Рішення № 78017402, 12.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1330/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участю представників позивача Савченка В. В., Левченко Т. В.,

представника відповідача Кушнір Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» (далі - ТзОВ «Ігро-Ленд», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 16.04.2018 року № 0033761202, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 561699,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 року № 0033761202, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.03.2018 року № 4148/03-20-12-02/35599985 щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 49186,00 грн., в тому числі за листопад 2017 року на 26880,00 грн., за грудень 2017 року на 22306,00 грн., та щодо завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) за січень 2018 року на суму 561699,00 грн., в результаті чого завищено р. 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до р. 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» на 561699,00 грн., документально не підтверджуються та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою суду 16.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки. Зазначила, що перевіркою було встановлено, що позивач здійснив реалізацію товару (лушпиння соняшника) невстановленим особам, внаслідок чого платником занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад-грудень 2017 року на загальну суму 49186,00 грн. Також перевіркою було встановлено, що позивачем завищено суму рядку 16 «від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», суму р. 16.2 декларації «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» на 511500,00 грн. та суму податковою кредиту за січень 2018 року (р. 17 декларації) на 511500,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, поточного звітного податкового періоду (р. 19 декларації) на 511500,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 декларації) за січень 2018 року на 511500,00 грн. Вказує на те, що повторне відображення податкового кредиту, тобто по факту дублювання однієї є і тієї самої суми у двох різних деклараціях є таким, що порушує вимоги чинного законодавства. При цьому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосується не суми заявленої до бюджетного відшкодування чи фактичного повернення такого бюджетного відшкодування, а задвоєння податкового кредиту. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача вказує на те, що відповідач у відзиві не повністю (лише в частині суми у розмірі 350000,00 грн., що входить до складу загальної суми визначеної оскаржуваним рішенням) спростував твердження ТзОВ «Ігро-Ленд» та аргументи стосовно суті позовних вимог. Вказує, що ГУ ДФС у Волинській області під час проведення перевірки не досліджувалось питання щодо класифікації товарів, які реалізуються ТзОВ «Ігро-Ленд» або виробляються/реалізуються ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат», виходячи із найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп УКТ ЗЕД. Зазначив, що лушпиння соняшника одержане ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» під час добування олії з насіння соняшника потрібно розглядати у межах товарної позиції 2306 УКТ ЗЕД та кваліфікувати як відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій (у т. ч. «Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані: з насіння соняшнику»). В той же час, усе лушпиння соняшникове, яке реалізується ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» потрібно класифікувати у товарній позиції 1404 згідно УКТ ЗЕД (у т.ч. «Матеріали рослинного походження, в іншому місці не зазначені: інші). Стосовно зменшеної відповідачем у справі суми у розмірі 161570,00 грн., що входить до складу загальної суми, визначеної оскаржуваним рішенням, позивач повістю підтримує позовні вимоги у цій частині.

22.08.2018 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.04.2018 року № 0033761202, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в частині суми у розмірі 211699,00 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів - до 12.10.2018 року та відкладено підготовче судове засідання.

02.10.2018 року представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.04.2018 року № 0033761202, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в частині суми у розмірі 211699,00 грн., та, з урахуванням уточнення до заяви про зміну позовних вимог від 12.10.2018 року, зобов'язати відповідача внести дані податкової звітності (у тому числі уточнюючої декларації) з податку на додану вартість ТзОВ «Ігро-Ленд» за лютий 2015 року до електронних баз даних та внести зміни до реєстраційної формули СЕА ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки, і відобразити в ній дані щодо суми в розмірі 161570,00 грн.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року позов в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача внести дані податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року до електронних баз даних та внести зміни до реєстраційної формули СЕА ПДВ і відобразити в ній дані щодо суми в розмірі 161570,00 грн. залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.10.2018 року оголошувалась перерва у розгляді справи до 12.11.2018 року.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зменшення від 22.08.2018 року, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 01.03.2018 року по 12.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Ігро-Ленд» з питань правомірності формування від'ємного значення з ПДВ за травень-грудень 2017 року та січень 2018 року та декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлених на рахунок платника у банку за грудень 2017 року та січень 2018 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2018 року № 4148/03-20-12-02/35599985.

