Рішення № 78015180, 14.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2018Справа № 910/5160/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського, 76)

про стягнення 19 963,26 грн.

за участю представників

від позивача: Сечко С.В.

від відповідача: Передерієв П.Є.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 14.11.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 19 963,26 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.18 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/5160/18 скасовано, а матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2018 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" без руху, встановлення позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів, а саме надати суду оригінал позовної заяви № 2501 АХА від 24.04.2018 із зазначеними додатками до позову.

01.08.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява № 2501 АХА від 01.08.2018 Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" про усунення недоліків, а саме надано у встановлений строк оригінал позовної заяви № 2501 АХА від 24.04.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5160/18 та постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 05.09.2018.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет".

29.08.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення претензій та позову до ПАТ "Українська залізниця" належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", як вантажоодержувачу. Крім того, відповідач вважає, що позов ПАТ "Українська залізниця" був поданий з порушенням строків передбачених ст. 136 Статуту. Також, у відзиві відповідач зазначає, що при вивантажені контейнерів з вагонів та при прийнятті порожніх контейнерів після вивантаження на складі вантажоодержувача, останні були у технічно справному стані, жодних скарг чи претензій щодо несправності контейнерів від третьої особи не надходило.

05.09.2018 до господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення додаткових доказів, а саме страхового акту №АХА 2209072 (страхова справа 1.200.17.0004190) за заявою від 27.04.2017.

У судовому засіданні 05.09.2018 суд на місці відклав розгляд справи на 26.09.2018 та встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив.

21.09.2018 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

26.09.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення додаткових доказів по справі та відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення Статуту Залізниць України, оскільки перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом. Крім того, позивач звертає увагу на положення ст.924 ЦК України, ст. 133 Статуту Автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №401 від 27.06.1969, та на п.п.17.16, 17.21 Правил перевезень вантажів автомобілем, зазначаючи, що саме залізниця прийнявши без будь-яких зауважень вантаж в контейнері до перевезення та доставши його у несправному контейнері несе відповідальність перед вантажоодержувачем.

У судовому засіданні 26.09.2018 суд на місці ухвали задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 10.10.2018.

09.10.2018 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ "СК "АХА Страхування", оскільки односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Крім того, відповідач зауважує, що жодних актів не підписував, претензій від третьої особи щодо псування контейнеру чи товару не отримував, актів про пошкодження контейнерів до сьогоднішнього часу не отримував. Відповідач зазначає, що у разі наявності в контейнері будь-яких несправностей, що можуть негативно впливати на схоронність вантажу, відправник (ТОВ "Градалогістік") повинен був відмовитися від його використання.

У судовому засідання 10.10.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 24.10.2018.

У судовому засіданні, призначеному на 24.10.2018, суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті у судовому засіданні 14.11.2018.

У судовому засіданні 14.11.2018 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, та представника відповідача, який проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, письмових клопотань про відкладення розгляду справи не направляла, письмових пояснень по справі не подавала, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 лютого 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "АХА Страхування" (надалі- позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (наділі - третя особа, страхувальник,) було укладено договір добровільного страхування вантажів № 01г6д. (надалі - договір страхування).

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням заявленими на страхування вантажами.

Пунктом 3.1.2 договору страхування встановлено, що застрахованим вантажем за договором є: продукти харчування, товари рослинного походження, консервація, бакалія, сипучі продукти (крупи, сіль, цукор), напої.

За договором застраховані збитки та витрати, які виникли внаслідок пошкодження або повної загибелі (втрата) всього вантажу або його частини під час перевезення вантажу внаслідок будь - яких подій.

20 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градалогістик" (надалі-експедитор, відправник) був укладений договір транспортного експедирування №1693 (надалі- договір №1693), за умовами якого експедитор зобов'язався за плату і за рахунок клієнта виконати, а за необхідності - також організувати виконання визначених даним договором послуг, які стосуються з перевезення вантажу, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити належним чином вказані послуги (п. 1.1. договору №1693).

Відповідно до п. 1.3.15 договору №1693 експедитор забезпечує клієнта підготовленим транспортним засобом, який має необхідне обладнання згідно з вимогами, встановленими законодавством, та являється придатним для транспортування відповідної категорії вантажу і забезпечує його схоронність та якість в процесі перевезення та передачі вантажоодержувачу.

Пунктом 4.1 договору №1693 передбачено, що експедитор несе повну матеріальну відповідальність за повну чи часткову утрату, пошкодження чи псування вантажу в період перевезення і відшкодовує в повному обсязі збитки, які нанесені клієнту такими втратами, пошкодженнями або псування вантажу.

