Рішення № 78014517, 15.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 Справа № 904/3028/18За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецсплав», м. Запоріжжя

До: Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь

Про: стягнення 6 590 016,40 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Кучма Т.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №109 від 01.07.18р.), ОСОБА_2 (дов. від 04.09.17р.);

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. №197-4016 вд 28.08.18р.) , ОСОБА_4 (дов. №187-4016 від 27.08.18р.).

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Запорожспецсплав» (позивач) з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (т.6, а.с.229-230) звернувся до суду з позовом до АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) про стягнення 6 590 016, 40 грн. (в т.ч. : 6 226 626, 28 грн. - штраф та 363 390, 12 грн. - 3% річних) штрафних санкцій за договором поставки №719/2016-Н/1603311 від 01.06.16р. (укладеним між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов вищезазначеного договору в частині здійснення своєчасної оплати за товар та правом позивача відповідно до умов договору та приписів ЦК України нарахувати штрафні санкції.

Ухвалою суду від 20.07.18р. було відкрито провадження справі №904/3028/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.08.18р.

АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи , що у зв'язку з відсутністю прострочення ним виконання грошового зобов'язання за цим договором позовні вимоги є необґрунтованими . Пунктом 7.4. договору поставки від 01.06.16р. передбачена можливість стягнення з покупця штрафу лише за повну або часткову відмову від оплати товару або за не вибірку товару зі складу постачальника у строк , встановлений в специфікаціях . На думку відповідача , умови п .7.4. договору слід розуміти та застосовувати саме так , а не так , як вважає позивач ( що він має право стягнути з відповідача штраф в розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого тим товару ). В обґрунтування такого твердження відповідач послався на правову позицію Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду ( викладену у постанові від 18.04.18 р. у справі № 753/11000/14-ц ) , який вказав , що якщо встановлені правила не дозволяють визначити зміст умови договору , слід застосовувати тлумачення «contra proferentem» ( слова договору повинні тлумачитися проти того , хто їх писав ) . Відповідач вказує , що проект договору поставки № 719/2016-Н/1603311 від 01.06.16р. надав йому для підписання саме позивач , а тому умови /слова договору слід тлумачити проти ТОВ «Запорожспецсплав».

Окрім того , відповідач зазначає , що позивач в порушення умов договору поставки , викладених у п.3.4., несвоєчасно надав або взагалі не надав йому до цього часу оригінали і копії документів ( сертифікатів якості сировини , тощо ), що унеможливлювало своєчасну оплату відповідачем вартості отриманого товару ; та відповідно до умов договору та специфікацій відтермінувало кінцевий строк оплати відповідачем товару.

03.08.18р. до канцелярії суду від ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) надійшла заява (за підписом директора з юридичних та корпоративних питань - ОСОБА_5І.) про відвід судді Васильєву О.Ю., яка обґрунтована посиланням на наявність приятельських стосунків між гр. ОСОБА_5 та суддею Васильєвим О.Ю. Ухвалою суду від 06.08.18р. на підставі приписів ст. 39 ГПК України провадження у справі № 904/3028/18 було зупинено суддею Васильєвим О.Ю. до вирішення питання про відвід судді Васильєва О.Ю. складом суду , який визначається у порядку ст. 32 ГПК України. Розпорядженням керівника апарату суду №530 від 06.08.18р. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3028/18 для розгляду заяви про відвід судді Васильєва О.Ю; за результатами якого визначено суддю Петрову В.І. Ухвалою судді Петрової В.І. від 08.08.18р. у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Васильєва О.Ю. відмовлено за відсутністю підстав для цього. Матеріали справи 08.08.18р. повернуті судді Васильєву О.Ю. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.08.18р. (суддя Васильєв О.Ю.) було поновлено провадження у справі №904/3028/18. Під час судового засідання 09.08.18р. суддя Васильєв О.Ю. повідомив представника позивача ( присутнього у судовому засіданні) про надходження заяви про відвід судді та результати її розгляду. Окрім того, суддя роз'яснив представнику позивача його право заявити відвід судді. Представник позивача заявив , що немає підстав для сумнівів щодо неупередженості судді Васильєва О.Ю. , а тому не бажає заявляти відвід судді Васильєву О.Ю. Після чого, у зв'язку з першою неявкою в судове засідання представника відповідача, якого повідомлено про дату, час та місце судового засідання, на підставі приписів ст. 202 ГПК України розгляд справи було відкладено у підготовчому засіданні на 23.08.18р.

