Ухвала суду № 78013049, 13.11.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14283/18

Провадження №2/369/4484/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., перевіривши на відповідність вимог ст. 151 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

12.11.2018 року ОСОБА_2 в особі її представника – адвоката ОСОБА_3, до Києво-Святошинського районного суду Київської області подано позов до ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор», 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

Крім того 12.11.2018 року ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить накласти арешт на житловий будинок загальною площею 402,8 кв.м., житловою 141,8 кв.м., розташований за адресою с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47 та земельну ділянку площею 0,0751 га., кадастровий номер 3222481601:01:052:0229, розташовану за адресою: с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47, право власності зареєстроване 17.03.2016 року за ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор» код ЄДРПОУ 38292345. Заборонити органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 402, 8 кв.м., житловою 141, 8 кв.м., розташований за адресою: с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47 та земельної ділянки площею 0,0751 га., кадастровий номер 3222481601:01:052:0229, розташовану за адресою: с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47.

Суддя, дослідивши матеріали справи, перевіривши додержання заявником вимог статті 151 ЦПК України, вважає, що заяву слід повернути заявнику, з наступних підстав.

Вимоги до змісту заяви встановлено статтею 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Натомість, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. В ній зазначено, що пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення не подається, оскільки відповідач не позбавляється права користування та володіння майно.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою повивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Крім того заява про забезпечення позову не містить ціни позову про забезпечення якого просить заявник та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а фактично містить його позицію щодо відсутності необхідності застосування зустрічного забезпечення, що не звільняє його від обов’язку зазначити в заяві про забезпечення позову конкретну пропозицію/захід зустрічного забезпечення, який може бути застосований судом, реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника та ціни позову.

За приписами ч.9 ст. 153 ЦПК України Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову має бути повернута позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Н.С. Пінкевич