Ухвала суду № 78007218, 21.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12818/18

н/п 1-кс/640/12842/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Купар Д.Ю.,

слідчого - Малюги О.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490003066 від 19.07.2018, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має повну середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 6-ти місяців, тобто в межах строку досудового розслідування, а саме до 24.01.2019; визначити розмір застави в порядку ч.3 ст. 183 КПК України у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 35240 грн., до 140960 грн., та покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 14.07.2018 приблизно о 18.30, ОСОБА_1, знаходячись навпроти магазину «Самовар» за адресою: м. Харків, пров. 1-й Лісопарковський 7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в процесі раптово виниклого конфлікту із малознайомим йому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, діючи на фоні раптово виниклих неприязних відносин, маючи злочинний прямий умисел, направлений на спричинення йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс потерпілому зі значною силою один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, від якого потерпілий втратив рівновагу і впав на спину, вдарившись головою об асфальт та втратив свідомість. В результаті нанесеного потерпілому умисного удару, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_4, згідно довідки лікаря КНП «Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. ОСОБА_5» від 19.07.2018 наступні тілесні ушкодження: важку черепно-мозкову травму, забій головного мозку, субдуральні пластинчаті крововиливи обох півкуль головного мозку, забій м’яких тканин потилочної ділянки, лівої щоки, перелам підстави середньої черепної ямки зліва (клінічно), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя в момент їх заподіяння.

За даним фактом 19.07.2018 СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490003066 та розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 25.07.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 вину свою визнав частково, та наніс один удар ОСОБА_4 Однак не визнає кваліфікацію злочину. Та показав, що 14.07.2018 о 18.30 між ним і знайомим ОСОБА_4 виник конфлікт, в результаті чого наніс один удар правою рукою в область обличчя зліва потерпілому, від удару ОСОБА_4 втратив свідомість.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

В ході досудового розслідування отримано висновок судово-медичної експертизи №12-14\591-а\18 від 23.08.2018, згідно з яким у ОСОБА_4 мала місце закрита черепно -мозкова травма: забій головного мозку, внутрішньо черепові крововиливи, синець лівої половини обличчя що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У зв’язку з тим, що у висновку судово-медичної експертизи № 12-14\591-а\18 від 23.08.2018 містяться суперечливі дані, аніж вказано в довідці лікаря КНП «Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. ОСОБА_5» від 19.07.2018, виникла необхідність в проведенні комісійної судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4

05.09.2018 з метою проведення комісійної судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 до Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи була направлена ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про проведення зазначеної експертизи по кримінальному провадженню з додатками.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2018 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 24.09.2018

У зв’язку зі складністю кримінального провадження, постановою керівника Харківської місцевої прокуратури №2 від 21.09.2018 строк досудового розслідування продовжений до 3-х місяців, тобто до 24.10.2018.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2018 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 24.10.2018, тобто у межах строку досудового розслідування.

23.11.2018 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування продовжений до 4-х місяців, тобто до 24.11.2018.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2018 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 24.11.2018, тобто у межах строку досудового розслідування.

Чотирьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 24.11.2018 року, а завершити досудове слідство з об’єктивних причин до вказаного строку не представилось можливим, оскільки в ході досудового розслідування призначено комісійну судово-медичну експертизу, яка на теперішній час комісією експертів не виконана, та планується к закінченню 05.12.2018.

Крім того, необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, інші додатки.

На думку органу досудового розслідування забезпечити виконання вище вказаних дій, та отримання повної об’єктивної та неупередженої доказової бази можливе лише якщо запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою буде продовжено.

Сторона обвинувачення зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали подане клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, підтримав письмову позицію захисника, викладену у її запереченнях. Вважав можливим розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою без участі його захисника.

Так, до канцелярії суду 20.11.2018 надійшли письмові заперечення від захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_6, в яких вона зазначає, зокрема, що за таких умов, які склались відносно підозрюваного ОСОБА_1, який перебуває в місцях позбавлення волі, який переніс операцію на серці, є інвалідом, ув’язнений в період планового проходження ВТЕК, було б доцільно відмовити в задоволенні клопотання досудовому слідству, та змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою, на інший захід, щоб він мав змогу, пройти медичну комісію, перебувати в дома, з дружиною, та малолітнім сином, за змогою працювати, до вирішення питання дійсної кваліфікації його дій. Вказує, що комісійна експертиза призначена суто з того приводу, що кваліфікація легкі тілесні ушкодження,не передбачає такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Якщо в часі, висновки експертизи №12-14/591-А/18, та висновки комісійної експертизи будуть різними, то захист ОСОБА_7 буде вимушений заявляти клопотання, про призначення комплексної судової експертизи, а все вище указане, потребує значного часу. Зазначає, що ОСОБА_1 регулярно прибував до слідчого. Його дії не можуть бути кваліфіковані більш ніж неумисними. Навіть коли його вина буде змішаною, то його дії можуть бути кваліфікованими тільки за ст.ст. 125, 128 КК України які не передбачають тримання під вартою. Відсутні наявні реальні ризики для кримінального провадження, існування яких підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами передбаченими статті 177 КПК України. Вказує також, що заставу внести за ОСОБА_1, його сім’я не має матеріальної змоги. У дружини на утриманні знаходиться малолітня дитина, та сліпа бабуся, яка отримує мінімальну пенсію. Просить відмовити слідчому та прокурору в задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу, в вигляді тримання під вартою, та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з визначенням часу знаходження в дома, за місцем мешкання.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220490003066 від 19.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

25.07.2018 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке ушкодження, тобто умисне тяжке ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2018 застосовано відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 53 дні до 24.09.2018 включно, із визначенням суми застави у розмірі 44050 гр.

Постановою керівника Харківської місцевої прокуратури №2 від 21.09.2018 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 24.10.2018.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2018 продовжено підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 34 дні до 24.10.2018 включно, із визначенням суми застави у розмірі 35240 грн.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2018 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220490003066, внесеному до ЄРДР 19.07.2018, за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до 4 місяців, тобто до 24.11.2018 включно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2018 продовжено підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 33 дні до 24.11.2018 включно, із визначенням суми застави у розмірі 35240 грн.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.11.2018 продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220490003066 від 19.07.2018, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 24 січня 2019 року включно.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується: зверненням 18.07.2018 до правоохоронних органів ОСОБА_8 із заявою про спричинення тілесних ушкоджень її колишньому чоловіку ОСОБА_4 14.07.2018; зверненням 18.07.2018 до правоохоронних органів ОСОБА_4 із заявою про спричинення тілесних ушкоджень 14.07.2018; показаннями свідків ОСОБА_8 від 19.07.2018, ОСОБА_9 від 20.07.2018, (лікаря) ОСОБА_10 від 03.09.2018, потерпілого ОСОБА_4 від 02.08.2018, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; довідкою лікаря КНП «Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. ОСОБА_5» від 19.07.2018; оглядом запису камери спостереження за адресою: м. Харків, пров.1-й Лісопарківський 7.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має повну середньо-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зі слів є інвалідом дитинства, з 01.05.2017 йому була встановлена 3 група інвалідності, дата чергового переогляду 15.04.2018.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти життя та здоров’я особи, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, з пояснень всіх учасників процесу встановлено, що на теперішній час Київським районним судом м. Харкова також розглядається кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК України, в межах якого слідчим суддею обирався запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, ухвалою слідчого судді від 01.05.2018, і 25.07.2018, йому знов повідомлено про підозру у вчиненні злочину проти життя та здоров’я особи, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 19.01.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, з покладенням обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35 240 гр. (1762 гр. х 20 = 35 240 гр.).

Прийшовши до висновку про можливість визначення вказаного розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 183 КПК України, слідчий суддя також враховує зазначені вище дані про особу, та визначає її в розмірі, який здатен буде забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого – задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 19 січня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 35 240 гр. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/12818/18-к, н/п 1-кс/640/12842/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати старшого слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Строк дії ухвали з 21 листопада 2018 року по 19 січня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018 р. ___год.____хв. ______ ОСОБА_1