Рішення № 78016218, 12.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Справа № 0440/6798/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Стогній К.В.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Арсіл» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Арсіл” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми “Р” №0010291422 від 07.05.2018р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми “Р” №0010301422 від 07.05.2018р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перевірка була проведена з порушенням вимог закону, оскільки, згідно акту “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Корпорація Арсіл” № 16233/04-36-14-22/33858282 від 03.04.2018 р. перевірка проводилась у зв’язку з наданням ТОВ “Корпорація Арсіл” первинних документів листом від 22.01.2018 р. № 2202018 на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області №36772/10/04-36-14-9 від 04.12.2017 р. Наказ “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл» був виданий ГУ ДФС у Дніпропетровській області 14.03.2018 р., а перевірка проведена з 21.03.2018 р. по 27.03.2018 р. Посилається на вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проте в наказі № 1527-п від 14.03.2018 року не зазначено підстави для проведення перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл». Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Також зазначено про невідповідність висновків складеного за результатом позапланової виїзної перевірки акта № 16233/04-36-14-22/33858282 від 03.04.2018 р. дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилається на те, що висновки акту перевірки щодо недійсності правовідносин з контрагентом ТОВ «Кастром Груп» є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Крім того, відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки позивача з питання не підтвердження господарських відносин із контрагентом-постачальником, і не довів правомірності прийнятих ним податкових-повідомлень рішень (а.с.4-12).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1 а.с. 2).

Представники позивача у судовому засіданні 12.11.2018 року позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018р. №0010291422 та №0010301422.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.2018 року позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві, а саме: у наказі на проведення перевірки, який було направлено позивачу відповідно до вимог Податкового кодексу України, вказано підстави проведення перевірки; наказ у встановленому законом порядку позивачем не оскаржено, отже актуальним є питання розгляду правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Також продубльовано зміст акта перевірки № 16233/04-36-14-22/33858282 від 03.04.2018 р. та вказано, що в ході проведення перевірки було здійснено аналіз податкової та фінансової інформації контрагента позивача ТОВ «Кастром Груп» та встановлено відсутність факту реального вчинення господарської операції; досліджені операції спрямовані на документальне оформлення купівлі-продажу товарів, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, метою яких є мінімізація податкових зобов’язань, з посиланням на вирок Печерського районно суду м.Києва від 01.12.2015 року по справі № 757/42406/15-к, яким визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 – засновника та диретора ТОВ «Кастром Груп», визнана фіктивним ТОВ «Кастром Груп», що вказує не наможливість підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок операцій з останнім.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Арсіл» (код ЄДРПОУ 33858282) зареєстровано 24.11.2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області; є платником податку на додану вартість.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1527-п від 14.03.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл», призначено з 21.03.2018 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Корпорація Арсіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, тривалістю 5 робочих днів.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області у період з 21.03.2018 р. по 27.03.2018 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Корпорація Арсіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 16233/04-36-14-22/33858282 від 03.04.2018 р. (а.с. 18-32).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 74864 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83183 грн., у тому числі за травень 2015 року у сумі 30403 грн., за червень 2015 року у сумі 16897 грн., за липень 2015 року у сумі 35883 грн..

На підставі вказаного акта 07.05.2018 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0010291422 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов’язанням на 74864 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0010301422 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на додану варість за податковим зобов’язанням на 83183 грн. та за штрафними санкціями – 20795,75 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «Корпорація Арсіл» в адміністративному порядку, та рішенням Державної фіскальеої служби України № 25318/6/99-99-11-01-01-25 від 02.08.2018 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018р. №0010291422 та №0010301422.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, зокрема що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений у статті 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Під час розгляду справи судом встановлено, що передумовою для видання наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1527-п від 14.03.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл» стали обставини з направлення запиту від 04.12.2017 року № 36772/10/04-36-14-09 щодо надання пояснень та документального підтвердження стосовно здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Кастром Груп» у травні-липні 2015 року.

Наказ № 1527-п від 14.03.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл» отримано директором ТОВ «Корпорація Арсіл» 21.03.2018 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 175).

