Вирок № 78008751, 21.11.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 693/569/18

Провадження № 1-кп/700/80/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р.

Лисянський районний суд Черкаської області

у складі головуючого судді: Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Жубжицької Т.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника потерпілих ОСОБА_3,

представника ТОВ «ТРАНС -ЛОГІСТИК» ОСОБА_4,

обвинуваченого: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.07.2017 року № 12017250130000364 за обвинуваченням -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степанці, Канівського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 09 липня 2017 року близько 04 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «SCANIA P250», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ - Одеса, із сторони м. Одеси у напрямку м. Києва у порушення вимог п.п. 2.3. б) 12.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, знаходячись на 147 км + 800 м вказаної дороги, неподалік м. Жашкова, Черкаської області у момент виникнення перешкоди для його руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, у вигляді нерухомого автомобіля «DAEWOO MATIZ", реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився на крайній правій смузі руху автодороги у напрямку м.Києва, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого транспортного засобу, аж до зупинки транспортного засобу або забезпеченого для інших учасників руху його об'їзду та допустив наїзд на задню частину останнього автомобіля та пішохода ОСОБА_6, який знаходився біля його задньої лівої частини.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи від 09.08.2017 р. №270, отримав тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді черепної-мозкової травми, закритої тупої травми грудної клітки та живота закритої тупої травми заочеревинного простору, відкритих уламкових переломів лівої мало та великогомілкової кісток, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходячись у відділенні інтенсивної терапії Жашківської центральної районної лікарні, помер.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону, суд обмежився дослідженням доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та досудової доповіді.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Заслухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_5 винний у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Суд визнає, що в судовому засіданні обвинувачений та потерпілі давали правдиві показання, які відповідають встановленим обставинам справи і ці фактичні обставини ніким не оспорюються.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є необережним і відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання та роботи, де характеризується позитивно, враховуючи поведінку обвинуваченого після дорожньо-транспортної пригоди, суд, вважає необхідним призначити покарання в межах санкції частини 2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням та покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України. При цьому суд зважає на позицію потерпілих, які покладалися на розсуд суду.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами - судом застосовується, оскільки керування транспортним засобом не є джерелом доходу обвинуваченого ОСОБА_5 та не пов'язано з його трудовою діяльністю.

У порядку ст.ст.61,128 КПК України потерпіла ОСОБА_1 - мати загиблого ОСОБА_6, заявила цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Просить стягнути з ТОВ«ТРАНС - ЛОГІСТИК» матеріальну шкоду у сумі 130141,64 грн (сто тридцять тисяч сто сорок одну гривень 64 копійки) та моральну шкоду у розмірі 119858,36 грн (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 36 копійок).

Потерпіла ОСОБА_2 - дружина загиблого ОСОБА_6, заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Просить стягнути з ТОВ «ТРАНС - ЛОГІСТИК» матеріальну шкоду у сумі 243563,50 грн (двісті сорок три тисячі п»ятсот шістдесят три гривень 50 копійок) та моральну шкоду у розмірі 106436,50 грн (сто шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 50 копійок).

Потерпілі - цивільні позивачі позов підтримали та просили суд затвердити мирову угоду від 23 жовтня 2018 року .

Представник ТОВ «ТРАНС - ЛОГІСТИК», позови визнав повністю та просив суд затвердити мирову угоду від 23 жовтня 2018 року.

У відповідності до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли, у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п.3 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Під час розгляду кримінального провадження між ОСОБА_1 (надалі цивільний позивач -1) та ОСОБА_2 (надалі цивільний позивач -2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС -ЛОГІСТИК» в особі представника ОСОБА_4, діючого на підставі довіреності від 29.12.2017року та ОСОБА_5 було укладено мирову угоду, яку вони просили затвердити. Прокурор також просив затвердити мирову угоду.

Умовами мирової угоди є:

- Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС -ЛОГІСТИК», зобов'язується сплатити на рахунок позивача-1 - 250 000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень) на банківський рахунок цивільного позивача -1 протягом десяти календарних днів з моменту підписання та затвердження судом дійсної Угоди.

- Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС -ЛОГІСТИК», зобов'язується сплатити на рахунок позивача-2 - 350 000 грн (триста п'ятдесят тисяч гривень) на банківський рахунок цивільного позивача -2 протягом десяти календарних днів з моменту підписання та затвердження судом дійсної Угоди.

Сторони погодили, що судові витрати понесені цивільними позивачами, включають витрати на надання правової допомоги, не підлягають компенсації цивільним позивачам.

Сторони погодили та визнають, що кошти, визначені у п.1 даної угоди включають у себе матеріальну шкоду у розмірі 130141,64 грн (сто тридцять тисяч сто сорок одну гривень 64 копійки) та моральної шкоди у розмірі 119858,36 грн (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 36 копійок), що завдано обвинуваченим за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин на 147 км + 800 м автодороги Київ -Одеса, включають 115 200,00 грн (сто п»ятнадцять тисяч двісті гривень 00 коп) у порядку ст. 1200 ЦК України.

Сторони погодили та визнають, що кошти, визначені у п.2 даної угоди включають у себе матеріальну шкоду у розмірі 243563,50 грн (двісті сорок три тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 50 копійок) та моральної шкоди у розмірі 106436,50 грн (сто шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 50 копійок), що завдано обвинуваченим за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин, на 147 км + 800 м автодороги Київ - Одеса, включають 230 400,00 грн (двісті тридцять тисяч чотириста гривень 00 коп) у порядку ст. 1200 ЦК України.

