Рішення № 78005408, 13.11.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1131/2018

Справа № 537/4128/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Хіневича В. І., за участю секретаря судового засідання Головньової Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовної заявою, відповідно до якої просила суд визначити, що частка померлого 08.04.2018 року ОСОБА_3, у праві спільної сумісної власності на квартиру № 62 загальною площею 34,1 кв. м., що знаходиться за адресою: полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, 57, становила 1/2 частину.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 08.04.2018 року помер ОСОБА_3, актовий запис про смерть № 930, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.04.2018 року, серія І-КЕ № 375974. Померлий являється йому батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.11.1969 року серія VII-УР № 1040884. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на частину квартири № 62 загальною площею 34,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика набережна, буд. 57. Загальна вартість квартири станом на 21.12.2001 року становить 1 888,00 грн., а вартість 1/2 частки квартири відповідно - 944,00 грн. Вказана квартира належить спадкодавцю ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі договору дарування квартири, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 21.12.2001 року за реєстровим № 5710. Для оформлення спадкових прав він звернувся до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області. Нотаріусом була оформлена спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, № витягу 52599389 від 13.07.2018 року. Однак нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого, у зв’язку з тим, що частка спадкодавця ОСОБА_3 у спільному майні не визначена. Тому виникла необхідність у визначенні частки померлого у праві спільної часткової власності.

В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити без його участі, просить позо задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з’явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи клопотання сторін, суд вирішив на підставі ст. 247 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши всі наявні письмові докази в справі, з’ясувавши всі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, вислухавши представника позивача, представника відповідача встановив наступне.

Судом встановлено, що 08.04.2018 року помер ОСОБА_3, актовий запис про смерть № 930, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.04.2018 року, серія І-КЕ № 375974.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру № 62 за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, 57, що належить на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_2, що підтверджується договором дарування квартири від 21.12.2001 року серії АЕІ № 214285, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 5710.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої с нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до повідомлення від 28.07.2018 року за вих. № 462/02-14 приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_6, відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого, у зв’язку з тим, що частка спадкодавця ОСОБА_3 у спільному майні не визначена.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України)

Згідно ст. 41 Конституції України та ч. 1, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За умовами ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

За умовами ч. 2 ст. 372 ЦК України визначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права га обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

У відповідності до п. 3.4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: "Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила 1/2".

Наведені норми чинного законодавства, роз'яснення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, та відповідні вимоги, дозволяють прийти до висновку, що визначення частки померлої особи у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно повинно здійснюватися судом в інтересах спадкоємців цієї померлої особи.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності підлягають задоволенню.

З урахуванням визнання позову відповідачем та відповідно до ст. 142 ЦПК України, слід зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчук Полтавської області Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути позивачу 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 355, 372, 1216, 1218, 1270, 1296, 1297, 1299 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності - задовольнити.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на квартиру № 62 за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, 57 становила 1/2 частину.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчук Полтавської області Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 352,40 грн. сплаченого на р/р № 31217206016010, одержувач УК у м. Кременчук/Крюківський/22030101, код одержувача 37965850, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1, відповідно до квитанції № 35165413 від 12.09.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : В.І. Хіневич