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

В даному випадку наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1527-п від 14.03.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл» позивачем не оскаржено.

Крім того, посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки, на думку суду, не стосується правомірності спірних рішень, оскільки таке питання підлягає дослідженню судом під час розгляду питання щодо правомірності наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1527-п від 14.03.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корпорація Арсіл», в той час як позивача з відповідними вимогами до суду не звертався.

При цьому, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, контролюючим органом фактично реалізована надані наказом № 1527-п від 14.03.2018 року повноваження на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, що підтверджується актом № 16233/04-36-14-22/33858282 від 03.04.2018 р., а відтак вирішення спору в частині наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для позивача. Юридично значимими для позивача в даному випадку є податкові повідомлення-рішення, винесені за результатом реалізації наказу, оскарження якого буде належним способом захисту порушеного права.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ «Корпорація Арсіл» із контрагентом-постачальником, які мали вплив на формування податкового кредиту та валових витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаджуваного податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390).

Судом встановлено, що ТОВ «Корпорація Арсіл», як генпідрядником, було укладено з ТОВ «Кастром Груп» в особі директора ОСОБА_4 договір на виконання субпідрядних робіт № 24/04-15 від 24.04.2015 року (а.с. 68-70). Предметом договору є виконання ремонтно-будівельних робіт в цехах ПАТ «Комбінат «Придніпровський» з матеріалів генпідрядника та інструментів субпідрядника.

На підтвердження виконання обумовлених договором робіт позивачем надано: акти сдачі-прийняття робіт № КА-052975 від 29.05.2015 р. на сумму 72450,00 грн. (в т.ч. ПДВ), № КА-063054 від 30.06.2015 р. на сумму 45750,00 грн. (в т.ч. ПДВ), № КА-073102 від 31.07.2015 р. на сумму 66624,00 грн. (в т.ч. ПДВ), № КА-073105 від 31.07.2015 р. на сумму 76242,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

29.04.2015 року ТОВ «Корпорація Арсіл», як генпідрядником, було укладено з ТОВ «Кастром Груп» в особі директора ОСОБА_4 договір на виконання субпідрядних робіт № 29/04-15 (а.с. 75-77). Предметом договору є виконання ремонтно-будівельних робіт в цехах ПАТ «Євраз – Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» з матеріалів генпідрядника та інструментів субпідрядника.

На підтвердження виконання обумовлених договором робіт позивачем надано: акти сдачі-прийняття робіт № КА-052949 від 29.05.2015 р. на сумму 56300,00 грн. (в т.ч. ПДВ), № КА-052950 від 29.05.2015 р. на сумму 53668,00 грн. (в т.ч. ПДВ), № КА-063053 від 30.06.2015 р. на сумму 55630,00 грн. (в т.ч. ПДВ), № КА-073104 від 31.07.2015 р. на сумму 72432,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Також ТОВ «Корпорація Арсіл» надано копії виписок з банківських рахунків на підтвердження здійснення оплати за послуги в рамках договору № 24/04-15 від 24.04.2015 року та № 29/04-15 від 29.04.2015 року.

На підтвердження використання послуг, наданих ТОВ «Кастром Груп», позивем надано договір підряду № 208 від 17.03.2015 року, договір № 1950/2013 від 29.11.2013 року, додаткова угода № 14 від 08.12.2014 року до договору № 1950/2013 від 29.11.2013 року, додаткова угода № 16 від 10.12.2014 року до договору № 1950/2013 від 29.11.2013 року, додаткова угода № 17 від 10.12.2014 року до договору № 1950/2013 від 29.11.2013 року, погоджені договірні ціни на ПАТ «Комбінат «Придніпровський», кошторис на виконання будівельних робіт.

В судовому засіданні 05.11.2018 року в якості свідка був допитаний ОСОБА_5, який пояснив, що будівельні роботи в рамках договорів укладених з ТОВ «Кастром Груп» виконувались у повному обсязі.