У разі порушення термінів відповідачем п.1 та п.2 даної угоди, відповідач сплачує за вимогою цивільних позивачів пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення від неперерахованої суми.

Після належного виконання угоди, цивільні позивачі підтверджують, що не будуть мати претензій та пред'являти вимоги до цивільного відповідача та обвинуваченого за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин на 147 км + 800 м автодороги Київ-Одеса з вини обвинуваченого.

З моменту виконання дійсної угоди, а саме: проведення виплат згідно п.1 та п.2 угоди, цивільні позивачі підтверджують, що право регресу (зворотної вимоги) за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин на 147 км + 800 м автодороги Київ-Одеса з вини обвинуваченого до цивільного відповідача.

Сторони підтверджують, що дана угода стосуються лише прав та обов'язків сторін у справі №693/596/18.

Суд, ознайомившись з текстом мирової угоди та матеріалами кримінального провадження, вважає, що мирова угода підлягає затвердженню у відповідності до ст.207 ЦПК України, оскільки дана мирова угода укладена добровільно з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосується лише прав та обов'язків сторін та не суперечить чинному законодавству.

Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: автомобіль, марки «SCANIA P250», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС - ЛОГІСТИК» переданий під розписку на зберігання ОСОБА_5, слід залишити власнику. Легковий автомобіль «DAEWOO MATIZ", реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий під розписку на зберігання ОСОБА_2, слід залишити ОСОБА_2

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.

Згідно ст. 75, п.п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_5 не обирався.

Стягнути з ТОВ «ТРАНС - ЛОГІСТИК» на користь ОСОБА_1 130141,64 грн (сто тридцять тисяч сто сорок одну гривню 64 копійки) матеріальної шкоди та моральну шкоду у розмірі 119858,36 грн (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 36 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС - ЛОГІСТИК» на користь ОСОБА_2 243563,50 грн (двісті сорок три тисячі п'ятсот шістдесят три гривень 50 копійок) матеріальної шкоди та 106436,50 грн (сто шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 50 копійок) моральної шкоди.

Затвердити між сторонами за цивільними позовами потерпілих ОСОБА_1 (надалі цивільний позивач-1) та ОСОБА_2 (надалі цивільний позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС -ЛОГІСТИК» в особі представника ОСОБА_4, діючого на підставі довіреності від 29.12.2017 року та ОСОБА_5 мирову угоду на наступних умовах:

- Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС -ЛОГІСТИК», зобов'язується сплатити на рахунок ОСОБА_1 250 000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень) на банківський рахунок ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з моменту підписання та затвердження судом дійсної угоди.

- Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС -ЛОГІСТИК», зобов'язується сплатити на рахунок ОСОБА_2 350 000 грн (триста п'ятдесят тисяч гривень) на банківський рахунок цивільного ОСОБА_2 протягом десяти календарних днів з моменту підписання та затвердження судом дійсної угоди.

Сторони погодили, що судові витрати понесені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, включають витрати на надання правової допомоги не підлягають компенсації ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Сторони погодили та визнають, що кошти, визначені у п.1 даної угоди включають у себе матеріальну шкоду у розмірі 130141,64 грн (сто тридцять тисяч сто сорок одну гривню 64 копійки) та моральної шкоди у розмірі 119858,36 грн (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 36 копійок), що завдано обвинуваченим за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин на 147 км + 800 м автодороги Київ -Одеса, включають 115 200,00 грн (сто п'ятнадцять тисяч двісті гривень 00 коп) у порядку ст. 1200 ЦК України.

Сторони погодили та визнають, що кошти, визначені у п.2 даної угоди включають у себе матеріальну шкоду у розмірі 243563,50 грн (двісті сорок три тисячі п»ятсот шістдесят три гривні 50 копійок) та моральну шкоду у розмірі 106436,50 грн (сто шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 50 копійок), що завдано обвинуваченим за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин на 147 км + 800 м автодороги Київ-Одеса, включають 230 400,00 грн (двісті тридцять тисяч чотириста гривень 00 коп) у порядку ст. 1200 ЦК України.

У разі порушення термінів ТОВ «ТРАНС - ЛОГІСТИК» п.1 та п.2 даної угоди відповідач сплачує за вимогою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення від неперерахованої суми.

Після належного виконання угоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджують, що не будуть мати претензій та пред'являти вимоги до ТОВ «ТРАНС -ЛОГІСТИК» та ОСОБА_5 за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин на 147 км + 800 м автодороги Київ-Одеса з вини обвинуваченого.

З моменту виконання дійсної Угоди, а саме проведення виплат згідно п.1 та п.2 угоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджують, що право регресу ( зворотної вимоги) за наслідками ДТП, що сталася 09.07.2017 року, близько 04 години 30 хвилин, на 147 км + 800 м автодороги Київ-Одеса з вини ОСОБА_5 до ТОВ «ТРАНС -ЛОГІСТИК».

Сторони підтверджують, що дана угода стосуються лише прав та обов'язків сторін у справі №693/596/18.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4-001641 від 13.09.2017 року у розмірі 1979,20 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 20 коп.), які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у м. Черкасах /Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи автотехнічного стану транспортного засобу від 14.05.2018 року № 4-00409 у розмірі 1144,00 грн (одна тисяча сто сорок чотири гривень 00 коп), які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у м. Черкасах /Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи від 13.11.2017 року № 4-001639 у розмірі 2379,52 грн (дві тисячі триста сімдесят девять гривень 52 коп), які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у м. Черкасах /Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту проголошення вироку через Лисянський районний суд Черкаської області.

Копію вироку Лисянського районного суду Черкаської області негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Г.М. Яценко