Крім того, 27 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі в.о. начальника Дніпропетровського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" (виконавець) був укладений договір № 397-ТЕ про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполучені (надалі - договір № 397-ТЕ), згідно якого виконавець за дорученням замовника приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок замовника надавати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України, країн СНД та інших держав, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги на умовах цього договору, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан власного рухомого складу і контейнерів та його повернення згідно з умовами даного договору (п. 1.1. договору № 397-ТЕ).

Відповідно до п. 1.5 вищезазначеного договору виконавець виконує перевезення вантажів власним автотранспортом згідно заявки.

Пунктом 5.3 договору № 397 - ТЕ встановлено, що технічний стан контейнерів повинен відповідати вимогам Міжнародної конвенції по безпечних контейнерах 1972 року з поправками (КБК) і митної конвенції, що стосується контейнерів 1972 року (КТК).

Відповідно до п. 8.1. договору № 397 - ТЕ при перевезенні вантажу автотранспортом, виконавець несе відповідальність з моменту встановлення контейнеру на транспорт «виконавця» до моменту фактичного доставлення контейнера на адресу клієнта, яка вказана в заявці.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2017 та 15.04.2017 на станцію Дніпро-Ліски Дніпровського відділення філії «Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" зі станції відправлення Одеса-Порт Одеської залізниці прибули контейнери власності морської лінії «Arkas» № ARKU 2369956Р по залізничній накладній № 42819300 та № ARKU 2443 800Р по залізничній накладній № 40155145 із вантажем (крупа не поіменована в алфавіті).

Відправником за вищевказаними залізничними накладними було Товариство з обмеженою відповідальністю "Градалогістик", одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет".

При проведенні комерційного та технічного огляду контейнерів № ARKU 2369956Р та № ARKU 2443 800Р несправностей виявлено не було.

На контейнерах знаходився справний запірно-пломбувальний пристрій № 4199536 та № 4192583 морських ліній, який відповідав номеру вказаному у залізничній накладній.

Дані контейнери були ввезені морським транспортом з країни Туреччина.

24 квітня 2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" надійшла заявка, у якій останній просив відповідача здійснити перевезення контейнерів з вантажем автотранспортом Дніпропетровського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" на склад вантажоодержувача за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 64.

Згідно товарно - транспортних накладних № А-0000004129 та № НОМЕР_2 від 27.04.2017 Дніпровське відділення філії «ЦТС» «ЛІСКИ» прийняв до перевезення автомобілем ДАФ/АЕ9058ВІ (водій ОСОБА_4) та автомобілем МАН/АА 7992 СІ (водій ОСОБА_5.) вантаж (пшениця Булгур) в контейнері № ARKV 2369956 та ARKV 2443800 відповідно, що належить ТОВ "АТБ МАРКЕТ".

Цією ж датою, за участю представника вантажоодержувача (ТОВ "АТБ-Маркет") та представника страхувальника (Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування") був складений Акт огляду пошкодженого вантажу, відповідно до якого встановлено, що у контейнерах №ARKU2443800 та № ARKU2369956 були виявлені пошкодження у вигляді дири на кришці контейнера, через які потрапила вода та волога, яка пошкодила значну кількість грузу, загалом 2557 кг.

Після виявлення вищезазначеного пошкодження, ТОВ "АТБ-Маркет" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 39 194,93 грн.

Зазначене пошкодження застрахованого вантажу страховик визнав страховим випадком у зв'язку з чим, на виконання вимог Генерального Договору добровільного страхування вантажів № 01г6д. від 01.02.2016 року, на підставі складеного страхового акту №_АХА2209072 та розрахунку страхового відшкодування, здійснив виплату у розмірі 19 963 грн. 26 коп., що підтверджується платіжним дорученням №336 452 від 26.05.2017.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "A.S.A. Group" за дорученням ПрАТ "Страхова Компанія "АХА Страхування" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градалогістик" з листом, у якому повідомило останнього, що за пошкодження вантажу повну відповідальність перед клієнтом несе ТОВ "Градалогістик", як виконавець за Договором транспортно-експедиційного обслуговування, в тому числі за вину третіх осіб, зокрема безпосередніх перевізників. Таким чином, з метою досудового врегулювання спору, ТОВ "A.S.A. Group" просило ТОВ "Градалогістік" в добровільному порядку сплатити борг в порядку регресу у сумі 19 963,26 грн.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями ПАТ "Українська залізниця", яке всупереч чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності та перевезень, та договірних зобов'язань, не виконало своїх обов'язків щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення та передачі у належній кількості вантажоодержувачу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з останнього суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 19 963,26 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, 26 травня 2017 року на підставі складеного страхового акту №_АХА2209072 та розрахунку страхового відшкодування, позивачем було виплачено ТОВ "АТБ-Маркет" страхове відшкодування у розмірі 19 963,26 грн., внаслідок пошкодження частини вантажу, який знаходився у контейнерах «Arkas» № ARKV 2369956, № ARKV 2443800 та був застрахований згідно Генерального Договору добровільного страхування вантажів № 01г6д. від 01.02.2016 року.

