Рішення № 77998077, 13.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/10578/18

Провадження №2-а/522/1186/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

при секретарі судового засідання Ткаченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду 18 червня 2018 року з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №339/18 у справі про адміністративне правопорушення від 01.06.2018 року, яка підписана заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Якименко Р.К. відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. Також позивач просить поновити йому строк на звернення до суду для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 07 червня 2018 року вона отримала поштою постанову №339/18 від 01.06.2018 року, разом із супровідним листом від 04.06.2018 року, яка підписана заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Якименко Р.К. відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. У постанові вказано, що вона винесена на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб?єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000566 від 18.05.2018 року; протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 280/18 від 18.05.2018 року. З даною постановою позивач не згодна, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що ОСОБА_1 не була присутньою під час проведення перевірки; справа про адміністративне правопорушення розглянута без участі позивача, яка не була сповіщена про її розгляд та не отримувала акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та відповідний припис; під час розгляду даної справи не з?ясовані всі обставини, що мають значення для справи.

Так, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 93,3 кв.м., житловою 61,1 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2016 року. Після придбання квартири її площа була збільшена позивачем у зв?язку з уточненням лінійних розмірів і площ приміщень у відповідності до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127. Після чого, право власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 169,4 кв.м., житловою площею 101,4 кв.м. було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 69067781 від 27.09.2016 року. В технічному паспорті, який видано 12.09.2016 року на вказану квартиру про наявність самочинного будівництва не зазначено. Згідно з Довідкою ТОВ «БТІ Експерт Консалтинг» від 12.09.2016 року квартира не належить до самочинного будівництва і не являється реконструкцією. На підставі п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127, збільшення площі квартири не є самочинним. Істотного порушення будівельних норм і правил не встановлено. Таким чином, позивач вважає, що дані вказаного акту перевірки не відповідають дійсності, а відсутність у позивача можливості наголосити на цьому під час слухання адміністративної справу, у зв?язку з неповідомленням про таке слухання, свідчить про те, що спірна постанова не ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, а тому є незаконною та має бути скасована. Також позивач просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом.

Провадження по справі відкрито 19 червня 2018 року.

До суду 07 серпня 2018 року надійшов відзив на позов від Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовом, оскільки вказує, що під час проведення перевірки за адресою АДРЕСА_1, було встановлено факт виконання робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 розташованої на другому поверсі двоповерхового флігелю за вказаною адресою. Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об?єкту до експлуатації з реконструкції АДРЕСА_1. При цьому, Згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об?єктів будівництва» та ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об?єкт будівництва віднесено до незначних наслідків СС1. Відповідно до п.3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об?єктів будівництва. Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт»: реконструкція це перебудова з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв?язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників. Оскільки в результаті перевірки квартири АДРЕСА_2 було встановлено виконання будівельних робіт з розширенням площі квартири з 93,3 кв.м. до 164,9 кв.м., шляхом захоплення частини горища з улаштуванням у несучій конструкції - перекритті другого поверху отвору та сходів, для входу з першого рівня квартири у другий рівень існуючого горищного приміщення, то таке розширення квартири кваліфіковано інспектором як реконструкцію без належних дозвільних документів (самочинна реконструкція), що і було відображено в акті перевірки як порушення п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 постанови КМУ №466.

Також, представник відповідача посилається на те, що вказана перевірка проводилась в присутності представника позивача за довіреністю №430 від 05.03.2018 року ОСОБА_3, який відмовився від отримання вказаних акту перевірки, протоколу та припису. Всі ці документи направлялися позивачеві поштою (почтове відправлення 65001 3818343 7, однак поштове відправлення було повернуто на адресу управління за закінченням встановленого строку зберігання. Оскаржувана постанова, у зв?язку з не явкою позивача до Управління, була теж направлена поштою та отримана позивачем 07.06.2018 року.

13 вересня 2018 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій викладено підстави позову, а також зазначено, що 28 листопада 2016 року (після збільшення площі квартири) Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у присутності ОСОБА_1, на підставі проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об?єкта - квартири АДРЕСА_3. Цим актом від 28.11.2016 року було встановлено виконання робіт по поточному ремонту. Крім того, пред?явлений власником квартири технічний паспорт на квартиру від 12.09.2016 року, який виготовлений ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ КОНСАЛТИНГ», не викликав жодних зауважень головного спеціаліста інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР, що проводив перевірку.

У судове засідання представник позивача не з?явилась, надала заяву, якою вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, закінчити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 205 КАС України суд розглядає дану адміністративну справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Постановою № 339/18 по справі про адміністративне правопорушення від 01.06.2018р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, підписаною заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К., було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Постанови КМ України № 466, за яке встановлена відповідальність ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Постанова винесена на підставі акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000566 від 18.05.2018 року; протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 280/18 від 18.05.2018 року.

Позапланову перевірку проведеною на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/1 ДАБК від 02.01.2018 року та звернення вх.№ 01-16/32-пр від 24.04.2018 р., направлення від 14.05.2018р. № 000566.

