Рішення № 78009113, 21.11.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2010/18

2-а/707/58/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2018 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді Соколишиної Л.Б.

при секретарі Ліпатовій К.Г.

за участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача Головченка І.М.

представників відповідача Різника Ю.С., Вовка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до провідного державного інспектора Управління Державного агенства рибного господарства України в Черкаській області Головченка Ігоря Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із указаним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що 13 вересня 2018 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення №001230 та винесено постанову №001230 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 85 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Указує, що 13 вересня 2018 року він із своїм напарником ОСОБА_7, який також працює рибалкою у ФОП ОСОБА_8, близько третьої години ночі виїхав здійснювати промисловий лов риби на Кременчуцькому водосховищі в районі островів з умовною назвою "Дарданелли", що знаходяться біля залізничного мосту через р. Дніпро, поблизу м. Черкаси. Усі сітки були обладнані номерними бирками та ставилися ними виключно у дозволеному для промислового лову місці. Через певний проміжок часу він побачив, що двоє невідомих осіб під'їхали на моторному човні до вже поставлених ними трьох сіток та почали без дозволу їх підіймати з води та перевіряти. Коли позивач підплив, ці особи представилися працівниками рибоохорони, однак службові посвідчення не пред'явили. Після цього один із інспекторів, представившись Головченком Ігорем, зазначив, що сітки поставлені у забороненій для лову зоні, а, відповідно, вони вчинили адміністративне правопорушення. Відповідач наказав йому писати пояснення на місці. Почувши зачитане позивачем пояснення, відповідач вирвав у нього з рук це пояснення і сказав, що воно його не влаштовує, та наказав їхати з ним, щоб дістати сітки із води. Сітки знаходилися на незабороненій для лову зоні, у них була якась кількість риби. Далі учасники подій попливли на риболовецьку бригаду в м. Черкаси. Вже там відповідач переважив рибу, склав протокол про адміністративне правопорушення № 0012330 та зразу ж виніс постанову за аналогічним номером.

У зв'язку із цим позивач вважає, що відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови за результатами розгляду справи, допустив порушення ст. ст. 254, 256 КУпАП, оскільки в графі "місце складення протоколу" зазначено Кременчуцьке водосховище біля м. Черкаси, а не місце території риболовецької бригади ФОП ОСОБА_8, що розташоване безпосередньо в м. Черкаси.

Крім того позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем п. 2.5. Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики № 101 від 09 квітня 2003 року, які полягають у тому, що матеріальну шкоду слід було розрахувати при складенні протоколу із зазначенням у ньому її розміру, а при неможливості це зробити - інспектор мав звернутися до уповноважених осіб рибоохорони для її визначення.

Також, позивач зазначає, що відповідачем порушено положення ст. 283 КУпАП з тих підстав, що оскаржувана ним постанова не містить викладення суті вчиненого правопорушення особою, відносно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. В порушення п. 9.9. Правил промислового рибальства, п. 18 Режиму рибальства в Дніпровських водосховищах у 2018 році, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 710 від 29.12.2017 року і Додатку № 3 до нього, інспектором ні у постанові, ні у протоколі не вказано, у якій із заборонених ділянок позивач проводив промисловий лов, а саме не зазначено її конкретні координати.

Позивач зазначає, що усі допущені відповідачем порушення при складенні протоколу і постанови свідчать про його бажання якнайшвидше притягнути позивача до адміністративної відповідальності та не дати йому можливості належним чином підготуватися до розгляду справи. У зв'язку із цим позивач вважає, що був позбавлений можливості належним чином ознайомитися із висунутими проти нього обвинуваченнями та доказами, що позбавило його можливості розробити належну стратегію свого захисту, отримати правову допомогу.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у позові повністю з огляду на наступне. 13 вересня 2018 року під час проведення рибоохоронної роботи на території Кременчуцького водосховища він разом із головним державним інспектором Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_9 на службовому човні близько 05 год 00 хв. у межах охоронюваної зони мосту через р. Дніпро, що біля м. Черкаси, у воді виявив риболовецькі сітки. При перевірці бирок було встановлено, що вони належать ФОП ОСОБА_8 Сіток він із ОСОБА_9 не чіпали та залишилися біля них чекати на рибалок, які їх встановили, для з'ясування обставин знаходження цих сіток у вказаному місці, яке є забороненим для рибальства відповідно до п. 9.9 Правил промислового рибальства. Через декілька хвилин до місця встановлення вказаних трьох сіток підпливли на риболовецькому човні рибалки - позивач та ОСОБА_7 Вказані особи не заперечували факт знаходження належних їм сіток у забороненій для рибальства відомчій охоронюваній зоні мосту через р. Дніпро, але не могли чітко і ґрунтовно пояснити, чому вони там опинилися. У зв'язку із цим він запропонував позивачу, як старшому, написати пояснення по факту порушення правил промислового рибальства. Позивач декілька разів писав пояснення, а потім повідомив, що більше нічого писати не буде, а даватиме свідчення тільки у суді. У подальшому відповідач наказав позивачу та його напарнику витягнути сітки із води, щоб він міг вирахувати збитки, нанесені їх незаконними діями. Після того, як сітки були витягнуті із води та було перераховано рибу, відповідачем на місці вчинення правопорушення складено протокол № 001230 та відповідно до ч. 3 ст. 85 КупАП винесено постанову № 001230.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав, викладених у позові.

