Рішення № 77998168, 21.11.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Кириченко П.Л.,

при секретарі – Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 про визнання майна іпотечним та звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся з позовом до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 про визнання майна іпотечним та звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому зазначив, що 04.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. Для забезпечення виконання зобов’язань за цим кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 04.12.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» земельну ділянку площею 0,060 га за цільовим призначенням – для ведення садівництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул. Сірєньова, 46. Ця ділянка належала ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01.10.2007 р., якій був укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_1 Правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» є ПАТ «ОТП Банк». 29.06.2010 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» були укладені договори купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, за якими до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 04.12.2007 р. В зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не виконував свої зобов’язання за кредитним договором кредитор у 2014 році звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 11.11.2014 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» була стягнута заборгованість за кредитним договором від 04.12.2007 р. в сумі 2194771 грн. 09 коп. На підставі рішення суду був виданий виконавчий лист за яким було відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, яке на час подачі цього позову не виконане. У 2018 році ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стало відомо, що рішенням Овідіопольського району Одеської області від 09.12.2010 року у справі №2-1069/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 був визнаний недійсним договір дарування вищевказаної земельної ділянки від 01.10.2007 р. та визнаний недійсним виданий ОСОБА_2 на підставі цього договору Державний акт на право власності на земельну ділянку. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вказує, що відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» ОСОБА_1, як особа до якої перейшло право власності на предмет іпотеки (земельну ділянку), набула статус іпотекодавця і несе всі обов’язки іпотекодавця за іпотечним договором від 04.12.2007 р., якій був укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 Окрім того позивач зазначив, що на іпотечній земельній ділянці розташований садовий будинок, якій належить відповідачці та був побудований без згоди іподекодержателя вже після передачі ділянки в іпотеку і є поліпшенням предмета іпотеки, а тому у відповідності до вимог ст. 6 ЗУ «Про іпотеку» цей будинок є іпотечним майном. Враховуючі те, що боржник не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, позивач зазначає, що у відповідності до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» він має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням. На підставі викладеного ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить суд: визнати належний ОСОБА_1 садовий будинок загальною площею 212,4 кв.м, якій розташований на земельній ділянці площею 0,060 га за цільовим призначенням – для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул. Сірєньова, 46, кадастровий номер 5123782000:02:001:0653– іпотечним майном; звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №РМL-500/219/2007, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_3 за реєстровим №7517, а саме на належні ОСОБА_1 садовий будинок загальною площею 212,4 кв.м та земельну ділянку площею 0,060 га за цільовим призначенням – для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул. Сірєньова, 46, кадастровий номер 5123782000:02:001:0653 шляхом продажу цього майна на публічних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижче звичайних ринкових цін з метою задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальній сумі 3060712 грн.38 коп.; покласти на ОСОБА_1 судові витрати.

15 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (іпотеки), в якому зазначила, що їй на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №654754 від 14.09.2007 р., якій виданий на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08.09.2006 р. та зареєстрований належним чином за №010752901649, належить земельна ділянка площею 0,060 га за цільовим призначенням – для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул. Сірєньова, 46, кадастровий номер 5123782000:02:001:0653. 01 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування, посвідчений в нотаріальному порядку, за умовами якого ОСОБА_1 подарувала (передала безоплатно у власність) ОСОБА_2 вказану земельну ділянку. На підставі цього договору дарування на прізвище ОСОБА_2 був виданий та зареєстрований належним чином Державний акт на право власності на земельну ділянку. На підставі цих документів між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки від 04.12.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» вказану земельну ділянку. Правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» є ПАТ «ОТП Банк». 29.06.2010 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» були укладені договори купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, за якими до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 04.12.2007 р. Рішенням Овідіопольського району Одеської області від 09.12.2010 року у справі №2-1069/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 був визнаний недійсним договір дарування вищевказаної земельної ділянки від 01.10.2007 р. та визнаний недійсним виданий ОСОБА_2 на підставі цього договору Державний акт на право власності на земельну ділянку. Тобто рішенням суду був визнаний недійним договір дарування ділянки та було відновлено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яке вона набула у 2006 році. На теперішній час ОСОБА_1 є власником ділянки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачка вважає, що до неї не перейшли обов’язки іпотекодавця, так як в даному випадку не підлягають застосуванню положення ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», які встановлюють, що іпотека є дійсною для особи, до якої від іпотекодавця перейшло право власності на предмет іпотеки. В той же час земельна ділянка була передана в іпотеку особою, яка набула право власності на нього за безвідплатним договором, якій був визнаний судом недійсним. З наведених підстав, посилаючись на положення ст.388 ЦК України, ОСОБА_1 просить суд витребувати з іпотеки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,060 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул. Сірєньова, 46 кадастровий номер 5123782000:02:001:0653.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з’явився, але надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому просить суд проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з’явилися, але представник ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її представника.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Так судом встановлені та не заперечуються сторонами наступні обставини.

08 вересня 2006 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбала у власність земельну ділянку площею 0,060 га за цільовим призначенням – для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул.Сірєньова, діл. 46, кадастровий номер 5123782000:02:001:0653. На підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2006 р. ОСОБА_1 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №654754 від 14.09.2007 р., якій зареєстрований належним чином за №010752901649 від 14.09.2007 р. Таким чином, ОСОБА_1 на законних підставах придбала у власність земельну ділянку, а право власності на ділянку виникло в неї 14.09.2007 р., тобто з моменту державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку.

01 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки, якій був посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського РНО ОСОБА_4 за реєстровим №504, за умовами якого ОСОБА_1 подарувала (передала безоплатно у власність) ОСОБА_2 вказану земельну ділянку. На підставі цього договору дарування від 01.10.2007 р. на прізвище ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №672535, якій зареєстрований належним чином за №010752902064 від 29.10.2007 р.

