Рішення № 78015727, 12.11.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2784/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) до Комунального підприємства "ТЕПЛОВОДОСЕРВІС" Лозівської районної ради (64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, мікрорайон, буд. 16, ідентифікаційний код 37346355) про стягнення 309354,96 грн за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №14-85 від 14.04.2017;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №28 від 24.01.2018,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "ТЕПЛОВОДОСЕРВІС" Лозівської районної ради пені в сумі 132243,13 грн., 3% річних в сумі 20904,23 грн. та інфляційних втрат в сумі 156207,60 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №1639/14-БО-32 від 21.11.2013 щодо своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2784/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 листопада 2018 р. о 14:20 год.

05.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31321).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилається на приписи ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.16 № 1730-VIII, який набрав чинності 30.11.2016. Так, частиною 3 ст. 7 Закону № 1730 регламентовано, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, а тому відповідач вважає, що оскільки заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №1639/14-БО-32 від 21.11.2013 за січень - квітень, жовтень - грудень 2014 року була погашена у 2014-2015 роках, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" то усі нарахування, що зроблені на суму боргу за договором купівлі-продажу природного газу №1639/14-БО-32 від 21.11.2013 (пеня, інфляційні втрати, 3% річних) по разрахункам за поставлений у січні - квітні, жовтні - грудні 2014 року підлягають списанню.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 05 листопада 2018 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.11.2018 року об 11:00 год.

Позивач в судовому засіданні 12.11.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, а також зазначив, що відповідач не включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а тому не може бути учасником процедур, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

21 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Продавець) та Комунальним підприємством "ТЕПЛОВОДОСЕРВІС" Лозівської районної ради (надалі - Покупець) був укладений договір № 1639/14-БО-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з пункту 1.2 Договору (з урахуванням додаткової угоди №1 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013) газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачам Покупця).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 1224,69 тис, куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 290,0 тис.куб.м., лютий - 240,0 тис.куб.м., березень - 180,19 тис.куб.м., квітень - 60,0 тис.куб.м., травень -1,3 тис.куб.м., червень - 1,3 тис.куб.м., липень - 1,3 тис.куб.м., серпень - 1,3 тис.куб.м., вересень - 1,3 тис.куб.м., жовтень -58,0 тис.куб.м., листопад - 170,0 тис.куб.м., грудень - 220,0 тис.куб.м.

Згідно з пункту 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до пункту 5.2. договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.01.2014 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013) ціна за 1000 куб. м газу становить 2 448,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн.

До сплати за 1000 куб.м, природного газу - 2 783,96 грн., крім того ГІДВ - 20% - 556,79 грн., всього з ПДВ - 3 340,75 грн.

Додатковою угодою №2 від 29.04.2014 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013 Сторони внесли зміни у п.5.2. Договору та виклали його у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4 020,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40 гри., всього з ПДВ - 344,40 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 4 387,40 грн., крім того ПДВ - 20% - 877,48 грн., всього з ПДВ - 5 264,88 грн.".

Додатковою угодою №3 від 23.05.2014 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013 Сторони внесли зміни у п.5.2. Договору та виклали його у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4 724,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 355,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 71,00 грн., всього з ПДВ - 426,00 грн.

До сплати за 1000 куб.м, природного газу - 5 173,48 грн., крім того ПДВ - 20% - 1034,70 грн., всього з ПДВ - 6 208,18 грн.".

Додатковою угодою №4 від 13.06.2014 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013 Сторони внесли зміни у п.5.2. Договору та виклали його у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4 724,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними рубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 5 185,18 грн., крім того ПДВ - 20% - 1037,04 грн., всього з ПДВ - 6 222,22 грн.".

Додатковою угодою №5 від 24.11.2014 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013 Сторони внесли зміни у п.5.2. Договору та виклали його у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4 874,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м, природного газу - 5 338,18 грн., крім того ПДВ - 20% - 1067,64 грн., всього з ПДВ - 6 405,82 грн.".

Додатковою угодою №6 від 21.11.2014 до договору купівлі – продажу природного газу № 1639/14-БО-32 від 21.11.2013 Сторони внесли зміни у п.5.2. Договору та виклали його у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 5 100,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м, природного газу - 5 568,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1113,74 грн., всього з ПДВ - 6 682,44 грн.".

Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

На виконання умов Договору, позивачем здійснено поставку природного газу за період з січня 2014 року по квітень 2014 року та за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року на загальну суму 3543186,08 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

- від 31.01.2014 на суму 705907,57 грн.;

- від 28.02.2014 на суму 487696,34 грн.;

- від 31.03.2014 на суму 332204,38 грн.;

- від 30.04.2014 на суму 144526,23 грн.;

- від 31.10.2014 на суму 175948,55 грн.;

- від 30.11.2014 на суму 601686,90 грн.;

- від 31.12.2014 на суму 1095216,11 грн.

Проте, відповідач вартість поставленого газу своєчасно та у повному обсязі вчасно не сплачував, внаслідок чого позивачем за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу пеню у сумі 132243,13 грн., 3% річних у сумі 20904,23 грн. та інфляційних втрат в сумі 156207,60 грн., що стало причиною звернення із позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 174 Цивільного кодексу України, встановлено що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, за зобов'язаннями, що виникли за січень 2014 року в сумі 705907,57 грн., відповідач остаточно розрахувався 03.06.2014; за зобов'язаннями що виникли за лютий 2014 року в сумі 487696,34 грн., відповідач остаточно розрахувався 11.11.2014; за зобов'язаннями що виникли за березень 2014 року в сумі 332204,38 грн., відповідач остаточно розрахувався 19.12.2014; за зобов'язаннями що виникли за квітень 2014 року в сумі 144526,23 грн., відповідач - розрахувався 29.12.2014; за зобов'язаннями що виникли за жовтень 2014 року в сумі 175948,55 грн., відповідач - розрахувався 29.12.2014; за зобов'язаннями що виникли за листопад 2014 року в сумі 601686,90 грн., відповідач - розрахувався 31.12.2014 та за зобов'язаннями що виникли за грудень 2014 року в сумі 1095216,11 грн., відповідач - розрахувався 13.03.2015.

Вищевказані обставини підтверджуються бухгалтерською випискою позивача (арк. 39-40), його розрахунками (арк.15-18), а також не спростовані відповідачем.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню в сумі 132243,13 грн., 3% річних в сумі 20904,23 грн. та інфляційних втрат в сумі 156207,60 грн. за зобов'язаннями січень - квітень, жовтень - грудень 2014 року по день фактичної оплати заборгованості.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.16 № 1730-VIII, набрав чинності 30.11.2016.

Відповідно до приписів статті 1 цього Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно з статтею 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

За вимогами частини першої статті 3 цього Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Разом з цим відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, реалізація цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у межах своєї компетенції).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 925/1584/17, від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 07.02.2018 у справі № 910/16351/13.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що на час прийняття рішення відповідач не включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а тому не може бути учасником процедур, визначних Законом.

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №1639/14-БО-32 від 21.11.2013 за спожитий природний газ, який використаний відповідачем для виробництва теплової енергії, виникла в період до 01.07.2016 та була погашена відповідачем до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" тобто до 30.11.2016, суд вважає, що в силу вимог частини 3 статті 7 Закону пеня, інфляційні нарахування та проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, а тому в задоволенні позову відмовляє повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір та інші судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача, отже витрати по сплаті судового збору в сумі 4640,32 грн. слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720).

Відповідач: Комунальне підприємство "ТЕПЛОВОДОСЕРВІС" Лозівської районної ради (64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, мікрорайон, буд. 16, ідентифікаційний код 37346355).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 22.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_3