Рішення № 78009276, 15.11.2018, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/879/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Представник позивача ОСОБА_2 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки загальним розміром – 6661 гривню 66 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1762 гривні.

Представник позивача: ОСОБА_3

Представник третьої особи: ОСОБА_4

Представник відповідача: ОСОБА_5 ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві та пояснив, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області здійснює контроль за використанням земель. ОСОБА_1 самовільно зайняв і використовує земельну ділянку площею 4 га. Така ділянка огороджена і використовується. Розмір шкоди становить 6661 гривню 66 копійок.

Представник третьої особи – Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідач лише огородив земельну ділянку, а не використовував. Відповідач визнав, що місцями відступив від межі. ОСОБА_1 ознайомився із постановою про накладення на нього стягнення. ОСОБА_5 вважає, що кадастровий план не відповідає дійсним обставинам. ОСОБА_1 не визнає, що захопив і використовує земельні ділянки. Сітку в багатьох місцях ОСОБА_6 вже зняв. Всього ОСОБА_1 зняв біля 20 метрів сітки. ОСОБА_1 не перешкоджає використовувати земельну ділянку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 31 серпня 2017 року самовільно захопив земельну ділянку загальною площею 4 га, яка розташована за межами населеного пункту в урочищі „Штани” біля с. Грушівці Кельменецького району Чернівецької області. Вказана обставина стверджується копією рішення Грушовецької сільської ради №297-14-7/17 від 31 серпня 2017 року, копією акту №6 від 08 вересня 2017 року складеного комісією з питань АПК, продовольства, охорони навколишнього середовища, екології, раціонального використання природних ресурсів Грушовецької сільської ради Кельменецького району, копією акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом-земельної ділянки №240 від 05.10.2017 року складеного державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель, планом-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки від 05.10.2017 року, копією акту обстеження земельної ділянки №87 від 05.10.2017 року складеного державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель, копією протоколу про адміністративне правопорушення №00110 від 05 жовтня 2017 року. 05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 вручено припис про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, або оформлення права користування на цю земельну ділянку протягом тридцяти днів. ОСОБА_1 не виконав вимоги припису, а саме не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку. Точні географічні координати та площа самовільно зайнятої ОСОБА_1 земельної ділянки визначені у збірному кадастровому плані який доданий до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №0-24-0.72-4443/2-18 від 07 листопада 2018 року.

Розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки становить 6661 гривню 65 копійок. Розмір шкоди визначений згідно методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963. Категорія земель самовільно зайнятої земельної ділянки за основним цільовим призначенням визначена як землі сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка належить державі. Вказані обставини стверджуються копією розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив право власності держави на земельну ділянку, а саме право володіння та користування земельною ділянкою.

Між сторонами склалися земельні правовідносини.

Виходячи із зазначеного, очевидною є неправомірність дій відповідача, який здійснив безпідставне самовільне захоплення земельної ділянки загальною площею 4 га, яка йому не належить, встановив на цій земельній ділянці огорожу та приєднав таку земельну ділянку, що є державною власністю, до власної земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст.116, ст.125 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абз.15 ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Зі змісту п. б. ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України вбачається, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до вимог ст. 96 ЗК України землекористувачі, між іншим, зобов'язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч. 1 ст. 116, ст. 125 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача про те, що Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області не є належним позивачем. Зокрема, згідно до пункту 34 Типового положення про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29 вересня 2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області має повноваження вживати заходів щодо відшкодування в установленому законодавством порядку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, в тому числі і шляхом пред’явлення позову до суду.

Згідно до статті 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до пункту 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 , ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Таким чином, самовільне зайняття земельної ділянки визначено як самостійну підставу відшкодування шкоди заподіяної державі.

Суд вважає, що в даному випадку шкоду заподіяно державі. Зокрема, з листа Головного управління Держгеокадастру №0-24-0.72-1113/2-18 від 07.11.2018 року вбачається, що самовільно захоплена ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту. З копії розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки вбачається, що самовільно зайнята земельна ділянки є державною власністю. Таким чином, суд вважає, що така земельна ділянка належить до державної власності і відповідно шкоду заподіяно безпосередньо державі.

Згідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи із Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, шкода заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що ним не було самовільно зайнято всю площу земельної ділянки, оскільки вона використовувалася для посіву сої лише частково. Зокрема, згідно до визначення наведеного у статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд вважає, що фактичне огородження земельної ділянки шляхом встановлення по її периметру огорожі свідчить про її самовільне зайняття і фактичне використання.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що у позовній заяві не зазначено на користь та в інтересах якого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування позивач вимагає стягнення. Зокрема, в даному випадку шкода має бути відшкодована власнику земельної ділянки, тобто безпосередньо державі. Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року „Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні в тому числі тимчасовим зайняттям земельних ділянок або встановленням обмежень щодо їх використання.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що у позовній заяві не зазначено суб’єкта на користь якого слід стягнути судовий збір. Зокрема, згідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки місцевому бюджету. Зокрема, у матеріалах справи відсутні жодні докази того, що внаслідок дій ОСОБА_1 будь-який місцевий бюджет не отримав будь-які кошти.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково. З ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути 6 661 гривню 65 копійок в рахунок відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

На підставі ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст.ст. 116, 125, 157, 211 Земельного кодексу України, Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яке розташоване в м. Чернівці вулиця Героїв Майдану будинок 194А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39909396, до ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, про відшкодування шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави 6 661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) гривню 65 (шістдесят п’ять) копійок в рахунок відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2018 року.

Суддя: