Рішення № 78008070, 13.11.2018, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1517/18

провадження № 2/632/643/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" листопада 2018 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Библіва С.В., за участю секретаря Кузьменко М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Первомайському Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що між сторонами 06.11.2009 року був укладений договір № б/н. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач порушив умови договору, не виконав їх і не виконує на даний час, допускаючи прострочення платежів, у зв’язку з чим, станом на 10.04.2018 року має заборгованість у сумі – 111 211 грн. 17 коп., яку позивач і просить стягнути на свою користь, а також понесені судові витрати за подання позову до суду.

20 серпня 2018 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням першого судового засідання на 12 вересня 2018 року.

12 вересня 2018 року перше судове засідання було відкладено на 03 жовтня 2018 року у зв’язку з тим, що у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

02 жовтня 2018 року проведено повторний автоматизований розподіл справи через переведення шляхом відрядження судді Кочнєва О.В. до Золочівського районного суду Харківської області.

04 жовтня 2018 року ухвалою судді Библів С.В. справу прийнято до свого провадження та призначено справу до судового засідання на 13.11.208 року.

29 жовтня 2018 року до суду надійшов від відповідача відзив на позов, в якому вона просила повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Так, остання послалася на те, що кредитного договору вона з позивачем фактично не укладала, а підписану нею заяву не можна розцінювати як частину договору, оскільки вона є лише пропозицією однієї сторони укласти договір, її зміст містить лише умови майбутнього договору і виражає намір відповідача вважати себе зобов’язаним у разі прийняття банком цієї пропозиції. Умови надання банківських послуг також не можуть бути частиною кредитного договору, оскільки вони не відповідають вимогам ст.ст. 207, 638, 1054 ЦК України, зокрема відсутня умова про розмір кредиту, який надається позичальнику та кінцевий термін його повернення. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження ознайомлення відповідача з умовами кредитування та про її згоду з такими умовами. Таким чином вважає, що такий договір є нікчемним правочином, а тому не може створювати для неї юридичних наслідків. Крім того, відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності.

07.11.2018 року від юрисконсульту банку ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував факту пропуску Банком строку позовної давності, а також спростовував посилання відповідача щодо не укладення кредитного договору. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не прибув, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає та просила у їх задоволенні відмовити з підстав пропуску строку позовної давності. Також заперечувала факт укладення самого договору кредиту з підстав, вкладених у відзиві на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

між сторонами 06.11.2009 року був укладений договір № б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі встановленого кредитного ліміту, який згодом 16.04.2014 року було збільшено до 9810,00 грн., на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідач порушив умови договору, не виконав їх на даний час, допустивши прострочення платежів, у зв’язку з чим, станом на 09.04.2018 року за ним числиться заборгованість за вище зазначеним договором загальною сумою 111211,17 грн., яка складається з наступного: 9800 грн. 68 коп. – заборгованість за кредитом; 101410 грн. 49 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.7-12).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач вважає, що ніякого договору з позивачем він у письмовій формі не укладав, проте такі твердження суд знаходить хибними.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.11.2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», який складається з заяви-анкети позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та ОСОБА_4 банку, згідно якого ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 9810,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. На підставі цього договору відповідачеві відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, яка має термін дії до останнього дня вересня 2016 року.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.14). тому, її посилання на те, що з Банком вона угоди не укладала є безпідставними.

Правилами надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. За незгодою зі зміною Правил та/або ОСОБА_4 банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк. Після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку згідно чинних тарифів.

Правилами надання банківських послуг передбачено, що строки та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а також овердрафту, який виник за такими картками, наведено в Пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за кредитом. У разі наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості; строк повернення овердрафту у повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; строк погашення процентів за овердрафтом - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа. ОСОБА_4 обслуговування кредитних карт «Універсальна» даним договором передбачений обов'язковий щомісячний платіж, а саме 7 % від заборгованості (але не менше 50,00 грн. та не більше залишку заборгованості).

Як вбачається з розрахунку заборгованості проценти за несвоєчасне погашення кредиту нараховані за період з 06.11.2009 року по 02.05.2017 року в сумі 101410,49 грн., а станом на 09.04.2018 року заборгованість за тілом кредиту - 9800 грн. 68 коп., які підлягають стягненню.

Між тим відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Такий підхід відповідає правовій позиції, яка сформульована Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2018 року (справа за № 477/841/16-ц) та від 03 жовтня 2018 року (справа № 233/2056/17).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом прийнято до уваги те, що відповідно до умов і правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на лицевій стороні карти, і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця, тобто строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці, а дія картки закінчилась 30 вересня 2016 року, а з позовом ОСОБА_3 звернувся 06 серпня 2018 року. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. Судом також прийнято до уваги, що пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений, а також на те, що після закінчення строку дії договору банк не видавав боржнику грошових коштів і нової платіжної картки, а боржник своїх зобов'язань за договором від 06.11.2009 року не виконав.

Таким чином, дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 не пропустив строку позовної давності у 3 роки щодо стягнення тіла кредиту, який має сплинути лише 30.09.2019 року, і доводи Банку з цього приводу не спростовують позиції суду щодо цього. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за тілом кредиту склала 9800,68 грн. і вона підлягає стягненню.

Щодо застосування строку позовної давності до заборгованості за процентами за користування кредитом суд має зазначити, що клопотання в цій частині підлягає частковому задоволенню. Так, оскільки проценти це щомісячні платежі, то стягненню вони підлягають за три роки до подання позову до суду з 01.08.2015 року та станом на 02.05.2017 року, як просить у позові позивач, і сума до стягнення має складати 84445,99 грн. (101410,49 - 16964,50 = 84445,99).

Всього за договором кредиту від 06.11.2009 року з ОСОБА_1 на користь Банку слід стягнути заборгованість в сумі 94246 грн. 67 коп., а не 111211,17 грн., яка нарахована поза межами трирічного терміну.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява відповідача щодо застосування строків позовної давності підлягає частковому задоволенню, а заявлені вимоги позивача знаходить частково обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. ст. 253, 256-257, 260-261, 263-265, 267, 526, 549, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 128, 141, 247, 259, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2009 року, станом на 10.04.2018 року у сумі 94246 (дев’яносто чотири тисячі двісті сорок шість) грн. 67 коп. та судові витрати у сумі – 1762 грн. 00 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківської апеляційного суду або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - АТ КБ «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського,буд.1Д, МФО 305299, код 14360570 на р/р № 29092829003111.

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Борзя Читинської області, останнє відоме місце реєстрації за адресою: Харківська область, м. Первомайський, ? м-н.АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6