з цим, Позивач подав відповідну заяву до Центрального ОУПФУ в м.Одесі, з додатком підтверджуючих документів про присвоєння почесного звання «Заслужений лікар Грузинської PCP» та інші. Позивач поштою 14.06.2018 року отримав рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі № 34 від 02.05.2018 року про відмову у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною, яке направлено супровідним листом за вих. №956/03 від 25.05.2018. Своє рішення про відмову у встановлені пенсії Відповідачем мотивовано, що Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» не передбачено встановлення підвищення пенсії за нагороди колишніх PCP. В зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 зі змінами та доповненнями відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148. Рішенням управління № 34 від 02.05.2018 року позивачу відмовлено у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною, оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу PCP та Української РСР «заслужений».

Ухвалою суду від 12.09.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі вищевказаного Закону, позивач з 09.04.1991 по 11.02.2018, як пенсіонер Міністерства оборони України, отримував пенсію, призначену Одеськім обласним військовим комісаріатом за вислугу 32-х років військової служби, інваліда війни 2 групи та інших складових.

Відповідно до складових призначеної пенсії, позивач отримував надбавку за почесне звання «Заслужений лікар Грузинської PCP» (розрахунки пенсії з пенсійної справи за 18.07.2008 та 12.02.2018 додаються) у розмірі 20% посадового окладу, відповідно до п.п.7 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

У зв'язку з переходом на пенсію за віком, розпорядженням Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі від 19.02.2018 року №928 позивачу з 12.02.2018 року призначено пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Починаючи з 12.02.2018, Центральне ОУПФУ в м.Одесі перестало виплачувати позивачу надбавку за почесне звання, що підтверджується листом за вих. №262/20-11 від 08.05.2018 року.

У зв'язку з цим, позивач подав відповідну заяву до Центрального ОУПФУ в м.Одесі, з додатком підтверджуючих документів про присвоєння почесного звання «Заслужений лікар Грузинської PCP».

Рішенням управління № 34 від 02.05.2018 року позивачу відмовлено у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Органи Пенсійного фонду України є органами державної виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, постановами правління, наказами Фонду, а також Положеннями про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;

види пенсійних виплат;

умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат;

пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком;

мінімальний розмір пенсії за віком;

порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням;

порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування;

організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Окрім того, згідно з п. 4.2 вищезазначеного Порядку, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 21-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Як було встановлено вище, позивач перебуває на обліку в Центральному ОУПФУ в м. Одесі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 зі змінами та доповненнями відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148.

Рішенням управління №34 від 02.05.2018 року позивачу відмовлено у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу PCP (Союзу Радянських Соціалістичних Республік) та Української РСР «заслужений».

Так, суд зазначає, що Союз Радянських Соціалістичних Республік (скорочена назва - СРСР) був єдиною державою до 26.12.1991 року до складу якої входили Союзні Республіки в тому числі Грузинська РСР та законом не передбачено встановлення підвищення до пенсії за нагороди колишніх PCP (Радянських Соціалістичних Республік), крім Української РСР.

Таким чином оскільки позивачу було присвоєно почесне звання «Заслужений лікар Грузинської РСР», а не Союзу Радянських Соціалістичних Республік, то суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Центрального ОУПФУ в м. Одесі про відмову в призначенні позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною є правомірним та не підлягає скасуванню, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Та відповідач – як суб’єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання 65023, АДРЕСА_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, місцезнаходження 65121, м. Одеса, вул.. Ільфа і Петрова, 4-а) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №34 від 02.05.2018 року про відмову у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною та зобов’язати відповідача відновити позивачу виплату надбавки до розміру пенсії за особливі заслуги пере Україною з 12 лютого 2018 року із розміру 25% прожиткового мінімуму відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Е.А.Іванов

.