04 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. На забезпечення виконання зобов’язань за цим кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 04.12.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» вищевказану земельну ділянку площею 0,060 га за цільовим призначенням – для ведення садівництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, ОГСТ «Заря», вул. Сірєньова, 46, кадастровий номер 5123782000:02:001:0653.

ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», що підтверджується статутом ПАТ «ОТП Банк». 29.06.2010 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» були укладені договори купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, за якими до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги в тому числі за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки від 04.12.2007 р., які були укладені між банком та ОСОБА_2

Рішенням Овідіопольського району Одеської області від 09.12.2010 року у справі №2-1069/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, був визнаний недійсним договір дарування спірної земельної ділянки, якій був укладений 01.10.2007 р. між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, та визнаний недійсним виданий ОСОБА_2 на підставі цього договору дарування Державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішення Овідіопольського районного суду від 09.12.2010 р. набуло законної сили та є чинним на час розгляду цієї справи. Тобто існує чинне рішення суду, яким визнані недійсними договір дарування земельної ділянки та Державний акт на право власності на земельну ділянку, за якими ОСОБА_2 набув право власності на ділянку та передав це майно в іпотеку ПАТ «ОТП Банк».

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку та на розташований на ній садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується інформаційною довідкою №123732294 від 14.05.2018 р.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 11.11.2014 р. у справі №521/5466/14-ц, яке набрало законної сили 24.11.2014 р., з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» була стягнута заборгованість за кредитним договором від 04.12.2007 р. в сумі 2194771 грн. 09 коп.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» обгрунтовує свої позовні вимоги до ОСОБА_1 тим, що до неї від іпотекодавця ОСОБА_2 перейшло право власності земельну ділянку, яка є предметом іпотеки, а тому в даному випадку на думку позивача підлягають застосуванню положення ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», яка визначає наслідки переходу права власності на предмет іпотеки, а тому іпотека є дійсною для ОСОБА_1, як для набувача відповідного нерухомого майна, і що вона набувала статус іпотекодавця та несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Суд вважає, що ці доводи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не грунтуються на вимогах Закону та суперечать фактичним обставинам справи, які встановлені судом.

Так, відповідно до ст.23 ЗУ «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Стаття 23 ЗУ «Про іпотеку» визначає правові наслідки переходу права власності на предмет іпотеки саме від іпотекодавця до іншої особи та набуття такою особою права власності від іпотекодавця вже після укладення договору іпотеки. Тоді як в даному випадку до ОСОБА_1 не переходило від іпотекодавця ОСОБА_2 право власності на предмет іпотеки (земельну ділянку). Вищевказаним рішенням Овідіопольського району Одеської області від 09.12.2010 р. був визнаний недійсним договір дарування спірної земельної ділянки, якій був укладений 01.10.2007 р. між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, та визнаний недійсним виданий ОСОБА_2 на підставі цього договору дарування Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а відповідно до ст.236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на вказані норми Закону, після визнання судом недійсним договору дарування та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, якій був виданий ОСОБА_2 на підставі цього договору дарування, сторони договору були приведені судом у первісний стан, якій існував до укладення договору дарування від 01.10.2007 р. та було поновлено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яке виникло в неї 14.09.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2006 р.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме за ОСОБА_1 і саме на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2006 р., було зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 23 ЗУ «Про іпотеку»,а тому ОСОБА_1 не набула статус іпотекодавця і несе його обов’язки за іпотечним договором, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 обгрунтовує свої зустрічні позовні вимоги до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» тим, що належна їй земельна ділянка вибула з її володіння за недійсним безвідплатним договором, зараз перебуває у володінні (іпотеці) ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а тому вона як власник майна в силу положень ч.3 ст. 388 ЦК України має право на витребування цієї ділянки з володіння ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Для застосування вказаної норми Закону позивачці, як власнику земельної ділянки необхідно довести, що це майно перебуває у володінні набувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, з моменту укладання договору іпотеки і до моменту звернення стягнення на предмет іпотеки, він не переходить у володіння іпотекодержателя, а залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. В той же час іпотекодавец ОСОБА_2 був позбавлений судом права власності на спірну земельну шляхом визнання недійсними договору дарування та Державного акту на право власності на земельну ділянку, і одночасно судом було поновлено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, а тому як вже встановлено судом, вона не набула статус іпотекодавця і несе його обов’язки за іпотечним договором.

ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки та розташованого на ній садового будинку, право власності на це нерухоме майно зареєстроване належним чином саме за ОСОБА_1 і саме їй належать права щодо володіння цим майном. Вороб йова Ж.А. не надала жодного доказу стосовно того, що належне їй земельна ділянка перебуває у володінні ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

З наведених підстав суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 388 ЦК України та витребування майна з володіння ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Крім того суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 обраний не належний спосіб захисту своїх прав. Як вже зазначалося, ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки та розташованого на ній садового будинку, право власності на це нерухоме майно зареєстроване належним чином саме за ОСОБА_1, вона не набула статус іпотекодавця і несе його обов’язки за іпотечним договором, відсутні підстави для звернення стягнення на цю земельну ділянку за договором іпотеки, але існування іпотеки, предметом якої є належна ОСОБА_1 земельна ділянка, створює їй перешкоди у здійсненні нею права розпоряджання своїм майном, що передбачає інший спосіб захисту порушеного права.

З наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи як по первинному та зустрічному позову сторонами був сплачений судовий збір в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги сторін є необґрунтовані, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 про визнання майна іпотечним та звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.