Рішення № 78015640, 13.11.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018 Справа № 917/1147/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" вул.Гаражна, 7, м.Полтава, 36008

до Фізичної особи-підприємця Соніної Ірини Олександрівни, АДРЕСА_1, 38312

про стягнення 8752,38 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

представник позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Соніної Ірини Олександрівни про стягнення 8752,38 грн., у тому числі заборгованості за договором поставки продукції з надання обладнання в оренду № 2/0069 від 20.10.2011р., здійснених нарахувань за невиконання Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282 та Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17.

Ухвалою від 25.09.2018 р. господарський суд прийняв дану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні; судове засідання у справі призначити на 16.10.2018 р.; викликати учасників справи у судове засідання; визначити відповідачу строк до 12.10.2018 р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; запропонувати сторонам, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Відповідач заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надіслав, відзив на позов не надав.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2018 р. суд відклав розгляд справи на 13.11.2018 р.

У судове засідання 13.11.2018 р. представники сторін не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача (вх. № 10528).

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку відповідача та не подання ним відзиву на позов у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КРОК» (надалі - Позивач або Постачальник) та фізичною особою - підприємцем Соніна Іриною Олександрівною (надалі Відповідач або Покупець), був укладений Договір поставки продукції з наданням обладнання в оренду № 2/0069 від 20.10.2011 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язувався поставляти і передавати у власність Покупцю продукти харчування (в подальшому «Продукція») та/або передавати у користування Обладнання (в такому разі Постачальник додатково виступає в ролі орендодавця, а Покупець в ролі - Орендаря), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману Продукцію та оплачувати користування Обладнанням у відповідності до умов даного Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору: «Продукція постачається Постачальником у строк, визначений узгодженою Заявкою Покупця. Датою передачі Продукції вважається дата оформлення видаткової накладної. Право власності на Продукцію та всі ризики по її збереженню переходять до Покупця з моменту підписання його представником документів про отримання продукції. Факт підписання Покупцем видаткової накладної свідчить про відсутність претензій, щодо строків поставки.

Згідно з п. 4.7. Договору: «Покупець зобов'язується сплачувати вартість кожної придбаної за даним Договором партії Продукції шляхом попередньої оплати, або оплати по факту поставки. Сторони домовились про можливість надання Покупцеві відстрочки платежу, у разі укладення Сторонами Додатку №2 до цього договору «Порядок розрахунків»». Позивач вказує, що Додаток №2 до Договору «Порядок розрахунків» між сторонами не укладався.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору поставлено Продукцію за наступними накладними: Накладна №408111 від 05.07.2018 року на загальну суму 336,00 грн., Накладна №408062 від 05.07.2018 року на загальну суму 375,24 грн., Накладна №408058 від 05.07.2018 року на загальну суму 733,32 грн., Накладна №423602 від 12.07.2018 року на загальну суму 171,36 грн., Накладна №422562 від 12.07.2018 року на загальну суму 590,82 грн., загалом на суму 2206,74 грн.

В підтвердження цього позивач надав вказані накладні.

За твердженням позивача, на момент звернення із даним позовом до Суду, Відповідач свої обов'язки по Договору не виконав, вартість придбаної продукції за вищевказаними накладними не сплатив на загальну суму - 2206,74 грн.

Крім цього, позивач вказав, що Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282 позовні вимоги Позивача задоволені повністю, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором в сумі 44 000,00 та суму третейського збору у розмірі 1 820,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17 заяву Позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року у справі №1/282 задоволено, видано содовий накази по вищевказаному рішенню, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивача 800,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Позивач вказав, що грошове зобов'язання по виконання Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282, а також Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17 Відповідачем не виконане.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 8752,38 грн., у тому числі заборгованості за договором поставки продукції з надання обладнання в оренду № 2/0069 від 20.10.2011р., здійснених нарахувань за невиконання Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282 та Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту кладеного між сторонами Договору вбачається, що позивач зобов'язувався поставляти і передавати у власність Покупцю продукти харчування (в подальшому «Продукція»), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману Продукцію у відповідності до умов даного Договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив відповідачу товар на суму 2206,74 грн., що підтверджується наступними накладними: Накладна №408111 від 05.07.2018 року на загальну суму 336,00 грн., Накладна №408062 від 05.07.2018 року на загальну суму 375,24 грн., Накладна №408058 від 05.07.2018 року на загальну суму 733,32 грн., Накладна №423602 від 12.07.2018 року на загальну суму 171,36 грн., Накладна №422562 від 12.07.2018 року на загальну суму 590,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок оплати погоджений сторонами у п. 4.7 Договору, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплачувати вартість кожної придбаної за даним Договором партії Продукції шляхом попередньої оплати, або оплати по факту поставки. Сторони домовились про можливість надання Покупцеві відстрочки платежу, у разі укладення Сторонами Додатку №2 до цього договору «Порядок розрахунків»». При цьому, позивач вказав, що Додаток №2 до цього договору сторонами не укладався.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що що Відповідач повинен був сплатити грошові кошти за Продукцію: Накладна №408111 від 05.07.2018 року до 06.07.2018 року; Накладна №408062 від 05.07.2018 року до 06.07.2018 року; Накладна №408058 від 05.07.2018 року до 06.07.2018 року; Накладна №423602 від 12.07.2018 року до 13.07.2018 року; Накладна №422562 від 12.07.2018 року до 13.07.2018 року.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 2206,74 грн на час прийняття рішення суду не надано.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 2206,74 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 2206,74 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 138,62 грн пені; 441,34 грн та 850,00 грн штрафу; 11,90 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за Договором поставки продукції з наданням обладнання в оренду № 2/0069 від 20.10.2011 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 11,90 грн. грн., виходячи з встановленого періоду, з якого відповідач є таким, що прострочив, та з урахуванням визначеного позивачем у розрахунку періоду нарахування (з 06.07.2018р. по 11.09.2018р.), суд дійшов висновку, що сума 3% річних розрахована позивачем у відповідності до вимог договору, не суперечать нормам чинного законодавства.