21.08.18р. до канцелярії суду від ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» за підписом директора з юридичних та корпоративних питань - ОСОБА_5 надійшла друга заява про відвід судді, обґрунтована посиланням на неприязні відносини між гр. ОСОБА_5І та суддею Васильєвим О.Ю. Ухвалою суду від 21.08.18р. зупинене провадження у справі № 904/3028/18 до вирішення питання про відвід судді Васильєва О.Ю. складом суду, який визначається у порядку ст. 32 ГПК України. Розпорядженням керівника апарату суду за №579 від 21.08.18р. було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №904/3028/18. Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/3028/18 передано судді Петровій В.І. для розгляду заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. Ухвалою суду від 23.08.18р. (суддя Петрова В.І.) у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Васильєва О.Ю. у справі №904/3028/18 відмовлено. В той же день справу повернуто судді Васильєву О.Ю. для продовження її розгляду.

Ухвалою суду (суддя Васильєв О.Ю.) від 23.08.18р. провадження у справі №904/3028/18 було поновлено та підготовче засідання призначено на 06.09.18р.

ТОВ «Запорожспецсплав» (позивач) у відповіді на відзив на позову заяву (а.с.3-5) заперечував проти обставини, викладених відповідачем у відзив на позов.

05.09.18р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про зміну найменування та типу товариства відповідача на Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів». Ухвалою суду від 06.09.18р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та задоволено клопотання відповідача про заміну його найменування.

До судового засідання 18.10.18р. з`явилися представники позивача та відповідача, за результатами якого було оголошено перерву до 22.10.18р.

22.10.18р. до судового засідання з`явилися представники обох сторін. Позивач у засіданні надав суду додаткові пояснення та клопотання про долучення документів на виконання вимог суду.

У зв'язку з виконанням завдань підготовчого провадження ухвалою суду від 22.10.18 р. закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 01.11.18 р. В судовому засіданні 01.11.18 р. оголошено перерву до 15.11.18р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.16р. між ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» ( АТ «Нікопольський завод феросплавів» , покупець ) та ТОВ «Запорожспецсплав» ( постачальник ) було укладено договір поставки №719/2016-Н/1603311 , відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупцеві опитну партію продукції коксохімічного виробництва ( товар ) відповідно до сортаменту , якості , термінам , в обсязі , за цінами і на умовах , передбачених в додатках ( специфікаціях ) до цього договору, які є його невід’ємною частиною; а покупець зобов’язався оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим договором ( п.1.1.)

Згідно п. 3.1. договору постачальник зобов’язується здійснювати постачання товару , обумовленого в додатках до цього договору , на умовах FCA ( згідно з правилами ІНКОТЕРМС - 2010 ) , що підтверджується залізничними електронними накладними , якщо інші умови постачання не обумовлені додатками ( специфікаціями ) до цього договору . Моментом виконання зобов’язань з постачання ( дата постачання ) товару вважається дата , зазначена в електронній накладній залізничної станції відправлення , якщо інше не передбачено базовими умовами постачання ( п.3.1.)

Відповідно до п.3.4. договору постачальник зобов’язується повідомляти покупця про проведення поставки товару протягом 1 ( одного ) робочого дня , а також протягом 15-ти днів ( але не пізніше 3-го банківського дня місяця , наступного за звітним періодом ) з моменту поставки , надати покупцеві ( його представнику ) наступні документи : сертифікат якості виробника товару ( найменування виробника у сертифікаті повинне відповідати найменуванню виробника у специфікації ) ,а також інші документи згідно з п.2.3. договору ( оригінали або належним чином завірені копії ) ; рахунок на відвантажений товар ( оригінал державною ) - 1 оригінал, акт прийому-передачі продукції ( оригінал державною ) -2 оригінали ;залізничну накладну ( оригінал ) , з відображенням інформації про власника товару, відправника та одержувача товару , за умови поставки залізничним транспортом , або товаротранспортну накладну ( оригінал) , за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника … Оргінали і копії вищевказаних документів передаються покупцю поштою ( або службою кур’єрської доставки ) або зазначеному ним представнику «з рук в руки» .

