Ухвала суду № 78007252, 21.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21549/18

н/п 1-кс/640/12856/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

слідчого - Мокрожицького С.І.,

власника майна - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого ВР ЗУСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001368 від 19.11.2018 за ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна, -

встановив :

19.11.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого ВР ЗУСТ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене із прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з можливістю збереження автомобіля на майдані тимчасово затриманого транспорту державного підприємства МВС «Інформ ресурси» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 18.11.2018 о 17.15 біля буд. № 75 по вул. С. Шосе м. Харкова сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та велосипеда «Старт-Шосе», під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого останній з діагнозом - ЗЧМТ,СГМ, перелом щелепу був доставлена до КНП «МКЛШНМД ім. про. Мєщанінова».

16.11.2018 у період часу з 18 год. 30 хв. до 19 год. 40 хв. на вище вказаній ділянці руху, старшим слідчим ВРЗУСТ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 проведений огляд місця вказаної ДТП, у ході якого встановлено, що автомобіль НОМЕР_1, має сліди механічних пошкоджень, які утворились від його зіткнення з велосипедом постраждалого, а саме: деформація переднього лівого крила та лівої двері.

Таким чином, враховуючи положення ст. 98 КПК України, автомобіль НОМЕР_1, є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний автотехнічним експертам для проведення автотехнічної експертизи з метою з’ясування технічного стану транспортного засобу, комплексної судово-медичної криміналістичної та автотехнічної експертизи, параметрів механізму дорожньо-транспортної події і встановлення інших обставин ДТП.

Слідчим ВРЗУСТ СУГУ НП в Харківській області Корсун К.О. в ході огляду місця події 16.11.2018 вилучив автомобіль НОМЕР_1 і встановив його на майданчик транспорту в м. Харків, вул. Пушкінська, 107 (майданчик тимчасово утриманого транспорту державного підприємства МВС «Інформ ресурси»).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, яким він і керував на момент дорожньо-транспортної події.

За таких обставин на даний час виникла необхідність у арешті автомобілю НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майданчику та (або) стоянці ГУ НП в Харківській області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні достатні підстави вважати, що існує реальна потреба подальшого дослідження транспортного засобу, його окремих складових частин, пошкоджень, а також ризик знищення, зміни, шляхом проведення ремонту пошкоджених деталей або їх приховування, з боку водія та його рідних, які заінтересований у результатах кримінального провадження як безпосередні учасники кримінального процесу.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.

В судовому засіданні власник майна ОСОБА_1 не заперечував проти накладення арешту на автомобліь, однак просив передати його йому на відповідальне зберігання у гаражному кооперативі "Якорь" за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 299/6.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001368 від 19.11.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

16.11.2018 з 18.30 год. до 19.40 год. згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, біля буд. № 75 по вул. С. Шосе м. Харкова, проведено огляд, в ході якого, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.11.2018, вилучено вказане в клопотаннях сторони обвинувачення майно (а.с. 6-11).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження підлягає задоволенню, із визначенням місця зберігання автомобілю на штрафному майданчику за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З цих же підстав на теперішній час передача на відповідальне зберігання транспортного засобу ОСОБА_1 є передчасною.

Більш того, даних про можливе місце зберігання транспортного засобу, ніж те, що вказано в клопотанні сторони обвинувачення, в ході розгляду клопотання слідчому судді не надано. За вказаних обставин, на теперішній час наявні також підстави до арешту транспортного засобу та визначення його місця зберігання за адресою, вказаною в клопотанні слідчого, прокурора.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС 035918, належить ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місце зберігання автомобіля НОМЕР_1, на майдані тимчасово затриманого транспорту державного підприємства МВС «Інформ ресурси» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.