За таких обставин, судом встановлено, що вимога про стягнення 3% річних в розмірі 11,90 грн. грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 138,62 грн пені; 441,34 грн та 850,00 грн штрафу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено вище, пунктом 6.2. Договору встановлено, що Покупець, в разі несвоєчасної оплати за отриману Продукцію, сплачує Постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день затримки.

Крім того, згідно п. 6.3. Договору, якщо строк затримки розрахунків за отриману за цим Договором Продукцію перевищує 30 (тридцять) календарних днів з дати її отримання, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 (десять) % від суми боргу. Відповідно з п. 6.4. Договору, якщо строк затримки розрахунків за отриману за цим Договором Продукцію перевищує 60 (шістдесят) календарних днів з дати її отримання, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20 (двадцять) % від суми боргу. Згідно з п. 6.5. Договору, в разі невиконання Покупцем обов'язків покладених п. 3.2. цього Договору - штраф у розмірі 10 (десять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен випадок. В свою чергу п. 3.2. Договору містить обов'язок Покупця оплатити отриману Продукцію відповідно до умов п. 4.7. Договору.

Судом встановлено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору стосовно строків оплати вартості отриманого товару.

За таких обставин, враховуючи положення пункту п. 6.2 та п.6.4 Договору, вимоги позивача про стягнення 138,62 грн пені; 441,34 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення 850,00 грн штрафу, що нараховані позивачем на підставі п.6.5. Договору, оскільки умовами договору, а саме - п. 6.2 та п.6.4 визначено нарахування штрафу за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань по оплаті отриманого товару, а їх одночасне застосування свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної відповідальності за одне й те саме порушення.

Щодо вимог позивача про стягнення нарахувань за невиконання Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282 та Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17 суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282 позовні вимоги Позивача задоволені повністю, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором в сумі 44 000,00 та суму третейського збору у розмірі 1 820,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17 заяву Позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року у справі №1/282 задоволено, видано содовий накази по вищевказаному рішенню, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивача 800,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Матеріалами справи підтверджено, що Постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2018 року відкрито виконавче провадження №55575779 щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором в сумі 44 000,00 та суму третейського збору у розмірі 1 820,00 грн, та Постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2018 відкрито виконавче провадження №55577519 щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 800,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

08.02.2018 року приватним виконавцем Гречин Н.В. у виконавчому провадженні №55575779 стягнуто та перераховано Позивачу 8991,71 грн., та у виконавчому проваджені №55577519 стягнуто та перераховано Позивачу 156,99 грн.

13.04.2018 року приватним виконавцем Гречин Н.В. у виконавчому провадженні №55575779 стягнуто та перераховано Позивачу 36683,83 грн., та у виконавчому проваджені №55577519 стягнуто та перераховано Позивачу 643,01 грн.

Позивач нарахував відповідачеві та заявив до стягнення 4310,85 грн інфляційних (за загальний період вересень 2017р. - липень 2018р.), нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 736,53 грн. 3% річних (за загальний період 18.09.2017р. - 13.04.2018р.), нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 47,76 грн інфляційних (за загальний період листопад 2017р. - квітень 2018р.), нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17; 8,64 грн. 3% річних (за загальний період 20.11.2017р. - 13.04.2018р.), нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282 та на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17, виходячи з встановленого періоду, з якого відповідач є таким, що прострочив, та з урахуванням визначеного позивачем у розрахунку періоду нарахування суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних розраховані позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, вимоги про стягнення 4310,85 грн інфляційних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 736,53 грн. 3% річних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 47,76 грн інфляційних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17; 8,64 грн. 3% річних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17 підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині вимог про стягнення 2206,74 грн заборгованості за Договором поставки продукції з наданням обладнання в оренду № 2/0069 від 20.10.2011 р.; 138,62 грн пені; 441,34 грн штрафу; 11,90 грн. 3% річних; а також 4310,85 грн інфляційних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 736,53 грн. 3% річних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 47,76 грн інфляційних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17; 8,64 грн. 3% річних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17, в іншій частині - у позові відмовити.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з фізичної особи-підприємця Соніної Ірини Олександрівни (38312, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" (36008, м. Полтава, вул. Гаражна, 7; код ЄДРПОУ 33190936) 2206,74 грн заборгованості за Договором поставки продукції з наданням обладнання в оренду № 2/0069 від 20.10.2011 р.; 138,62 грн пені; 441,34 грн штрафу; 11,90 грн. 3% річних; а також 4310,85 грн інфляційних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 736,53 грн. 3% річних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Український правовий союз» від 18.09.2017 року по справі №1/282; 47,76 грн інфляційних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17; 8,64 грн. 3% річних, нарахованих на грошове зобов'язання по виконанню Ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2017 року по справі № 917/1779/17, 1590,88 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.11.2018 р.

Суддя Киричук О.А.