Як вбачається із пункту 3.10 вказаного акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про те, що ТзОВ «Ігро-Ленд» здійснило реалізацію товару (лушпиння соняшника) невстановленим особам, внаслідок чого платником занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад-грудень 2017 року на загальну суму 49186,00 грн.

Також у пункті 3.15 вказаного акту перевірки зазначено про те, що ТзОВ «Ігро-Ленд» до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року включено суму від'ємного значення, що включається до податкового кредиту поточного періоду, сформовану із суми збільшення залишку від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків на суму (+511570,00) грн., що відображено у рядку 16.2 декларації, зокрема: по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 18.01.2018 року №9001885703 на суму збільшення від'ємного значення у розмірі 350000,00 грн.; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 02.01.2018 року №9000008713 на суму збільшення від'ємного значення в розмірі 161500,00 грн.

При проведенні документальної перевірки за даними ІС «Податковий блок» встановлено, що:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 18.01.2018 року №9001885703 до звітного періоду листопада 2017 року (яким платник самостійно зменшує суму рядка 20.2.1. декларації «бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку» на 350000,00 грн. та відповідно збільшує рядок 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» на 350000,00 грн.) поданий ТзОВ «Ігро-Ленд» повторно, оскільки у грудні 2017 року вказані суми із рядків 20.2.1 та 21 декларації за листопад 2017 року були зменшені уточнюючим розрахунком від 28.12.2017 №9281024744 та відображені у рядках 16.2. та 20.2.1 декларації за 12.2017 року відповідно;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 02.01.2018 року 9000008713 до звітного періоду лютий 2015 року (яким платник самостійно збільшує суму рядка 16.1. декларації «значення рядка 21 попереднього звітного періоду» на 161500,00 грн. та відповідно збільшує рядок 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» на 161500,00 грн.) поданий ТзОВ «Ігро-Ленд» неправомірно, оскільки у лютому 2015 року вказана сума уже була відображена у рядку 31 декларації «сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного звітного» та відповідно у колонці 4 «суми задекларовані до бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, які залишились непогашеними на 01.02.2015 року» у таблиці 1 «облік сум залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів до лютого 2015 року» та додатку 2 «розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів» за лютий 2015 року й відповідно брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування по декларації за березень 2015 року (р. 30) в сумі 161500,00 грн.

У акті перевірки констатовано, що ТзОВ «Ігро-Ленд» завищено суму рядку 16 «від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», суму р. 16.2 декларації «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» на 511500,00 грн. та суму податковою кредиту за січень 2018 року (р. 17 декларації) на 511500,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, поточного звітного податкового періоду (р. 19 декларації) на 511500,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 декларації) за січень 2018 року на 511500,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.185.1 ст.185, ст. 187, ст. 188, абз. «в» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.3, п.4, та п.5 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289) завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) за січень 2018 року на суму 561699,00 грн., в результаті чого завищено р.21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» на 561699,00 грн.

На вказаний акт від 19.03.2018 року № 4148/03-20-12-02/35599985 позивачем були подані заперечення від 30.03.2018 року №39, які листом ГУ ДФС у Волинській області від 11.04.2018 року №5589/10/03-20-12-02 залишені без задоволення.

16.04.2018 року ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0033761202, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 561699,00 грн., та яке було оскаржене в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 26.04.2018 року №59.

