Рішення № 78016198, 13.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Справа № 0440/7085/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача 1 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Громадської організації «Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення та визнання незаконною відповіді - відмови,-

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 року Громадська організація “Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я” звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0298641308 від 23.07.2018 року в сумі 9599, 32 грн. за підписом заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 як таке, що не відповідає чинному законодавству України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано податкове повідомлення – рішення №0298641308 від 23.07.2018 року про стягнення штрафу у розмірі 3777,30 грн. та пеню у розмірі 5822,02 грн., в якому не зазначено період стягнення штрафних санкцій та якої саме суми податкового зобов’язання виконаний цей розрахунок. Крім того, в підставі про стягнення не вказано, за що саме Громадська організація “Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я” повинна сплатити кошти та що це за кошти. Також не зазначено чому саме Громадська організація “Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я” повинна сплатити кошти та яким чином остання порушила податкове законодавство, та з якого періоду застосовуються штрафні санкції. Також позивач зазначив, що контролюючим органом взагалі не проводилась перевірка та відсутній наказ на проведення перевірки. Позивач вважає безпідставними висновки заступника начальника Головного управління ДС у Дніпропетровській області про несплату єдиного внеску, оскільки сума заборгованості по процентам та пені не зрозуміло з чого саме розрахована, а тому не підпадає під ознаки додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку спрощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а тому не підлягає оподаткуванню. На думку позивача, податкове повідомлення рішення прийнято неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства України та з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року було відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

22.10.2018 року від позивача надійшов адміністративний позов, в якому уточнений склад сторін відповідно до позовних вимог, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області №0298641308 від 23 липня 2018 року в сумі 9599, 32 грн. за підписом заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 як таке, що не відповідає чинному законодавству України;

-визнати незаконною відповідь – відмову у скасуванні податкового повідомлення – рішення №28366/6/99-99-11-02-02-25 від 31.08.2018 року з ДФС України від 31.08.2018 року, як таку, що не ґрунтується на нормах Податкового Кодексу України та статті 9 Закону України №2497 – VІІІ від 10.07.2018 року.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Державну фіскальну службу України.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні 13.11.2018 року позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 13.11.2018 року просив у задоволенні позовних вимог відмовити, надав письмовий відзив проти позову, в якому зазначив, що позивачем належним чином не виконувались норми статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме єдиний внесок, самостійно визначений у звіті про суми зарахованої заробітної плати застрахованих осіб за червень – серпень 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. На думку представника відповідача 1, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ід 23.07.2018 року №0298641308 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено відповідно до чинного законодавства України та не підлягає скасуванню.

Представник відповідача 2 у судове засідання 13.11.2018 року не з’явився, надав письмовий відзив на уточнюючий адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначив таке. Позивачем за звітній період червень – серпень 2017 року була податна звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» таблицю 4 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами» додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску. За даними поданої платником податків звітності згідно з таблицею 4 додатка 4 до Порядку, за період з червня 2017 року по серпень 017 року загальна сума єдиного внеску, що підлягала платі складала 18886,49 грн. Представник відповідача 2 зазначив, що за період з 20.07.2017 року по 20.06.2018 року позивачем не перераховувались кошти на розрахункові рахунки по коду бюджетної класифікації 71020000, а отже в ІКП по коду 7102 обліковувались не сплачені зобов’язання з єдиного внеску, тобто недоїмка. У звітності таблиці 4 додатка 4 до Порядку за травень 2018 року, строк подання до 20.06.2018 року, платником було здійснено зменшення єдиного внеску у сумі 18886,49 грн. у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах, а отже в ІКП по коду 7102 20.06.2018 року відбулося відображення щодо погашення недоїмки. Враховуючи викладене та з метою дотримання вимог діючого законодавства України до позивача було застосовано рішення від 23.07.2018 року №0298641308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача 1, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.07.2018 року на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення – рішення №0298641308 про стягнення з Громадської організації «Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я» штрафу в розмірі 3777, 30 грн. та пені у розмірі 5822, 02 грн., всього 9599,32 грн. Вказане податкове повідомлення – рішення було отримано позивачем 03.08.2018 року.

