Ухвала суду № 78016538, 20.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 листопада 2018 року Справа № 160/7906/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018р. ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення пенсійних виплат позивачеві з 01.06.2018р.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного поновлення та невиплати пенсійних виплат позивачеві, за весь минулий час, тобто за період з 01.06.2018р. по 01.10.2018р.;

- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачеві належної їй пенсії за весь минулий час, а саме: за період з 01.06.2018р. по 01.10.2018р.

Зазначений позов ухвалою суду від 29.10.2018р. залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду документу: документу про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. за подання даного адміністративного позову до суду за двома позовними вимогами немайнового характеру з урахуванням сплаченої частини судового збору у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач отримав ухвалу суду від 29.10.2018р. - 08.11.2018р. у відповідності до вимог ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

12.11.2018р. (згідно штемпеля поштового зв'язку), на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2018р. позивач надіслала клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому позивач просить відстрочити їй сплату судового збору у зв'язку з тим, що вона є пенсіонером, пенсія є єдиним джерелом її доходу та сукупний дохід позивача протягом останнього року до моменту звернення до суду з даним позовом складає 12174 грн.

З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2018р. щодо сплати судового збору у розмірі встановленому ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" разом з поданим клопотанням про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги вказаної вище ухвали не виконані, оскільки відповідного документу про сплату судового збору суду позивачем не надано у встановлений судом строк.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин та враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду, даний позов слід повернути позивачеві.

Що стосується заявлення позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору та надані докази на його підтвердження, то суд не находить підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнити позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Разом з тим, позивачем жодного доказу на підтвердження скрутного майнового стану, на підтвердження того, що сукупний дохід позивача протягом останнього року до моменту звернення до суду з даним позовом складає 12174 грн. та неможливість сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі, встановленому ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано.

При цьому, додана позивачем до клопотання копія розпорядження №2283 від 29.08.2014р. щодо призначеної пенсії за віком не може бути прийнята судом як доказ на підтвердження розміру сукупного доходу позивача за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, оскільки у даному розпорядженні вказана інформація не зазначена, що позбавляє суд можливості вирішити питання про відстрочення позивачеві сплати судового збору з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" у редакції чинній з 15.12.2017р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, та те, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову у спосіб зазначений в ухвалі суду від 29.10.2018р., суд приходить до висновку, що даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.1 ч.4 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору від 12.11.2018р. - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати позивачеві.

У відповідності до ч.8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва