Постанова № 78001929, 14.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/2898/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

представника позивача Солов’я П.О.

представника відповідача Рубан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 (суддя Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021) по справі № 1840/2898/18

за позовом Управління Північного-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області

до Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року задоволено адміністративний позов Північного-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області до Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" про стягнення коштів.

Стягнуто з Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» в дохід Державного бюджету України, за кодом бюджетної класифікації доходів 21080500 «Інші надходження» на розрахунковий рахунок 31116090018002, отримувач УК у м.Сумах/ м. Суми/ 21080500, код отримувача ЄДРПОУ - 37970593, банк отримувача - Казначейство України, код банку (МФО) - 899998, кошти в сумі 92810,74 гривень.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не надав належної правової оцінки тому факту, що висновки, викладені в акті ревізії, це лише позиція Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, яка не підтверджена відповідним розрахунками та аналізом.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні та у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до п. 4.4.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" за період з 01.01.2014 по 31.01.2018.

За результатами проведеної ревізії складено акт від 30.03.2018 № 18.3- 10/2 (а.с. 10-20), в якому встановлено факти покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису, за період з 01.01.2014 по 31.01.2018 по сплаті комунальних послуг на загальну суму 92 810,74 грн.

З метою усунення виявлених порушень, на підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", директору Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" пред'явлено вимогу від 25.04.2018 № 20-18-03-14/1478 "Про усунення порушень" в строк до 25.05.2018 (а.с. 21-24).

Вимога від 25.04.2018 № 20-18-03-14/1478 "Про усунення порушень" в судовому порядку не оскаржувалась, доказів оскарження відповідачем не надано, як і не надано доказів виконання вказаних вимог.

На підставі того, що відповідачем не виконано лист-вимогу «Про усунення порушень», що є порушенням ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога від 25.04.2018 № 20-18-03-14/1478 "Про усунення порушень" є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та на час звернення до суду є невиконаною відповідачем, тому позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №2939-XII визначено, що орган державного фінансового контролю, здійснює державний фінансовий контроль та контроль, зокрема, за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності.

Згідно з пп.3 п.3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 серед основних завдань Держаудитслужби вказано, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, пунктом 7 вказаного Положення визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Положеннями статті 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Поряд з тим, «Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (далі - Порядок №550), безпосередньо визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Акт ревізії містить: вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб органу державного фінансового контролю та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії; констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно з ч.4 ст.13 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ власні надходження бюджетних установ використовуються на:

- покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи;

- організацію додаткової (господарське!) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи).

Відповідно до ч.5 ст.13 Бюджетного Кодексу України від 08.0.72010 №2456-VI розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України.

Частиною 7 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.0.72010 №2456-VI встановлено, що передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу).

Пунктом 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, визначено, що видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального - фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін.

З матеріалів справи вбачається, що в ході ревізії суцільною перевіркою наявності фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису, за період з 01.01.2014 по 31.01.2018 по сплаті комунальних послуг, встановлено, що у відповідному гуртожитку, окрім учнів, які навчаються за державним замовленням, проживали на платній основі інші учні та інші особи, оплата по яких за спожиті комунальні послуги надходила до спеціального фонду закладу. Оплата витрат по теплопостачанню гуртожитку здійснювалася частково за рахунок коштів загального фонду, без подальшого відновлення відповідних видатків за рахунок спеціального фонду.

Таким чином, фактично в 2014 році відповідачем було проведено оплату за послуги теплопостачання гуртожитку, в частині належній до надання платних послуг з проживання, за рахунок коштів спеціального фонду в сумі 2146,80 грн. та за рахунок загального фонду в сумі 15429,14 гривень.

При цьому, витрати на теплопостачання в повному обсязі були включені до розрахунку вартості проживання у гуртожитку на 1-го мешканця (крім учнів, які навчаються за державним замовленням) та фактично сплачені фізичними та юридичними особами на рахунок відповідача за доходами спеціального фонду в сумі 17575,94 гривень.

Під час проведення ревізії, складено розрахунок суми покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду по гуртожитку, який підписаний головним бухгалтером Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» ОСОБА_3 (а.с.25). З розрахунку вбачається, що загалом покриття витрат спеціального фонду на оплату теплопостачання спожитого гуртожитком відповідача за рахунок асигнувань загального фонду становить 92810,74 грн., в тому числі: у 2014 році - 15429,14 грн., у 2015 році - 17985,54 грн., у 2016 році - 26754,00 грн., у 2017 році - 32642,06 гривень.

Даними діями порушено вимоги ч. ч. 4, 5, 7 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-УІ, п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

Порушення виявлені методом співставлення розрахунків до кошторисів, дослідженням фактичного надходження коштів від надання платних послуг в частині оплати за комунальні послуги, даних бухгалтерського обліку (форма № 2-м, 4-їм), в частині фактичної оплати відповідачем за комунальні послуги за рахунок видатків загального та спеціального фондів за 2014-2016 роки за КТКВК 070501, за 2017 рік за КПКВК 1011100.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про те, що доказами допущення порушення бюджетного законодавства є виключно акт ревізії та відсутність доказів оскарження вимоги від 25.04.2018 № 20-18-03-14/1478 в судовому порядку, є безпідставними. Матеріали справи містять докази порушення бюджетного законодавства: акт ревізії від 30.03.2018 № 18.3-10/2, лист-вимогу від 25.04.2018 № 20-18-03-14/1478, розрахунок суми покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду по гуртожитку та пояснення директора ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_3

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю є обов'язкова для виконання підконтрольною установою.

Відтак, спірна вимога органу фінансового контролю є обґрунтованою та правомірною, а наведені доводи відповідача є помилковими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Сумське міжрегіональне вище професійне училище" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2018р. по справі № 1840/2898/18 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2018р. по справі № 1840/2898/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич О.І. Сіренко Повний текст постанови складений та підписаний: 21.11.2018.