Постанова № 78001922, 21.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6850/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

представника позивача Петриченка М.А.

представника відповідача Барсегян А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 (суддя Спірідонов М.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004) по справі № 2040/6850/18

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області про скасування постанови - задоволено в повному обсязі.

Скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ВП № 56469504 від 31.07.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить суд залишити апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року по справі № 820/663/18 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_3 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки № 100/32066-2003007471 від 02.06.2017 р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Харківській області протиправною.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", за довідкою № 100/32066-2003007471, виданою в останній чинній редакції від 19.02.2018 р. Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, починаючи з 1 січня 2016 року.

23.05.2018 року на виконання вимог вищевказаного рішення, Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі № 820/663/18.

Державним виконавцем 26.05.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56469504.

08.07.2018 року державним виконавцем до ГУ ПФУ в Харківській області було направлено вимогу про виконання виконавчого провадження № 56469504 по справі № 820/663/18.

Позивач листами повідомив державного виконавця про добровільне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року по справі № 820/663/18.

Позивачем складено перерахунок пенсії від 01.01.2016 року, у підставах для здійснення розрахунку зазначено: рішення суду.

31.07.2018 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП № 56469504 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа по справі № 820/663/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що невиконання судового рішення ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, водночас, накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII (надалі за текстом - «Закон № 1404-VIII») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 26.05.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56469504. До позивача було направлено вимогу від 18.07.2018 року про виконання даного виконавчого провадження.

В свою чергу, ГУ ПФУ у Харківській області повідомило державного виконавця про добровільне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року по справі № 820/663/18. Останнім складено перерахунок пенсії від 01.01.2016 року, у підставах для здійснення розрахунку зазначено: рішення суду.

Поряд з тим, 31.07.2018 року державним винесено постанову ВП № 56469504 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа по справі № 820/663/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом.

Колегія суддів вказує, що відповідачем не доведено, що ГУ ПФУ у Харківській області не виконало рішення без поважних причин.

Так, законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-УШ викладено у новій редакції частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, якою змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

Пунктом 7 Постанови Кабінет Міністрів України 17.07.1992 року № 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. № 45.

Пунктом 3 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 передбачено проведення перерахунку з 1 січня 2016 року пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення: поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати:, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.15 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та Інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

В свою чергу, органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.

Отже, Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та направив її до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника бюджетних коштів.

Постанова КМУ № 103 є чинною як на час розгляду цієї справи, так і на час набрання законної сили рішенням від 04.04.2018 у справі № 820/663/18, та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України дід 23 липня 2014 року № 280 визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення, та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з ст. 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, то формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та інших джерел, визначених Законом.

Відповідно до ч.2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених Законом, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Головне управління фінансується з Пенсійного фонду України в межах щомісячної потреби на виплату пенсій, для виконання рішень суду додатково визначається потреба в коштах відповідно до порядку встановленого Урядом.

Відповідно до Конституції України видатки держави здійснюються відповідно до Державного Бюджету, затвердженого на відповідний рік. Таким чином управління не має змоги виплатити кошти за рішенням суду, так як ці кошти не були закладеними у відповідний Бюджет і управління не може проводити не профінансовані державні програми.

Виконання ж рішення суду в частині виплати коштів можливе лише при надходженні коштів на рахунок за певним кодом програмної класифікації видатків.

Так, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо застосування висновків Верховного Суду України (викладеними у справах: № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), стосовно того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат та, відповідно, накладення штрафів державними виконавцями.

На підставі аналізу вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у державного виконавця правових підстав для накладення штрафу за невиконання рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 по справі № 2040/6850/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко Л.В. Любчич