Згідно з п.3.11. , у разі якщо зазначені в п.3.4. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів , якщо найменування та/або номенклатура , якісні , кількісні характеристики товару, зазначені в цих документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі , якісним і кількісним характеристикам поставленого товару , покупець письмово в тому числі за допомогою факсимільного або електронного зв’язку або листом з повідомленням про вручення сповіщає про це постачальника і вказує термін , в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця. Постачальник або його представник за дорученням зобов’язаний прибути не пізніше чим у триденний термін після отримання виклику, за виключенням часу проїзду для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту , передбаченого вимогами Інструкції П-6/П-7. Постачальник зобов’язаний не пізніше чим на другий день після отримання виклику повідомити ( в тому числі за допомогою факсимільного , електронного зв’язку або листом з повідомленням про вручення ) покупця про прибуття/неприбуття представника для участі у прийманні товару за кількістю та /або якістю…

У розділі 4 договору сторони погодили ціну товару , вартість договору та порядок розрахунків .Так відповідно до п.4.1. загальна вартість товару за цим договором складає суму партій товару за всіма специфікаціями ( додатками) до цього договору .

Ціна кожного найменування товару , його марки, виду, сорту , одиниці виміру , а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації ( додатку ) до договору ( п.4.2.)

Порядок оплати і форма розрахунків вказується сторонами в специфікаціях ( додатках ) до цього договору ( п.4.6.) ОСОБА_4 ( моментом ) оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника ( п.4.9.)

Пунктом 7.4. договору передбачено , що за повну або часткову відмову від оплати товару , узгодженої в специфікації (додатку ) до цього договору , або не вибірку товару зі складу постачальника у строк , встановлений у специфікації ( додатку ) до цього договору , покупець зобов’язується сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості товару , від якого він відмовився ( не сплатив ) або не вибрав в установлений цим договором строк ( т.1, а.с.53-60 )

31.05.17 р. сторони уклали додаткову угоду № 3-1 до договору поставки №719/2016-Н/1603311 від 01.06.16 р. , в якій ( поміж-іншим ) дійшли згоди доповнити абзацом п.3.4. договору і викласти його в новій редакції : «Протягом двох робочих днів від дати відвантаження товару , постачальник повідомляє покупця про проведенні відвантаження товару за формою , що містить наступні стовпчики : № договору , № специфікації, дата відправлення, найменування вантажу, № залізничної квитанції , № вагону ,фізична вага ,т. Інформація повинна бути надана у електронному вигляді в форматі XLS. Залізнична квитанція ( копія ) із зазначенням відомостей про власника товару , номер договору та додаткової угоди –специфікації ,інформації про стан товару – вологий або сухий » ( т.1, а.с.63- 64 ) Тобто , сторони змінили строки та порядок повідомлення постачальником покупця про відвантаження товару ( після його фактичної поставки ) та узгодили , що постачальник повинен лише повідомити покупцю певну інформацію про товар , а не надати документи ( як було встановлено в п.3.4. раніше - під час укладання цього договору) .

В подальшому сторони на виконання умов цього договору укладали та підписували специфікації до нього , в яких узгоджували умови поставки та оплати товару . Так , 06.07.16 р. та 18.07.16 р. сторони уклали специфікації № 2/1603595 та № 3/1603854 до вищезазначеного договору поставки , в яких ( поміж-іншим ) встановили , що оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту поставки. ; при простроченні терміну надання оригіналів рахунків – фактур та актів приймання-передачі товару постачальником, зазначених в п.3.4., термін оплати збільшується на термін прострочення надання постачальником документів ( на відповідну кількість днів прострочення ) .При цьому таке одностороннє відстрочення оплати не буде вважатися порушенням умов договору ( т.1, а.с.65,66 ). Таким чином , сторони узгодили , що несвоєчасне надання постачальником оригіналів лише рахунків – фактур та актів приймання-передачі товару, а не всіх інших , перелічених у п.3.4. договору документів ; відтермінує строк оплати товару покупцем .

