Рішення № 78015537, 13.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018 Справа №914/1691/18

м.Львів

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал”, м.Трускавець Львівської області

про стягнення заборгованості. Ціна позову 78624,60 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – представник (довіреність №119-4349/2 від 27.12.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_2 – представник (довіреність №396 від 07.05.2018р.)

Суть спору: на розгляд до господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал” про стягнення заборгованості у розмірі 78624,60грн., з яких 60180,38 грн. пені, 5368,61грн. 3 % річних з простроченої суми та 13075,61грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 14.09.2018р. провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.10.2018р.

Ухвалою суду від 10.10.2018р. підготовче засідання відкладено на 08.11.2018р.

Ухвалою суду від 08.11.2018р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та підготовче засідання відкладено на 13.11.2018р.

12.11.2018р.за вх..№43305/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання, згідно якого позивач просить на підставі п.6 ст.183 ГПК України розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

13.11.2018р. за вх.№43517/18 в документообігу суду зареєстровано подану відповідачем заяву про закриття підготовчого засіданні та призначення справи до судового розгляду по суті з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження.

13.11.2018р. за вх.№43516/18 в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 50% з долученими додатковими доказами на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

В підготовчому засіданні 13.11.2018 оголошувалась перерва для надання можливості представнику позивача ознайомитись із клопотанням відповідача про зменшення розміру пені на 50 % та долученими до клопотання документами.

Ухвалою суду від 13.11.2018р. закрито підготовче провадження у справі №914/1691/18 та призначено справу до судового розгляду по суті після закінчення підготовчого судового засідання на 13.11.2018р.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2018р. позовні вимоги підтримав повністю, в частині стягнення пені - зважаючи на клопотання відповідача, залишив його вирішення на розсуд суду, судові витрати відповідно до задоволеної суми просить покласти на відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.2018р. не заперечував проти позовних вимог, просив суд зменшити розмір пені на 50%, щодо стягнення з відповідача судового збору не заперечив.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.01.2008 року між ВАТ «Львівобленерго» (далі-Постачальник) (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» (далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №90489.

За умовами договору, Постачальник продає електроенергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1 Договору).

Відповідно до п.2.3.3 Договору споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 “розрахунків” та №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно п.2.3.4 Договору споживач зобов’язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електроустановками Споживача згідно з додатком №7а (76) “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до п.4 Додатку №2 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/ або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахунковому періодах оплати споживання електроенергії за поточний розрахунковий період.

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним Договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються Споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.6 Додатку №2 до Договору).

Однак, в порушення умов Договору, відповідач не здійснював вчасно оплати за поставлену йому електричну енергію, що ним визнається вбачається з розрахунку заборгованості до позову.

Відповідно до п.4.2.1 Договору за кожний день прострочення оплати за договором Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до додатку №2 до Договору «Порядок розрахунків», у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовленими Договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору оплату за поставлену йому електричну енергію здійснював невчасно, відтак, позивач нарахував відповідачу 60180,38 грн пені, 5368,61 грн 3% річних та 13075,61 грн інфляційних нарахувань.

Відповідач свого конррозрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань до справи не подав, представник відповідача в судовому засіданні визнав правильність розрахунків позивача, у клопотанні від 13.11.2018р. за вх.№43516/18, відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги частково, зменшивши суму пені на 50 %.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що 24.01.2008 між ВАТ “Львівобленерго”, яке відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства” перейменоване у ПАТ “Львівобленерго” (постачальник) та ТзОВ «Трускавецький водоканал» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90489. За умовами договору, постачальник (позивач) продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 “Порядок розрахунків” та № 9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, пунктом 2.3.4 - здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 7а (7б) “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії”.

Рахунки на оплату платежів, передбачених договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п. 6 додатку № 2 до договору).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем не заперечується факт неналежного виконання умов договору в частині вчасної оплати за поставлену електричну енергію.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 7 додатку № 2 до договору “Порядок розрахунків”, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Крім цього, в п. 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд перевіривши розрахунок пені, нарахованої позивачем, вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 60180,38 грн обгрунтованими, однак, відповідачем було подано заяву про зменшення суми неустойки до 50 %, оскільки заявлена позивачем штрафна санкція є непомірно великою сумою для відповідача.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою статті 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Заслухавши пояснення представника відповідача щодо причин невиконання ним зобов'язання та ступінь вини відповідача, враховуючи фінансовий стан відповідача та вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 40 % (відсотків). Таким чином, суд вважає що з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 36108,23 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, вважає їх підставними, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % у розмірі 5368,61 грн, додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції в розмірі 13075,61 грн підлягають до задоволення.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, при цьому судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.І.Франка, 59, код ЄДРПОУ 33086713) на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 5368,61 грн. 3% річних, 13075,61 грн. інфляційних нарахувань, 36108,23 грн. пені та 1762,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні позову в частині вимоги про стягнення решти суми нарахованої пені – відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 22.11.2018.

Суддя Кітаєва С.Б.