Статтею 27 Закону України Про страхування та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, на підставі наведених норм законодавства та визначених у справі обставин, у Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування", з огляду на зміст договору добровільного страхування вантажів № 01г6д. від 01.02.2016 року, виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний ТОВ "АТБ-Маркет" збиток в межах суми 19 963,26 грн.

Судом встановлено, що відправником товару Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (вантажоодержувач), який пересилався у контейнерах «Arkas» № ARKV 2369956, № ARKV 2443800 згідно залізничних накладних № 42819300 та № 40155145, було Товариство з обмеженою відповідальністю "Градалогістік", яке виконувало взяті на себе зобов'язання згідно договору транспортного експедирування №1693 від 20.08.2011 року.

Статтею 316 Господарського кодексу України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

У статті 306 Господарського кодексу України закріплено, що під перевезенням вантажів слід розуміти господарську діяльність, пов'язану з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Зі змісту п. 4.1 договору №1693 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Градалогістік" несе повну матеріальну відповідальність за повну чи часткову утрату, пошкодження чи псування вантажу в період перевезення і відшкодовує в повному обсязі збитки, які нанесені клієнту такими втратами, пошкодженнями або псування вантажу.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування, відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України, експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (Правові наслідки порушення зобов'язання. відповідальність за порушення зобов'язання).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, за пошкодження вантажу повну відповідальність перед клієнтом несе експедитор, як виконавець за договором транспортно-експедиційного обслуговування, в тому числі за вину третіх осіб, зокрема безпосередніх перевізників.

Як встановлено судом, 27.04.2017 року за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" та згідно договору №397-ТЕ від 27.01.2016 автотранспортом Дніпропетровського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" здійснювалось перевезення вантажу в контейнерах № ARKV 2369956, № ARKV 2443800 на склад вантажоодержувача.

Згідно положень ст. 133 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 № 401 автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало.

Відповідно до положень статті 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічні за змістом положення містить і стаття 314 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно з ч. 1 і ч 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З наявного у матеріалах справи Акту огляду пошкодженого вантажу від 27.04.2017, складеного вантажоодержувачем за участі представника ПрАТ "Страхова Компанія "АХА Страхування", вбачається, що вантаж Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" був частково зіпсований внаслідок існування пошкоджень у контейнерах № ARKV 2369956 та № ARKV 2443800.

Згідно абз. 2 пункту 17.20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568 (далі - Правила) при виявлені несправності контейнера або пломби вантажоодержувач разом із представником перевізника повинен оформити ці обставини згідно з вимогами розділу 15 цих Правил, після чого зобов'язаний прийняти вантаж.

Пунктом 15.1. встановлено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.

Відповідно до п. 15.3 Правил визначено, що записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Також, відповідно до пункту 17.11 Правил придатність контейнера у комерційному відношенні для перевезення вантажу визначається вантажовідправником, тобто, ТОВ "Градалогістік".

З наявної у матеріалах справи вимоги вих. №2501 вбачається, що позивач повідомив вантажовідправника про існування пошкоджень контейнерів, внаслідок яких частково зіпсувався товар ТОВ "АТБ-Маркет" та були завдані збитки, відшкодування яких було здійснено ПрАТ "Страхова Компанія "АХА Страхування" у розмірі 19 963,26 грн. Разом з вимогою про погашення регресної заборгованості, ТОВ "Градалогістік" направлявся також Акт огляду пошкодженого вантажу від 27.04.2017.

Разом з цим, на адресу ПАТ "Укрзалізниця" жодних претензій щодо псування товару або контейнерів від вантажоодержувача не надходило, представник відповідача актів про пошкодження контейнерів та вантажу не підписував.

Судом також прийнято до уваги п. 8.12 договору № 397-ТЕ від 27.01.2016, відповідно до якого сторони передбачили, що ПАТ "Укрзалізниця" не несе відповідальності за стан, кількість місць, вагу, упаковку вантажів, а також за дії третіх осіб, пов'язаних з організацією перевезень вантажів.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду не доведено та не надано достатніх доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими збитками, зважаючи на те, що обов'язок доведення таких складових правопорушення покладається законом саме на позивача.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.11.2018

Суддя Пукшин Л.Г.