Ухвала суду № 77998341, 16.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9464/16-а

Провадження № 2-а/522/631/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Підкова на Фонтані», Дослідна станція карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальність «Олімп.Комсервіс», Департамент економічного розвитку Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Підкова на Фонтані», Дослідна станція карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальність «Олімп.Комсервіс», Департамент економічного розвитку Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Ільченко Н.А. та ухвалою суду від 30.05.2016р. провадження по справі відкрито.

На підставі розпорядження керівника апарату суду ОСОБА_2 від 25.04.2018р. № 2480/18, про передачу нерозглянутих справ, автоматичним перерозподілом вказана цивільна справа передана судді Науменко А.В. для розгляду по суді.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р.

Згідно п. 10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже розгляд даної справи має здійснюватись за положеннями КАС України у редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015р. № 364 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги опалення й гарячого водопостачання ТОВ «ОЛІМП.КОМСЕРВІС» для населення та інших споживачів» та від 26.11.2015р. № 365 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, для ТОВ «ОЛІМП.КОМСЕРВІС».

Представником Виконавчого комітету Одеської міської ради

ОСОБА_3 до суду подано заяву про закриття провадження у справі на підставі ст. 238 КАС України, адже цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Зокрема, у заяві зазначено, що спірні правовідносини стосуються питання правомірності управління багатоквартирним будинком, та позивачем заперечуються майнові права ТОВ «Олімп.Комсервіс» на цей будинок, що перебуває у площині майнових правовідносин. За доводами заяви позовні вимоги ОСОБА_1 та їх підстави не стосуються оскарження саме владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності міської ради, та в даному випадку спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством, на яке і посилається позивач в обґрунтування позову, зазначаючи про порушення саме цивільного права у даних правовідносинах щодо реалізації майнових прав на багатоквартирний будинок.

Представник позивача ОСОБА_4, представник ОСББ «Підкова на Фонтані» проти задоволення заяви заперечували, вважаючи, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представники Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс», Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради підтримали заяву Виконавчого комітету Одеської міської ради про закриття провадження у справі та просили її задовольнити.

Представник Департаменту міського господарства Одеської міської ради у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового розгляду Департамент міського господарства Одеської міської ради сповіщений належним чином, причини неявки свого представника суду не повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи учасники справи суд, вирішуючи заяву про закриття провадження у справі, виходить з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що оскаржуваними рішеннями порушуються його права як співвласника багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, адже згідно із цими рішеннями встановлені тарифи для ТОВ «Олімп.Комсервіс», яке співвласники цього багатоквартирного будинку, в тому числі позивач, не визначали управителем будинку та виконавцем житлово-комунальних послуг.

З посиланням на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» ОСОБА_1 зазначає, що визначати управителя багатоквартирного будинку та виконавця житлово-комунальних послуг у ньому є правом співвласників багатоквартирного будинку, яке порушено оскаржуваними рішеннями, адже, на думку ОСОБА_1, під час прийняття цих рішень виконавчий комітет Одеської міської ради не приділив належної уваги тому, що з вимогами про встановлення тарифів звернулася особа, яка у передбаченому законом порядку не отримала повноважень управителя, тобто не мала суб’єктивних прав на звернення.

У позовній заяві також зазначається, що дійсна воля ОСОБА_1 щодо реалізації його прав як співвласника полягає у тому, що він вважає за необхідне забезпечення експлуатації будинку, управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку реалізувати виключно через створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. За доводами позивача таке об’єднання співвласників багатоквартирного будинку вже створене – це ОСББ «Підкова на Фонтані» (код ЄДРПОУ 38227407).

ОСОБА_1 в обґрунтування позову також вказує, що жодного рішення щодо надання Дослідній станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України повноважень на укладання з ТОВ «Олімп.Комсвервіс» договору управління багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Фонтанська дорога, 49/1, співвласниками цього будинку, серед яких є і ОСОБА_1, не приймалося, а також не укладався договір між співвласниками цього багатоквартирного будинку та ТОВ «Олімп.Комсервіс» як управителем. Таким чином, позивач стверджує, що не дотримано порядку прийняття об’єкта багатоквартирного житлового будинку в управління.

Крім того, з посиланням на положення ст. 382, ст. 385 ЦК України, Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» позивач стверджує, що фактично на даний час саме власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є єдиними суб’єктами визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем, а ОСББ «Підкова на Фонтані» є єдиним належним управителем зазначеного будинку.

ОСОБА_1 вважає, що прийняттям оскаржуваних рішень порушені його права як співвласника багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, визначені ЦК України, Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на приписи яких позивач посилається у позові.

Оскарження рішення відповідно до п. 19 ч.1 ст.4 КАС України є індивідуальним актом для ТОВ «Олімп.Комсервіс», щодо прав даної юридичної особи, як управителя будинку, і саме ці права оспорює позивач як співвласник будинку.

При цьому, суд враховує, що позивач не наводить доводи щодо неправомірності та невірності розрахунку розмірів тарифів на житлово-комунальні послуги, які безпосередньо встановлені оскаржуваними рішеннями.

Також суд звертає увагу, що оскаржені рішення виконуються при нарахуванні відповідних платежів за комунальні пуслуги, мешканці будинку оформили субсидії, гроші перераховуються до бюджету міста.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що спірні правовідносини стосуються питання правомірності управління багатоквартирним будинком, та позивачем заперечуються майнові права ТОВ «Олімп.Комсервіс» на цей будинок із зазначенням про порушення його прав як співвласника багатоквартирного будинку, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 4 КАС України адміністративне судочинство – діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; судовий процес – правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства; адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір ; публічно-правовий спір – спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи; суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналогічні приписи містив КАС України у редакції до 15.12.2017р., що була чинна на момент звернення ОСОБА_1 з позовом у цій справі.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вирішуючи питання, до юрисдикції якого суду належить розгляд справи, також необхідно враховувати характер спірних правовідносин, права та інтереси, за захистом яких звернувся Позивач.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018р. у справі № 705/552/15-а зробила висновок такого змісту: «…визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу – участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень».

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд, з урахуванням висновку Верховного Суду, вирішуючи питання про закриття провадження у справі, порушеного у заяві Виконавчого комітету Одеської міської ради, приходить до висновку, що спір у цій справі пов'язаний із захистом цивільного права у правовідносинах, які виникли у зв'язку із реалізацією певними суб'єктами права на майно, та вбачається наявність спору про право, яке пов’язане із захистом майнових прав, що є цивільно-правовим спором. Цей спір не є спором про оскарження рішення органу місцевого самоврядування, пов'язаного з реалізацією компетенції такого органу у сфері управління, та не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин від можливих порушень з боку органу місцевого самоврядування.

Заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають саме приватноправовий характер. Суд зауважує, що одна та обставина, що у справі оскаржуються рішення органу місцевого самоврядування, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 6 ст. 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі – особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_5 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_5 Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_5 Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із ч. 1 ст. 19 чинної ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки позовні вимоги заявлені з приводу захисту цивільних прав, такі вимоги, відповідно, потребують застосування цивільно-правових засобів захисту і підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що, в свою чергу, виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідачем у справі є суб’єкт владних повноважень, вказаний спір за своїм характером не є публічно-правовим, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з роз’ясненням ОСОБА_1 права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ст. 4, ст. 5, ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 238, ст. 239, ст.ст. 241-243, ст. 248, ст. 293, ст. 294, ст. 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Підкова на Фонтані», Дослідна станція карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальність «Олімп.Комсервіс», Департамент економічного розвитку Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень - закрити.

Роз’яснити, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2018 року.

Суддя А.В. Науменко

16.11.2018