Рішення № 78017358, 19.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 листопада 2018 р. Справа № 0240/3675/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, отримує пенсію по віку зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням" з врахуванням норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон 796-ХІІ). Позивач вважає, що з 01.10.2017 відповідно до ст. 59 Закону 796-ХІІ має право на перерахунок пенсії у розмірі визначеному частиною першою вказаної статті Закону. Разом із тим, звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, отримав відмову, яка мотивована тим, що за норми ч. 1 ст. 59 Закону 796-ХІІ право на отримання додаткової пенсії мають лише військовослужбовці, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в той час як позивач є військовозобов'язаним.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 18.10.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому проваджені. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зокрема зазначає, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo ст. 59 Зaкoну 796-ХІІ проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військoвиx нaвчaнняx із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби. Натомість, в період з 14.08.1987 по 27.10.1987 позивач брав участь у ліквідації наслідків Чернобильської катастрофи у складі в/ч №43187 в період роботи в механізованій колоні №62, а не під час проходження дійсної строкової служби, як то передбачено ст. 59 Закону 796-ХІІ.

Вказуючи, що позивачем не надано до суду доказів проходження дійсної строкової служби у період прийняття участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС просили відмовити в задоволенні позову.

Крім того, разом з відзивом подали до суду клопотання про розгляд адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В подальшому за вх. №51754 до суду надійшла заява управління Пенсійного фонду, зі змісту якої просили клопотання про розгляд адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без розгляду.

Зважаючи на заяву представника відповідача, суд дійшов висновку, що клопотання про розгляд адміністративної справи у судовому засіданні розгляду не підлягає.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2014 у справі №127/21624/14-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014, постановлено визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в призначені і виплаті пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити ОСОБА_2 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04.09.2014 року.

Згідно вказаного судового рішення встановлено, що відповідно довідки Замостянського районного військового комісаріату м. Вінниці від 14.01.1991 року №4/17 ОСОБА_1 проходив службу в Радянській армії з 14.08.1987 року по 27.10.1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і має право на пільги, згідно постанови СМ СССР №325 від 31.03.1990 року.

Відповідно до довідки Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату від 03.02.2014 року №15 ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС з 14.08.1987 року по 27.10.1987 року в складі частини 43187, доза опромінення 8,143 .

Згідно запису у військовому квитку серії НК №4284213 в період з 14.08.1987 року по 27.10.1987 року ОСОБА_1 виконував державний обов'язок по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаний періоду відповідності до постанови СМ СРСР №665-195 від 05.06.1986 року зараховується в трудовий стаж, що дає право на пільгову пенсію з урахуванням один місяць за три. Доза опромінення - 8,143рн. Даний запис виконано начальником штаба в/ч 43187, підпис посвідчений печаткою в/ч.

Відповідно до довідки Міністерства енергетики в електрифікації Українське виробниче об'єднання «Енерготехнологія і інформатика» від 30.06.1991 року № 28/09-00 ОСОБА_1 дійсно знаходився з 14.08.1987 року по 27.10.1987 року в 30-ти кілометровій зоні відчуження і приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченим Законом Української ССР про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року.

Крім того, згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 09.04.2014 року №1148/06-33-3/62-2, по архівним документам в/ч 43187 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 14.08.1987 року (наказ №54) по жовтень 1987 року.

22.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом із тим, отримав відмову від 14.06.2018 за №129/-Л-02, яка мотивована тим, положення ч. 1 ст. 59 Зaкoну 796-ХІІ застосовуються виключно до військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в той час як позивач є військовозобов'язаним, який був залучений до військових формувань на особливий період (а.с. 5-6).

Не погодившись з отриманою відповіддю, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", однак отримав відмову/, викладену у листі від 19.09.2018 за №214/Л-2, в якому відповідач пов'язує свою відмову у перерахунку пенсії позивача з тим, що останній не проходив строкової військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС (а.с. 8-9). Незгода позивача із отриманими відмовами зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону № 796-ХІІ є захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру..

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальним законом, який застосовується до спірних відносин та чітко визначає коло осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, стаття 59 Закону № 796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

При цьому, статтею 10 цього Закону встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Таким чином, в розумінні статті 10 Закону №796-ХІІ військовозобов'язані, призвані на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС також є військовослужбовцями.

Наведене в повній мірі узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в Постанові від 03.10.2018 у справі №539/1617/17.

Суд зауважує, що факт проходження позивачем військових зборів для участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтверджується наявними в матеріалах справи довідками. Крім того, про проходження позивачем відповідних військових зборів свідчить зміст листа відповідача від 19.09.2018 за №214/Л-2, в якому зазначено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.08.1987 по 27.10.1987, як військовозобов'язаний, що був призваний на спеціальні військові збори.

З огляду на викладене, висновки відповідача наведені в відзиві на позовну заяву, що позивача не мав статусу військовослужбовця, а був призваний на військові збори для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є безпідставними, оскільки наявними в справі доказами підтверджено факт проходження позивачем військових зборів для участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а в силу положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до військовослужбовців, в тому числі, належать військовозобов'язані, призвані на військові збори.

З огляду на вищенаведені правові норми, в сукупності із встановленими під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про неправомірність дій управління Пенсійного фонду щодо відмови у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону № 796-ХІІ, та наявність підстав для проведення відповідного перерахунку у відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, а відтак у зазначеній частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, за відсутності судових витрат понесених позивачем, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, з 01.10.2017.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2 (вул. Чумацька, 250А/41, м.Вінниця, ідент.номер НОМЕР_1)

Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905)

Повний текст рішення суду складено 19.11.2018

Суддя Томчук Андрій Валерійович