Рішенням ДФС України від 21.06.2018 року № 21184/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ТзОВ «Ігро-Ленд» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 16.04.2018 № 0033761202 - без змін (а.с.55-57).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із абзацом першим підпункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що 27.09.2017 року між ТзОВ «Ігро-Ленд» (замовник) та ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» (виконавець) укладено договір № 7 про давальницьку переробку насіння соняшнику, відповідно до умов виконавець зобов'язався своїми засобами і за рахунок замовника здійснити переробку насіння соняшнику врожаю 2017 року в кількості 2000 т +/-5% (сировина) на готову продукцію - олію соняшникову нерафіновану та макуху соняшникову, що належать на праві власності замовнику, а також надати послуги по зберіганню та відвантаженню готової продукції, а замовник - прийняти та оплатити виконання роботи. Переробка проводиться окремими партіями. Право власності на сировину (в т. ч. в процесі переробки) та готову продукцію належать замовнику. Виконавець забезпечує своїми засобами і за рахунок замовника повний технологічний цикл переробки сировини в об'ємі: по 1000 т +/- 5% щомісячно в період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року, з виготовленням готової продукції: макухи соняшникової, олії соняшникової нерафінованої. Загальний вихід олії соняшникової нерафінованої та макухи соняшникової отриманої в результаті переробки сировини замовника становить не менше 77 % , залежить від олійності насіння. Орієнтовний вихід олії - 40 %, макухи 36 %, кінцевий вихід згідно актів переробки. Вартість пробки 1 т сировини складає 600,00 грн. з урахуванням ПДВ, ставка якого затверджена чинним законодавством України на момент здійснення відповідного платежу. Вартість приймання (вивантаження) сировини, вартість зберігання сировини за вказаний у 5.3 строк та вартість відвантаження готової продукції замовнику включено до вартості переробки сировини.

З акту переробки давальницького насіння соняшнику від 08.11.2017 року № 1 слідує, що у листопаді 2017 року на ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» перероблено 1000 т насіння соняшнику, яке поступило від ТзОВ «Ігро-Ленд», згідно накладних та квитанцій на приймання і переробку давальницького олійного насіння. Згідно з виробничим актом вироблено від залікової ваги: олії - 41,99 %, що складає 419,9 т, макухи - 35,33 %, що складає 353,3 т. Вартість наданих послуг по переробці насіння соняшнику складає 600 000,00 грн., в т. ч. ПДВ.

Згідно розрахунку до акту переробки від 08.11.2017 року № 1 при переробці соняшника у кількості 1000 т вихід лушпиння становить 19,2 %, що складає 192 т.

З акту переробки давальницького насіння соняшнику від 18.12.2017 року № 2 слідує, що у період з 14.12.2017 року по 16.12.2017 року на ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» перероблено 829,828 т насіння соняшнику, яке поступило від ТзОВ «Ігро-Ленд», згідно накладних та квитанцій на приймання і переробку давальницького олійного насіння. Згідно з виробничим актом вироблено від залікової ваги: олії - 41,99 %, що складає 348,445 т, макухи - 35,33 %, що складає 293,178 т. Вартість наданих послуг по переробці насіння соняшнику складає 497 896,80 грн., в т. ч. ПДВ.

Згідно розрахунку до акту переробки від 18.12.2017 року № 2 при переробці соняшника у кількості 829,828 т вихід лушпиння становить 19,2 %, що складає 159,327 т.