Відповідач та його представники у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він працює у ФОП ОСОБА_8. Влітку 2018 року, точної дати не пам'ятає, він із позивачем ставив сітки на баркасі, розсипаючи їх у 3-4 лави. Коли вже сонце зійшло, вони хотіли збирати сітки та побачили, що на одній із лав стоїть човен. Під'їхавши ближче, вони побачили у човні два чоловіка, які, як у подальшому з'ясувалось, були інспекторами рибоохорони. Ці чоловіки сказали, що сітки без бірок та стоять у забороненому місці, а тому вони їх самі підняли. Стверджує, що сітки він із позивачем ставив у дозволеному місці, але у той день була велика зворотня течія, а тому сітки могло віднести течією у заборонену для лову риби зону. За вказівкою інспекторів він із позивачем вибрав сітки. Після цього усі учасники події поїхали на територію рибкомбінату, риба була в сітках. Інспекторам він надавав письмове пояснення, але не встиг його дописати. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача був складений на березі, на території рибкомбінату, тут же риба переважувалась. Інспектор щось знімав на телефон, що саме йому не відомо.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що він працює державним інспектором Управління Державного агенства рибного господарства України в Черкаській області. У вересні 2018 року, точної дати не пам'ятає, близько 5 години ранку він разом із відповідачем виявив рибальські сітки у забороненому для лову місці, а саме близько 50 м від мосту. Перевіривши наявність на сітках бірок, вони їх не піднімали, місце розташування не змінювали. Коли до них на промисловому човні підплив позивач із своїм напарником, вони наказали вибрати сітки, які розташовувались з порушенням Правил промислового рибальства. Позивач спершу визнавав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, але потім зателефонував комусь та почав писати інші пояснення. Риба із сіток була висипана позивачем до відсіку човна. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова складалися на місці вчинення адміністративного правопорушення, а саме на воді. Відстань між місцезнаходженням сітки та мостом вимірювалася приладом - дальноміром та становила близько 53м від мосту, тобто у межах охоронюваної зони, яка становить 150 м. від мосту. Результати заміру позивачу та свідку вони не показували. На його думку, сітки не могли переміститись самі, оскільки зворотної течії не було. Він пояснення не давав, оскільки його ніхто не опитував. Свідок адміністративного правопорушення ОСОБА_7С відмовився давати пояснення, повідомивши, що нічого нового не розповість.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши відеозаписи, що містяться на DVD-дисках, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановив наступне.

13 вересня 2018 року відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №001230. Відповідно до протоколу, 13 вересня 2018 року близько 5 години ранку, на Кременчуцькому водосховищі, біля м. Черкаси (залізничний міст через р. Дніпро) у воді було виявлено три мисинові сітки, довжиною 70 м, висотою 2 м, вічко 40х40 мм, які було встановлено ланковим рибалкою ФОП ОСОБА_8, у відомчій охоронній зоні мосту через р. Дніпро, чим порушив п. 9.9 Правил промислового рибальства. Відповідальність передбачена ч.3 ст. 85 КУпАП. У вказаних сітках знаходилась свіжовиловлена риба: плитка - 235шт, плоскирка - 30шт, судак - 6шт, окунь - 4шт загальною вагою 85кг.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13 вересня 2018 року відповідачем винесено постанову №001230 від 13 вересня 2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 170 грн.

Згідно п. 9.9 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.99р., на які міститься посилання в оскаржуваній постанові, забороняється будь-яке рибальство на протязі всього року біля гребель і шлюзів, у районі насосних станцій питного та промислового водопостачання, а також станцій, які перекачують ґрунтові та поверхневі води у водосховища на відстані ближче 500 м, а біля мостів, які охороняються, - в межах відомчих охоронних зон.

