Рішення № 77999177, 21.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3098/18

Провадження № 2/344/2509/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказав, що відповідно до кредитного договору б/н від 13.10.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 16200.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Позивач зазначив, що 01.07.2014 року позичальник ОСОБА_3 помер. Спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 01.07.2014 року по 01.01.2015 року. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2. 12.11.2017 року позивачем була направлена вимога претензія кредитора до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори. 19.12.2017 року надійшла відповідь Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа булла заведена підставі претензії позивача. 05.01.2018 року до спадкоємця ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред’явив свої вимоги, однак ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника за кредитним договором становить 64425,39грн., яка складається з: 14960,88грн. – заборгованість за кредитом; 49464,51грн. – заборгованість за відсотками. Виходячи з наведеного, ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи вказані в позові та відповіді на відзив (а.с.49-51, 62-63), просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив протии задоволення позову, посилаючись на доводи, зазначені у відзиві на позовну заяву (а.с.41-43), просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 відповідно до кредитного договору б/н від 13.10.2006 року отрима в ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 16200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору (а.с. 8, 9-14).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ОСОБА_4 на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРИВАТБАНК". 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 13.10.2006 року вбачається, що станом на день смерті боржника заборгованість за кредитом складала 14960,88 грн., заборгованість за відсотками – 49464,51 грн. (а.с.4-7).

Згідно із положеннями статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов'язанням.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, яким врегульовано відносини позики. Згідно ч. 2 ст. 1050 вказаного Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до положень ст. 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.07.2014 року (а.с. 18).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки на час відкриття спадщини була зареєстрована разом із спадкодавцем. Позивач вважає, що відповідач як спадкоємець боржника має виконати його зобов'язання перед ПАТ КБ «Приватбанк».

Судом встановлено, що . 12.11.2017 року позивачем була направлена претензія кредитора до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, в якій також просив надати інформацію щодо заведення спадкової справи після померлого ОСОБА_3 (а.с. 22).

29.12.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу відповідача ОСОБА_2 було направлено лист-претензію з вимогою погасити заборгованість померлого ОСОБА_3 за кредитним договором.

Проте до теперішнього часу заборгованість померлого його спадкоємцями в добровільному порядку не погашена.

Між тим судом встановлено, що посилання позивача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У відповідності до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Судом встановлено, що позивач просить суд в повному обсязі стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість померлого ОСОБА_3 за кредитним договором - як з його спадкоємця.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Недоведеність обставин, на яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові.

Між тим суду не було надано доказів про обсяг спадкового майна, на яке відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_3, повне коло спадкоємців, достовірні докази того, що відповідач є спадкоємцем померлого за законом (якої саме черги) або за заповітом, тощо.

Згідно відповіді Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 16.05.2018 року (а.с. 67) на запит суду від 07.05.2018 року (а.с.60) вбачається, що на підставі претензії ПАТ КБ «Приват Банк» до спадкоємців ОСОБА_3 було заведено спадкову справу. Будь-які особи із заявами про прийняття спадщини чи відмови від неї до нотаріальної контори не звертались.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину.

Проте, як вбачається з відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно померлому ОСОБА_3 нерухомого майна на праві власності не належало.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.1282 ЦК України про те, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, враховуючи, що відповідач не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 оскільки померлому ОСОБА_3 нерухомого майна на праві власності не належало, ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано суду допустимих та достатніх доказів того, що відповідач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, а також не встановлено вартість спадкового майна, в межах якого вони нібито відповідають за зобов'язаннями померлого, суд вважає,що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 21 листопада 2018 року.