У акті перевірки від 19.03.2018 року № 4148/03-20-12-02/35599985 зазначено, що відповідно до договору від 27.09.2017 року № 7 про давальницьку переробку насіння соняшнику сторонами не було обумовлено процес повернення лушпиння соняшника, яке отримується в процесі переробки соняшника та становить близько 20 % від обсягів поставки сировини, згідно умов вказаного договору право власності на сировину (в т. ч. в процесі переробки продукції) та всю готову продукцію належить замовнику. За наданими до перевірки бухгалтерськими та первинними документами ТзОВ «Ігро-Ленд» встановлені відхилення в частині відображення даних бухгалтерського обліку товару - лушпиння соняшника, отриманого в процесі переробки соняшника ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» у листопаді - грудні 2017 року в кількості 351,327 т. Разом з тим, в ході перевірки проведено аналіз ЄРПН ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат» за вказаний період, яким встановлено, що останній здійснює реалізацію лушпиння соняшника на території України по ціні 0,7 грн./кг. Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про те, що ТзОВ «Ігро-Ленд» здійснило реалізацію товару (лушпиння соняшника) невстановленим особам, внаслідок чого платником занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад-грудень 2017 року на загальну суму 49186,00 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що додатковими угодами № 1 від 29.09.2017 року та № 2 від 02.10.2017 року до договору про давальницьку переробку насіння соняшнику № 7 від 27.09.2017 року, які є невід'ємною частиною вказаного договору, сторони погодили, що лушпиння соняшникове від переробленого насіння соняшнику є побічним продуктом та є власністю виконавця і в подальшому використовується для спалювання в котельні при переробці сировини. Лушпиння соняшникове від переробленого насіння соняшнику замовника з дня його утворення до дати його спалювання в котельні виконавця при переробці сировини замовника зберігається на складі виконавця. Вартість зберігання лушпиння соняшникове, що утворилось від переробленого насіння соняшнику замовника, та вартість спалювання лушпиння соняшникове в котельні виконавця при переробці сировини замовника включено до вартості послуг переробки сировини.

Також на підтвердження свої позиції позивачем надано суду акти спалювання лушпиння соняшникового від 08.11.2017 року № 1 та від 18.12.2017 року № 2.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт утилізації (спалювання) насіння соняшника на безоплатній основі, умовами договорів передбачено отримання позивачем внаслідок переробки давальницької сировини лише готової продукції - олії соняшникової та обумовлено, що побічний продукт переробки - лушпиння соняшникове залишається у власності ПАТ «Ніжинський Жиркомбінат», суд вважає, що висновки відповідача про продаж лушпиння невстановленим особам не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а укладення вищевказаних договорів та здійснення на підставі них відповідних господарських операцій не суперечить чинному законодавству і не порушує вимоги Податкового кодексу України. Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивачем при перевірці не було надано додаткові угоди № 1 від 29.09.2017 року та № 2 від 02.10.2017 року до договору про давальницьку переробку насіння соняшнику № 7 від 27.09.2017 року, оскільки як вбачається із заперечення від 30.03.2018 року на акт перевірки від 19.03.2018 року вказані додаткові угоди були надані податковому органу і при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач був обізнаний про наявність додаткових угоди та їх умови.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, ст. 187, ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за листопад-грудень 2017 року на загальну суму 49186,00 грн.

Суд також не погоджується із висновками, викладеними в пункті 3.15 акту перевірки 19.03.2018 року № 4148/03-20-12-02/35599985, щодо безпідставного включення позивачем до податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року 161570,00 грн. суми від'ємного значення, що включається до податкового кредиту поточного періоду, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з статтею 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому накопичені до 01 лютого 2015 року залишки від'ємного значення ПДВ повинні враховуватись в особливому порядку.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Судом встановлено, що 20.03.2015 року ТзОВ «Ігро-Ленд» у Додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року (таблиця 1, колонка 4 «Суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодів, які залишилися не погашеними станом на 01.02.2015 року) відображено суму 161570,00 грн.

17.04.2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, в Додатку № 2 (таблиця 1, колонка 4) до якого відобразив уточнюючу суму - 224940,00 грн.

При цьому, з пояснень представників сторін встановлено, що ТзОВ «Ігро-Ленд» повинно було зазначити в Додатку № 2 до уточнюючого розрахунку не 224940,00 грн., а різницю між сумою 224940,00 грн. та 161570,00 грн., тобто суму у розмірі 63370,00 грн., яка помилково не була включена до декларації за лютий 2015 року.