Частиною 3 статті 85 КУпАП встановлено, що порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому. Аналогічна правова міститься у постанові Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року у справі №К/9991/28251/11.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 251 КупАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що дійсно 13 вересня 2018 року близько 5 год. ранку позивач разом із свідком ОСОБА_7 здійснювали промисловий лов риби на Кременчуцькому водосховищі, в районі мосту через річку Дніпро. На час винесення оскаржуваної постанови матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача містили протокол про адміністративне правопорушення від 13 вересня 2018 року та пояснення позивача від 13 вересня 2018 року, згідно якого він не визнавав себе винним у вчиненні правопорушення.

За твердженням позивача сітки ним було встановлено на Кременчуцькому водосховищі в районі островів з умовною назвою "Дарданелли", що знаходяться біля залізничного мосту через р. Дніпро, тобто на ділянці водосховища, де не заборонено промислове рибальство.

Вирішуючи питання щодо визначення місця лову, здійснюваного позивачем, суд враховує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про місце встановлення риболовних сіток - місця проведення вилову риби, а також - про відстань між сітками та мостом, між сітками та межами охоронюваної зони.

За таких обставин, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не встановив об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, з посиланням на правозастосовний акт, яким визначено межі відомчої охоронної зони. Тобто матеріалами справи не визначено місце вчинення правопорушення - відносне розташування місця вилову, мосту, охоронюваної зони із зазначенням відстані у метрах. Указане необхідно для встановлення складу порушення за ч.3 ст. 85 КУпАП з бланкетним посиланням на п.9.9 Правил рибальства.

Пояснення позивача від 13 вересня 2018 року містить відомості про свідка події - ОСОБА_7, однак матеріали справи не свідчать про вжиття відповідачем заходів для опитування цього свідка, що негативно вплинуло на обґрунтованість оскаржуваної постанови та потягло за собою порушення прав позивача на захист.

Положеннями ч.2 ст. 77 КАС України визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд критично оцінює відеозаписи, що містяться на DVD-диску, оскільки відеозйомка була проведена частково, на телефон відповідача, та не було зафіксовано процес складення адміністративного протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, роз'яснення прав особі, відносно якої складено протокол та постанову, а лише факт витягування сіток з води позивачем з напарником.

Крім того, як пояснив у судовому засіданні відповідач, зважування виловленої риби, її вид, ним проводилося "на око" безпосередньо у човні, та зазначено указану вагу у протоколі та постанові, однак така вага співпала з вагою риби, після переважування її на березі.

Указані факти ставлять під сумнів складення адміністративного протоколу та постанови про адміністративне правопорушення безпосередньо у човні, на воді, відтак і місце складення указаних документів, зазначених у протоколі та постанові.

Також, суд критично оцінює посилання відповідача про те, що розмір завданих виловом риби збитків не має необхідності зазначити у протоколі та постанові, оскільки такі збитки стягуються з користувача виловленою рибою, тобто ФОП ОСОБА_8, а не з особи, стосовно якої складено адімністративні матеріали. У разістягнення збитків з роботодавця, останній має право в порядку регресу звернутися з позовом до працівника про стягнення таких збитків, тому зазначення збитків, завданих виловом риби у забороненій зоні, у адміністративних матеріалах, є обов'язковим. Як пояснив, відповідач у судовому засіданні, наступного дня було вирахувано розбір збитків, тому це не позбавляло можливості існпектора скласти постанову щодо позивача відразу після визначення відповідних збитків.

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання, що спірну постанову винесено відповідачем передчасно, без з'ясування усіх обставин справи та дослідження доказів. Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, а саме на підставі п. 2 ч. 3 ст.286 КАС України, суд вважає за необхідне скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.85 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача надіслати на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.3 ст. 286 КАС України,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до провідного державного інспектора Управління Державного агенства рибного господарства України в Черкаській області Головченка Ігоря Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову №001230 від 13 вересня 2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. по справі про адміністративне правопорушення, складену провідним державним інспектором Управління державного агенства рибного господарства у Черкаській області Головченком Ігорем Миколайовичем.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 85 КУпАП надіслати на новий розгляд до Управління Державного агенства рибного господарства України у Черкаській області.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1. ІК НОМЕР_1.

Відповідач: Провідний державний інспектор Управління Державного агенства рибного господарства України в Черкаській області Головченко Ігор Миколайович, м. Черкаси вул. Дахнівська, 11. ЄДРПОУ 41594560.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2018 року.

Суддя: Л. Б. Соколишина