Ухвала суду № 78015571, 22.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"22" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2224/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Оборотової О.Ю., розглянувши подання головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу в порядку ст.337 ГПК України у справі №916/2224/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг»

До відповідача: фізичної особи-підприємця Рашковецького Олександра Арнольдовича

про стягнення 2203456,97 грн., розірвання договору та зобов'язання виконати певні дії

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від органу ДВС: Заліпаєв Ю.В. за довіреністю №3744 від 02.01.2018р.

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018р. головний державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєв Ю.В. звернувся до господарського суду Одеської області з поданням тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу в порядку ст.337 ГПК України у справі №916/2224/15.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 6.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), приймаючи до уваги перебування судді Літвінова С.В. у відпустці з 19.11.2018р. по 23.11.2018р., з метою дотримання строків визначених статтею 337 Господарського процесуального кодексу України, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеного подання по справі №916/2224/15 за результатами якого подання розподілено судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. розгляд подання головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. призначено на 22.11.2018р. о 12:00.

Розглянувши подання державного виконавця суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Судом встановлено, що боржник повідомлений про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 06.01.2016р., та вручена боржникові під підпис 21.06.2017р.

Згідно довідки відділу адресно-довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

За результатами обробки запиту до Державної фіскальної служби України виявлено номери рахунків, відкриті боржником в банківських установах, які були арештовані державним виконавцем. Проте згідно відповіді банків кошти на рахунках боржника відсутні.

За результатами обробки запиту до Пенсійного фонду України боржник працевлаштований у ТОВ «ПЄЧАТНЯ» за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 66. До вказаного підприємства направлено постанову про звернення стягнення на дохід боржника. Проте дана постанова повернута до відділу, у зв'язку з неотриманням кореспонденції адресатом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником на праві власності зареєстровано 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1; квартира за адресою: АДРЕСА_2; нежитлові приміщення гаражу № 3-34 за адресою: м.Одеса, вул.Рекордна, буд.25а.

В ході проведення виконавчих дій з даних інформації внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що з 03.02.2016р., тобто після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника, вищевказане майно перереєстровано на третіх осіб.

Судом, в процесі дослідження матеріалів виконавчого провадження встановлено, що дані обставини свідчать про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також даною статтею встановлені права та обов'язки виконавця, серед яких вказано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з цим необхідно зазначити, що згідно з вимогами статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

На виконання п. 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24 березня 2008р. № 261/2008, щодо врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 р. № 25-32/463 № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду»

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Одним із способів ухилення від виконання рішення суду є виїзд боржника за межі України, у тому числі і на постійне місце проживання, а у разі виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні Рашковецького Олександра Арнольдовича, буде ускладненим або взагалі неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд вважає за доцільне задовольнити подання головного державного виконавця Першого малиновського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу в порядку ст.337 ГПК України у справі №916/2224/15.

Керуючись ст.234, ст.337 ГПК України, Законом України «Про виконавче првадження», суд

УХВАЛИВ:

1. Забезпечити виконання наказу виданого на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/2224/15 від 08.12.2015р., про стягнення з фізичної особи-підприємця Рашковецького Олександра Арнольдовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" грошової суми у розмірі 2 280 859,62 грн., шляхом встановлення боржнику у виконавчому провадженні, громадянину України, Рашковецькому Олександру Арнольдовичу, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_3, тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду по справі № 916/2224/15.

Ухвала набрала чинності 22.11.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя О.Ю. Оборотова