Ухвала суду № 78012555, 19.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41996/18

Провадження № 1-кс/761/28447/2018

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2018 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль В.В., при секретарі Калініченко Є.Г., за участю адвоката Дирдіна М.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Ленд-Проект» - адвоката Дирдіна Максима Євгеновича про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження № 42016110000000204 від 07.04.2016,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представника ТОВ «Ленд-Проект» - адвокат Дирдін М.Є. в порядку ст.174 КПК України, посилаючись на те, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000204 від 07.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, в рамках якого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2016 накладено арешт на земельні ділянки, у тому числі на земельні ділянки, які належать на праві власності ТОВ «Ленд-Проект».

В обґрунтування доводів заявник зазначає, що представник товариств не був присутній при розгляді клопотання про арешт майна, а тому судом не були враховані його доводи, також те жодній посадовій особі ТОВ «Ленд-Проект» про підозру не оголошено, у слідчих відсутні докази, що спірне майно є предметом кримінального правопорушення, набуте протиправним шляхом або отримані в наслідок вчинення кримінального правопорушення.

Посилаючись на зазначене, заявник просив скасувати накладений арешт, оскільки у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

У судовому засіданні адвокат Дирдін М.Є. підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши доводи адвоката Дирдіна М.Є., вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2016 задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області Гадайчука С.О. в межах кримінального провадження № 42016110000000204 та накладено арешт на земельні ділянки, у тому числі на земельні ділянки, які належать на праві власності ТОВ «Ленд-Проект».

Підставою для накладення арешту послугувало те, що спірне майно є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та з метою запобігання незаконному заволодінню та можливому незаконному відчуженню спірного майна.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями КПК України передбачені дві самостійні підстави забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).

Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено з метою збереження речових доказів відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, оскільки наявні ризики незаконного заволодіння та можливого незаконного відчуження спірного майна.

При цьому, чинним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Положеннями ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При розгляді клопотання по суті встановлено нові обставини, які спростовують твердження слідчого, що спірна земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, головою Обухівської районної державної адміністрації видані розпорядження №1361 від 17.10.2012 та №2303 від 19.12.2012 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого-селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

З цього приводу перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Української міської ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ТОВ «Ленд-Проект», Обухівської міської ради Київської області в особі відділу державної реєстрації виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про визнання недійсним розпоряджень та витребування майна, за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В наступному постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та постановою Верховного суду від 11.07.2018 залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Отже, доводи заявника знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на законі та у сукупності спростовують твердження слідчого, що спірне майно, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, як речового доказу, а тому воно не є доказом та предметом кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з'явився, будь яких доказів на підтвердження обґрунтування таких тверджень слідчим не надано, як і не надано доказів причетності посадових осіб ТОВ «Ленд-Проект» до вказаного кримінального провадження.

Крім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 19.10.2018 року було скасовано арешт земельних ділянок в частині, які належать на праві власності ТОВ «Ленд-Проект», щодо сорока трьох земельних ділянок.

Разом з тим, питання скасування арешту земельної ділянки, яка перебуває у власності TOB «Ленд-Проект» (ідентифікаційний код юридичної особи 38515391) та має такий кадастровий номер: 3223151000:02:029:0004, вирішено не було.

Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

При вирішенні питання про скасування арешту майна також необхідно враховувати співмірність між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, з метою уникнення більш складних наслідків.

Положеннями ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, підсумовуючи, слідчий суддя вважає не співмірним застосування накладеного арешту та приходить до висновку, що подальше застосування такого виду забезпечення кримінального провадження знаходяться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати саме такий спосіб втручання у права власника майна, оскільки арешт майна у кримінальному провадженні №42016110000000204 накладений 09.09.2016, що давало змогу органам досудового розслідування впродовж тривалого часу надати докази того, що спірне майно є предметом кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ТОВ «Ленд-Проект» - адвоката Дирдіна Максима Євгеновича про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2016 у кримінальному провадженні №42016110000000204 від 07.04.2016 в частині накладення арешту на земельну ділянку, яка перебуває у власності ТОВ «Ленд-Проект» та має такий кадастровий номер:

3223151000:02:029:0004.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бугіль В.В.