Разом з тим, судом встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі № 757/42406/15-к ОСОБА_4 (засновник та директор ТОВ «Кастром Груп») визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно вказаного вироку, ОСОБА_4 13 жовтня 2014 року, перебуваючи в м. Києві, на прохання маловідомої особи на ім'я «ОСОБА_5» за грошову винагороду підписав протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) від 13.10.2014 щодо створення вказаного товариства, затвердження розміру статутного капіталу на загальну суму 477 000,00 грн, 100% якого належить нібито йому, обрання директором товариства себе, з створенням фіктивного суб'єкта підприємництва ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390).

В цей же день ОСОБА_4 в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу підписав статут ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) з метою прикриття незаконної діяльності, що передбачена вказаним статутом.

В подальшому вищевказані документи невстановленими слідством особами були передані до реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві для реєстрації ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390).

Підписання ОСОБА_4 реєстраційних документів ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Дії ОСОБА_4, який зареєстрував (створив) ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390), були здійсненні в порушення вимог ст. ст. 1, 14 Закону України «Про підприємництво» № 698-ХII від 02.07.1991, пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, пункту 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251- XII від 25.06.1991, ст. 81, 87, 88, 89 ЦК України, ст.ст. 57, 88, 89 ГК України, ст. 8, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» № 755- IV від 15.05.2003, ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» № 1576- XII.

Крім того, ОСОБА_4 13 жовтня 2014 року, в денний час доби, перебуваючи в м. Києві, підробив документи ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) з метою їх використання іншими особами.

Так, для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_4, передав невстановленій слідством особі копію свого паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства, при цьому достовірно знаючи, що фактично частку статутного фонду не вносив, до статутного фонду його не передавав та не від кого не приймав як засновник, і не збирався, як вказано в цих документах, займатися підприємницькою діяльністю, а також усвідомлюючи, що в подальшому статутні документи ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390), які надають право на перереєстрацію підприємства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використанні іншими особами шляхом подання у відповідні державні органи, підробив документи за наступних обставин.

Підроблення ОСОБА_4 реєстраційних документів ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390), які посвідчувалися приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Суд вказує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 826/16865/14, від 27.03.2018 року у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 року у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18).

Щодо посилання позивача на те, що даний вирок не стосується контрагента позивача, оскільки винесено відносно посадової особи ТОВ «Кастом Груп», а не контрагента ТОВ «Кастром Груп», суд вказує, що такий вирок містить код ЄДРПОУ - 39446390, який відповідає коду ЄДРПОУ контрагента-постачальника позивача ТОВ «Кастром Груп», а невірне зазначення назви підприємства є опискою суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані на підтвердження господарської взаємодії ТОВ «Корпорація Арсіл» з ТОВ «Кастром Груп» є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаним підприємством не є реальними, оскільки судом не встановлено самого факту їх здійснення, з огляду на здійснення незаконної діяльності ТОВ «Кастром Груп».

Так, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Під час судового розгляду позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, їх використання в господарській діяльності, не підтверджено виконання умов укладених договорів, не надано доказів факту виконання послуг та відповідних розрахунків за укладеними договорами.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 року у справі № К/800/3230/13.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним виписаних контрагентом ТОВ «Кастром Груп» (код ЄДРПОУ 39446390) у сумі 83183 грн. та безпідставно сформовано витрати по господарським операціям з ТОВ «Кастром Груп» на загальну суму 74864 грн.

Отже, збільшення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість та збільшення грошового зобов’язання з податку на прибуток згідно податкових повідомлень-рішень від 07.05.2018р. №0010291422 та №0010301422 здійснено на законних підставах, з урахуванням чого означені податкові повідомлення - рішення винесені правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, а тому відсутні підстави для їх скасування судом.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Арсіл» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Арсіл», суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 12 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення суду у повному обсязі здійснено 22 листопада 2018 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Арсіл» (ж/м Тополя-1АДРЕСА_1; м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 33858282) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м.Дніпро; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 листопада 2018 року.

Суддя (підпис) ОСОБА_6