Ухвала суду № 78017371, 06.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в адміністративній справі

06 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 0740/878/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - не з'явився,

відповідача: Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, представник - не з'явився,

Начальник відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування - Завадяк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Завадяк Ліонелли Михайлівни - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування акту та висновків, викладених в ньому, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 КАС України проголошується вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 9 листопада 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Завадяк Ліонелли Михайлівни - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування про визнання дій неправомірними та визнання протиправними висновків.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

В подальшому, представником відповідача до суду було подане клопотання про закриття провадження у даній справі, яке мотивовано тим, що акт перевірки, який є предметом спору, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та не є актом індивідуальної дії, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, якою просив відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою.

Згідно п.3 ч.2 ст.205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити вищезгадане клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши клопотання про закриття провадження та матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступних висновків.

Ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду, а відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до пп.19 п.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Предметом оскарження у даній справі є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки - це службовий двосторонній документ, який стверджує факт перевірки, і є лише носієм інформації про виявлені недоліки в господарюванні, в якому описується кожне виявлене порушення.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують публічно-правові відносини в яких права особи можуть бути порушені.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 27 березня 2018 року у справі №813/2524/17 (адміністративне провадження №К/9901/5665/17).

Суд зазначає, що оскаржуючи Акт позивачем обрано не вірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки позивач повинен був оскаржити саме рішення, прийняте на підставі Акту складеного за результатами перевірки.

Згідно ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки згідно позиції, що міститься у вказаній вище Постанові Верховного суду України від 27 березня 2018 року Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують публічно-правові відносини в яких права особи можуть бути порушені. На підставі

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно п.2 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 238, 243, 248, 256, 296 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в адміністративній справі № 807/878/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Завадяк Ліонелли Михайлівни - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування акту та висновків, викладених в ньому - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Згідно з ст. 295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк