Рішення № 78005702, 02.11.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1531/18

Номер провадження 2/541/881/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 листопада 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Миргорода в особі Миргородської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

23.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_4, який помер 15 лютого 2016 року. В позові посилається на те, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,1000 га., яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону, так як дану земельну ділянку він успадкував після смерті ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_5 ця земельна ділянка належала на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІІ- ПЛ №023437 від 10 березня 2000 року. Спадщину після смерті батька прийняла вона, але позбавлена можливості оформити через нотаріальну контору таке спадкове майно, як земельна ділянка, оскільки у неї відсутній правовстановлюючий документ на вище згадану земельну ділянку, так як батько отримавши свідоцтво про право на спадщину не оформив в подальшому земельну ділянку на себе. Постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, що спонукало її звернутися з даним позовом до суду. Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га. призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в м. Миргороді по вул.. Довге Озеро, 34/2 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 15 лютого 2016 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник позивачки ОСОБА_1 –адвокат ОСОБА_6 позов підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просив його задовольнити, як законний та обґрунтований.

Представник відповідача –територіальної громади м. Миргорода в особі Миргородської міської ради в судове засідання не з’явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, направила на адресу суду лист з якого вбачається, що позов міською радою визнається, а справу вона просить розглянути у відсутності представника.

Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися. Про день та час судового розгляду справи повідомлені належним чином, своїх заперечень проти задоволення позову на адресу суду не направили. З клопотаннями про відкладення справи розглядом до суду не зверталися.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 15 лютого 2016 року помер ОСОБА_4 -батько позивачки, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв(а.с.7-10).

За свого життя ОСОБА_4 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 22 січня 1999 року земельну ділянку площею 0,1000 га, яка належала останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №023437, але не переоформив його на себе у визначеному законом порядку, що позбавляє можливості спадкоємця –позивачку по справі, успадкувати це спадкове майно через нотаріальну контору (а.с. 11-12,14).

Постановою нотаріуса від 04 липня 2018 року позивачці відмовлено у вчинені нотаріальної дії стосовно земельної ділянки, оскільки спадкодавець за життя недооформив на себе право власності на спірну земельну ділянку (а.с.18).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дочка –позивачка ОСОБА_1В, що вбачається з інформаційної довідки із спадкового реєстру (а.с.34-35).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до ст.ст. 1268, 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 316,317,319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

В зв’язку з недофоформленням спадкодавцем ОСОБА_4 земельної ділянки, яку він успадкував після смерті ОСОБА_5, позивачка позбавлена можливості оформити право власності на це спадкове майно через нотаріальну контору, , зважаючи на що її порушене право підлягає захисту.

Під час судового розгляду справи не встановлено інших осіб, крім позивачки, які прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_4

Оскільки вищезазначені обставини перешкоджають позивачеві ОСОБА_1 оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1219; 1220; 1221, 316; 317; 318; 319; 321 ЦК України, ст.ст.77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (37600, м. Миргород, вул. Довге Озеро 34/2, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади м. Миргорода в особі Миргородської міської ради (37600, м. Миргород, вул.. Незалежності,15А, ЄДРПОУ 21051131), треті особи: ОСОБА_2 (37600, м. Миргород, вул. Довге Озеро 34/2, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (37600, м. Миргород, вул. Довге Озеро 34/2, РНОКПП НОМЕР_3) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 15 лютого 2016 року, право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в м. Миргороді по вул.. Довге Озеро, 34/2.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_7