Ухвала суду № 77999527, 16.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9513/18

Провадження № 1-кс/344/4115/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Присяжнюка В.Я., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090000000548 від 26.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 149, ч.2 ст.28, ч.3 ст. 357 КК КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим управління ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090000000548 від 26.06.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 26 та 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 спільно із невстановленими слідством особами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб у с. Княжолука, вул. Олійника, 10, Долинського району, позбавивши волі та незаконно утримуючи ОСОБА_3 вчинили вимагання грошових коштів на суму 1350 доларів США, які згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти НБУ України становлять 37732,5 грн. та 2000 грн., а також застосовувати до нього насильство. Зокрема умисно нанесли йому близько 14 ударів руками, ногами, а також гумовим шлангом та дерев'яною палкою в ділянки обличчя, грудної клітки, живота, попереку, рук та ніг, спричинивши ОСОБА_3І згідно висновку експерта № 69/39/3-2Д судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках обличчя, лівого плеча і передпліччя, в ділянках грудної клітки, на зовнішній поверхні правого плеча, в поперековій ділянці зліва, з переходом на ліву сідницю, на боковій поверхні живота справа, з переходом на ділянку кульшового суглоба, в ділянці правої сідниці, в ділянках обох стегон, лівої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 використовуючи безпідставне звинувачення ОСОБА_3 у крадіжці грошей, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4, з яким домовились із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я, завербувати та перемістити ОСОБА_3 на територію Російської Федерації з метою його подальшого залучення до примусової праці по виконанню будівельних робіт та отримання у такий спосіб прибутку.

Цього ж дня, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 для доведення злочинного наміру до кінця в с. Тяпче Долинського району заволодів у ОСОБА_3 його паспортом громадянина України.

Протягом січня - березня 2018 року ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення за рахунок одержання прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я до ОСОБА_3, схиляли його до поїздки в Російську Федерацію (здійснювали вербування) з метою його залучення до примусової праці по виконанню будівельних робіт з отриманням собі його прибутку.

ОСОБА_3 сприймаючи погрози ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як реальні, вимушений був погодитися з його переміщенням на територію Російської Федерації та подальшою трудовою експлуатацією.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працює, раніше судимий 21.02.2007 року Долинським районним судом за ст.ст. 289 ч.1, 290, 70 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; 27.05.2009 року Долинським районним судом за ст. 296 ч.1 КК України на 6 місяців арешту.

20.06.2018 винесено повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 149, ч.2 ст.28, ч.3 ст. 357 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_3, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, висновком експерта № 69/39/3-2Д судово-медичної експертизи, протоколами проведених негласних слідчих ( розшукових) дій – зняття інформації з транспортних телекомунійкаційних мереж за номером телефону, яким користується підозрюваний ОСОБА_1, протоколом негласної слідчої ( розшукової) дії – аудіо, відео контроль особи, а саме ОСОБА_4, протоколом негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо, відео контроль особи, а саме ОСОБА_1 та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

У кримінальному провадженні для проведення слідчих та процесуальних дій викликано підозрюваного ОСОБА_1 шляхом направлення йому повісток поштою, вручення повісток сільському голові на 05.06.2018, 21.06.2018, 22.06.2018 , 26.06.2018 та 27.06.2018, однак він на виклики не з'явився і про причини неявки не повідомив.

26.06.2018 було оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити, та не визначати заставу.

Захисник в судовому засіданні заперечила щодо такого клопотання, суду пояснила, що підозрюваний був за межами України на заробітках та не знав, що перебуває в розшуку, просила обрати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів за вчинення яких, відповідно до ч. 2 ст. 189 КК України, передбачено позбавлення волі від трьох до семи років, а відповідно до ч. 2 ст. 149 КК України, передбачено позбавлення волі від п’яти до дванадцяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченим ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 149, ч.2 ст.28, ч.3 ст. 357 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, , а саме:

п.1 – можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлює про неминучість покарання за вчинення ним тяжкого та особливо тяжкого злочину. Він не з’являвся на виклики до слідчого, був оголошений в розшук;

- п.3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є односельцями підозрюваного ОСОБА_1;

- п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він неодноразово судимий, що вказує на його стійку злочинну спрямованість.

Прокурор просив не визначати розмір застави з врахуванням ч.4 ст.183 КПК України. Однак, слідчий суддя приходить до переконання про визначення застави за ч.3 цієї статті.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 48 днів (з врахуванням дня затримання – 13.11.2018р.) до 30 грудня 2018 року – включно, в межах досудового розслідування кримінального провадження.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу в розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 528 600 (п’ятсот двадцять вісім шістсот тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

5) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею,судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 30 грудня 2018 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.В.Польська

Повний текст ухвали складено 16 листопада 2018 року.