З направленням на перевірку був ознайомлений представник Позивача за довіреністю ОСОБА_3

В акті № 000566 зазначено, що під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_4 встановлено факт виконання робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 розташованої на другому поверсі двоповерхового флігеля за вказаною адресою. Згідно з наявними та наданими документами встановлено наступне. Відповідно до договору купівлі-продажу серія та номер 2129, виданого 11.08.2016 р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, позивач була власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 93,3 кв.м. Відповідно інформаційній довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.04.2018 року, позивач є власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 164,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2129, виданого 11.08.2016 р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, технічного паспорту, серія та номер б/н, виданий 12.09.2016 р., видавник ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ КОНСАЛТИНГ», довідки серія та номер 01/12, видана 12.09.2016 р., видавник: ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ КОНСАЛТИНГ». Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об'єкту до експлуатації з реконструкції квартири АДРЕСА_1. Позивач самовільно, без отримання права на виконання робіт, виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року, виконання позивачем робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Постанови КМ України № 466. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.5 ст.96 КУпАП. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16-00 год. 01.06.2018 року.

Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 року позивачу висунуто вимогу одержати право на виконання будівельних робіт до 18.07.2018 року або привести об'єкт до первинного стану, який був до початку виконання будівельних робіт відповідно договору купівлі-продажу 2129, виданого 11.08.2016 р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

В акті, протоколі, приписі відсутній підпис позивача, та вказано, що довірена особа від підпису та отримання відмовилась.

Відповідно до поштового конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.05.2018 р., поштове відправлення позивачу вручено не було з причини закінчення строку зберігання.

Постанову № 339/18 від 01.06.2018 року разом із супровідним листом, датованим 04.06.2018 р., ОСОБА_1 отримала 07.06.2018 року. Таким чином, як встановлено судом, оскаржувана постанова була отримана позивачем 07.06.2018 року, через шість днів з дати винесення, а отже звернувшись до суду 18.12.2017 року позивач пропустила строк на оскарження цієї постанови з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

На підставі Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2016 року ОСОБА_1 придбала у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 93,3 кв.м, житловою площею 61,1 кв.м.

У відповідності до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Площа квартири була збільшена у зв'язку із уточненням лінійних розмірів і площ приміщень у відповідності до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. № 127.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 169,4 кв.м, житловою площею 101,4 кв.м було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 69067781 від 27.09.2016 року.

В Технічному паспорті від 12.09.2016 р. на квартиру, виготовленому ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ КОНСАЛТИНГ», про наявність самочинного будівництва не зазначено.

Згідно з Довідкою ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ КОНСАЛТИНГ» від 12.09.2016 р., квартира не належить до самочинного будівництва і не являється реконструкцією.

Судом встановлено, що 28.11.2016 р., після збільшення площі квартири № 3 та державної реєстрації права власності на збільшену площу згідно інформаційної довідки № 69067781 від 27.09.2016 р., Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у присутності ОСОБА_1, на підставі проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об'єкта - квартири за адресою: АДРЕСА_5. Актом від 28.11.2016 р. було встановлено виконання робіт по поточному ремонту. Згідно з Актом від 28.11.2016р., на зазначеному об'єкті не виконуються підготовчі або будівельні роботи, на які потрібна проектно-дозвільна документація. Будь-які порушення не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1) та обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо обєктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням обєкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Суд встановив, що в результаті проведеної 28.11.2016 р. відповідачем перевірки за адресою: АДРЕСА_5, не було встановлено підготовчі або будівельні роботи, на які потрібна проектно-дозвільна документація, а в результаті проведеної 18.05.2018 року відповідачем перевірки за тією ж адресою було встановлено факт проведення реконструкції квартири без отримання права на виконання таких робіт. При цьому з наявних у справі документів вбачається, що в період з 28.11.2016 р. по 18.05.2018 р. будь-які будівельні роботи в квартирі не проводились, її площа не змінювалася.

Тобто, наявність встановленого відповідачем порушення п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, не знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд вважає недоведеною наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.96 КУпАП.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

У Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст. 21).

Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.

Згідно з п.5,7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п.п.16, 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до ч.5 статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні встановлено, що в діях Позивача немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.96 КУпАП, так як в результаті проведеної 28.11.2016 р. відповідачем перевірки за адресою: АДРЕСА_5, не було встановлено підготовчі або будівельні роботи, на які потрібна проектно-дозвільна документація, а в результаті проведеної 18.05.2018 р. відповідачем перевірки за тією ж адресою було встановлено факт проведення реконструкції квартири без отримання права на виконання таких робіт, при цьому в період з 28.11.2016 р. по 18.05.2018 р. будь-які будівельні роботи в квартирі не проводились, її площа не змінювалася.

Відповідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Також судом встановлено, що порушення з боку позивача мало бути виявлено відповідачем 28.11.2016 року, а тому станом на 01.06.2018 року строк накладення адміністративного стягнення закінчився.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд встановив, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого згідно приписів ст.77 КАС України покладено обов'язок доведення правомірності свого рішення, не надано докази, які спростовують доводи позивача та підтверджують законність та обґрунтованість постанови, що оскаржується, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,п.п.5, 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, ст.ст. 9, 38, 247, 280 КУпАП, ст.ст. 242-246, 255, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Постанову № 339/18 по справі про адміністративне правопорушення від 01.06.2018р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, підписаною заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К., якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. - визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21 листопада 2018 року.

Суддя Чернявська Л.М.

13.11.2018