31.07.16 р. сторони уклали додаткову угоду № 2/1603837 до договору поставки №719/2016-Н/1603311 від 01.06.16 р. , в якій ( поміж-іншим ) погодили , що при простроченні терміну надання оригіналів рахунків-фактур та актів приймання-передачі товару постачальником , зазначених в п.3.4., термін оплати збільшується на термін прострочення надання постачальником документів ( на відповідну кількість днів прострочення ). При цьому таке одностороннє відстрочення оплати не буде вважатися порушенням умов цього договору ( т.1, а.с.67 )

В подальшому сторони підписали специфікації №№4-23, в яких узгодили умови поставки та оплати товару за вищенаведеним договором поставки . На виконання умов цього договору позивач в період з 16.07.16 р. по 04.06.17 р. поставив , а відповідач прийняв та оплатив в повному обсязі товар , обумовлений в специфікаціях ( що не заперечується сторонами та підтверджуються матеріалами справи ) . В той же час , відповідач сплачував вартість товару з порушенням погоджених сторонами строків , внаслідок чого позивач на підставі п.7.4. договору нарахував 10% штрафу від вартості несвоєчасно сплаченого товару ( що склав 6 226 626,28грн.) та на підставі приписів ст.625 ЦК України нарахував 3 % річних ( що склали 363 390,12 грн.) ( т.6, а.с.234-237)

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Як вже зазначено вище, підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своєю правовою природою договір поставки №719/2016-Н/1603311 від 01.06.16р. відноситься до договорів купівлі-продажу . За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ) . Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства ( ст.662 ЦК України ). Відповідно до вимог ст. 666 цього Кодексу якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як зазначалося вище , відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог стверджував ( поміж-іншим ) , що ним не порушені зобов’язання з своєчасної оплати отриманого від позивача товару внаслідок неможливості здійснення такої оплати з вини позивача , який не своєчасно надав документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з ним відповідно до договору ( акти приймання-передачі товару, рахунки – фактури , сертифікати якості товару ,тощо ) . Але суд не погоджується з такими твердженнями відповідача , оскільки АТ «Нікопольський завод феросплавів » не надано жодних доказів того , що він відповідно до умов п. п.3.11. договору поставки письмово в тому числі за допомогою факсимільного або електронного зв’язку або листом з повідомленням про вручення сповістив про це постачальника ( позивача ) і вказав термін , в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця для усунення таких недоліків . Також відповідачем не надано доказів того , що він відповідно до приписів ст.666 ЦК України встановив постачальнику ( позивачу ) розумний строк для передання таких документів , а у разі якщо ці документи не були передані постачальником – відмовився від договору чи повернув товар постачальнику . Натомість , як вказують сторони , товар був прийнятий та оплачений відповідачем без жодних зауважень щодо його якості та кількості .

Також суд критично оцінює твердження відповідача стосовно неможливості своєчасної оплати ним отриманого товару внаслідок зволікання позивача з наданням документів, що стосуються товару ; оскільки навіть відсутність таких документів взагалі не впливає на можливість оплати отриманого товару , характеристики , кількість , вартість та умови оплати якого погоджені сторонами у договорі та специфікаціях до нього . А тому посилання відповідача на приписи статей 612 та 613 ЦК України є безпідставними .

Суд відхиляє також заперечення відповідача стосовно відсутності в договорі поставки умов щодо відповідальності покупця за несвоєчасну оплату отриманого від постачальника товару з посиланням на правову позицію , висловлену в постанові ВС у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.18р. у справі № 753/11000/14-ц ( слова договору повинні тлумачитися проти того , хто їх написав ) ; оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того , що оспорювані ним умови договору ( п. 7.4.) щодо відповідальності покупця за несвоєчасну оплату вартості товару були запропоновані під час укладання договору саме постачальником ( позивачем ).

Підсумовуючи вищевикладене , суд дійшов до висновку про те , що фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів оплати товару , а відтак і про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої договором неустойки ( штрафу ) та 3% річних .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2,13,73,74,76-80,86,91,129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд ,

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .

2. Стягнути з відповідача – Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», (53200, м. Нікополь , вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) на користь позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецсплав» (69000, м. Запоріжжя , вул. Нижньодніпровська, буд 8, кім.63; код ЄДРПОУ 32068473): 6 226 626,28 грн. – штрафу , 363 390,12 грн. -3% річних та 98 850,25 грн. – судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 21.11.2018