З метою узгодження податкового повідомлення – рішення №0298641308 від 23.07.2018 року позивач звернувся із заявою про узгодження податкового повідомлення – рішення до ДФС України.

Відповідачем 2 було прийнято рішення №28366/6/99-11-02-02-25 від 31.08.2018 про результати розгляду скарги позивача, яким скарга позивача була залишена без задоволення та зазначено, що штрафні санкції були нараховані не за прострочення сплати податку, а через те, що заробітна плата в червні – серпні 2017 року не співпала із заробітною платою у травні 2018 року.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та відповіддю -відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПЕС України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України (Постанова Верховного Суду України від 01 серпня 2018 року, справа №821/1667/16, адміністративне провадження №К/9901/41407/18).

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із пунктами 44.1 та 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

З матеріалів справи видно та не заперечувалось сторонами у справі, відповідачі не проводили будь-яку із перелічених перевірок за результатами якої б було складено відповідний акт перевірки.

Наведене дає підстави суду дійти висновку про відсутність підтвердження проведення перевірки позивача.

У зв'язку з цим заслуговує на увагу підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яким контролюючому органу саме під час проведення перевірок надано право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на викладене, суд зазначає, що Податковим органом не приймалося рішення про проведення перевірки, результати якої б були оформлені відповідним актом, копія наказу про проведення перевірки не була вручена (надіслана) посадовим особам позивача, не було надіслано (вручено) письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Тобто, доказів, які б свідчили про проведення перевірки у відповідності до вимог статей 77, 78 та 79 Податкового кодексу України, відповідачами в ході розгляду справи не надано.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за відсутності факту проведення перевірки, в визначеному законом порядку, не може бути визнано обґрунтованим.

Наведене застосування норм Податкового кодексу України в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 14.06.2018 у справі №812/1028/17, постанові від 15.06. 2018 у справі №817/98/16 та постанові від 31.01.2018 у справі №804/5957/16.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення – рішення №0298641308 від 23.07.2018 року.

Таким чином, враховуючи, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля, що у свою чергу нівелює наслідки винесення податкового повідомлення-рішення без дотримання норм податкового законодавства, то як наслідок податкове повідомлення-рішення №0298641308 від 23.07.2018 року не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка за відсутності правових підстав застосувала до нього штрафні санкції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги Громадської організації «Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області №0298641308 від 23 липня 2018 року в сумі 9599, 32 грн. за підписом заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 як таке, що не відповідає чинному законодавству України.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною відповіді – відмови у скасуванні податкового повідомлення – рішення №28366/6/99-99-11-02-02-25 від 31.08.2018 року з ДФС України від 31.08.2018 року, як такої, що не ґрунтується на нормах Податкового Кодексу України та статті 9 Закону України №2497 – VІІІ від 10.07.2018 року суд зазначає, що сама по собі вказана відповідь безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків позивача. Фактично, права позивача порушені внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішення, як акту індивідуальної правової дії, а тому належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0298641308 від 23 липня 2018 року, а не визнання при цьому ще й відповіді – відмови протиправною, оскільки на захист прави та інтересів позивача вона жодним чином не впливає.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Громадської організації «Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я» (49081, вул. Генерала Каруни, 3, м. Дніпро, ідентифікаційний код 39344758) судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до квитанції про сплату №86319 від 20.09.2018 року.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Громадської організації «Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я» (49081, вул. Генерала Каруни, 3, м. Дніпро) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення та визнання незаконною відповіді - відмови– задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області №0298641308 від 23 липня 2018 року в сумі 9599, 32 грн. за підписом заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 як таке, що не відповідає чинному законодавству України.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Громадської організації «Люстраційна антикорупційна рада Придніпров’я» (49081, вул. Генерала Каруни, 3, м. Дніпро, ідентифікаційний код 39344758) судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до квитанції про сплату №86319 від 20.09.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_5