Як вбачається з облікової картки платника з ПДВ 20.03.2015 року фіскальним органом було списано 161570,00 грн. суми від'ємного значення згідно декларації за лютий 2015 року. 17.04.2015 року з інтегрованої картки платника на підставі уточнюючого розрахунку було списано 224940,00 грн., в т. ч. 161570,00 грн. суми від'ємного значення, яка позивачем помилково була включена до уточнюючого розрахунку і яка вже була списана 20.03.2015 року. Тобто внаслідок допущеної позивачем помилки суму 161570,00 грн. з інтегрованої картки платника було списано двічі - 20.06.2015 року та 17.04.2015 року. Водночас бюджетне відшкодування за вказаний період проведено лише на 161570,00 грн.

У лютому 2016 року позивачем направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, в Додатку № 2 (таблиця 1, колонка 3 «Сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду») до якого відобразив 224940,00 грн., тобто переніс вказану суму з колонки 4 до колонки 3 для відновлення в інтегрованій картці списаної суми 386510,00 грн. Однак, як вбачається з облікової картки платника суми від'ємного значення, задекларовані в уточнюючому розрахунку не були відображені в обліковій картці платника.

У зв'язку з допущеною у квітні 2015 року помилкою у податковій звітності та з метою відновлення в інтегрованій картці суми від'ємного значення з ПДВ у розмірі 161570,00 грн. позивач 02.01.2018 року подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок № 9000008713 на суму збільшення від'ємного значення в розмірі 161570,00 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно відображено в уточнюючому розрахунку суму від'ємного значення з ПДВ за лютий 2015 року, оскільки дана сума була двічі списана податковим органом з інтегрованої картки платника у зв'язку з допущеною товариством помилкою у звітності за квітень 2015 року. Відновлення права позивача на використання від'ємного значення з ПДВ в рахунок погашення податкових зобов'язань в податку наступних звітних періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку відповідає вищенаведеним нормам.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що внаслідок подання уточнюючого розрахунку 02.01.2018 року відбулось дублювання однієї і тієї ж суми у двох різних деклараціях, оскільки, як встановлено при розгляді справи позивач неодноразово звертався до фіскальних органів - ДФС України, ДПІ у Печерському районі м. Києва, ГУ ДФС у Волинській області з проханням відновити в інтегрованій картці платника суму від'ємного значення у розмірі 161570,00 грн., яка була двічі списана з картки, однак жодних дій для відновлення права товариства вказаними суб'єктами владних повноважень не було вчинено, відтак іншого способу аніж подання уточнюючої звітності у позивача в даному випадку не було. Суд звертає увагу на те, що подання позивачем уточнюючого розрахунку 02.01.2018 року не призвело до подвійного отримання позивачем однієї і тієї ж суми податкового кредиту чи суми від'ємного значення, оскільки, як зазначалося вище подання у квітні 2015 року звітності з помилкою призвело до подвійного списання з інтегрованої картки суми від'ємного значення у розмірі 161570,00 грн. (всього було списано 323140,00 грн.), однак відшкодування з бюджету товариству було проведено на 161570,00 грн., що призвело до позбавлення позивача права на користування власними коштами, якими є суми від'ємного значення з ПДВ.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 року № 0033761202 в частині суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 211699,00 грн. є протиправним, відтак підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 8425,49 грн. згідно з платіжним дорученням від 03.07.2018 року № 1849 (а.с. 2), який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України. Разом з тим, оскільки позивач подав заяву про зменшення позовних вимог від 22.08.2018 року (на суму 350000,00 грн.), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3175,49 грн.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області форми «В4» від 16 квітня 2018 року № 0033761202 в частині суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 211699,00 грн. (двісті одинадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» (45007, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Варшавська, 1, ідентифікаційний код 35599985) судовий збір у розмірі 3175,49 грн. (три тисячі сто сімдесят п'ять грн. 49 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повне рішення суду складено 22 листопада 2018 року.