Ухвала суду № 77998042, 20.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15098/17

Провадження № 6/520/583/18

УХВАЛА

20.11.2018

Київський районний суд м. Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

Встановив:

Старший державний виконавець Другого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника – громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ін. НОМЕР_1, з тих підстав, що ОСОБА_3 має невиконані зобов’язання, покладені на нього судовим рішенням, і умисно ухиляється від виконання цих зобов’язань.

У судовому засіданні старший державний виконавець Другого Київського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 надане подання підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Суд вивчив надані документи і встановив наступне:

На примусовому виконанні в Другому Київському відділі ДВС м. Одеси знаходиться виконавчий лист №520\15098\17, виданий 01.06.2018 року Київським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 50940,16 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк». Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №57145183 від 06.09.2018 року у відповідності до положень ЗУ «Про виконавче провадження» була направлена боржнику. Станом на 16.11.2018 року судове рішення про стягнення боргу на користь банку з ОСОБА_3 не виконано.

Старший державний виконавець доводить, що виконавчий лист боржником в добровільному порядку не виконано. Внаслідок вчинення виконавчих дій державний виконавець встановив, що відповідно відповіді Державної фіскальної служби України №1043330562 від 05.10.2018 року рахунки в банківських установах на ім’я боржника відсутні, за боржником не зареєстровані автотранспортні засоби, відповідно відповіді УПФ №1043020260 від 04.10.2018 року боржник пенсію не отримує. Вимогу державного виконавця про надання декларації про доходи та майно боржник залишив без уваги. Відомості відносно боржника про працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами відповідно відповіді Державної фіскальної служби України №1043078674 від 05.10.2018 року відсутні, у боржника нерухоме майно не виявлене. З огляду на викладене, державний виконавець стверджує, що боржник ухиляється від виконання виконавчого документу і, посилаючись на положення ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» вимагає тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно з п. 19 ч. 3ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд дослідив надані докази і дійшов висновку, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню з таких підстав:

Положеннями ст. 6 Закону від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII) встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу і ЗУ «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Ст.441 ЦПК врегульовано порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» надав роз»янення щодо поняття «ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням» - « позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків», і зазначив , що «відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

У даному випадку суд дійшов висновку, що державним виконавцем не доведено факт ухилення боржника від виконання зобов’язання. Так, суд не отримав належних доказів того, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.

В матеріалах справи відсутнє поштове повідомлення на підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Відсутні належні докази отримання боржником викликів до державного виконавця. Суд критично ставиться до актів державного виконавця від 24.09.2018 року та від 23.10.2018 року про вихід за адресою боржника, яка вказана у виконавчому листі, тому як сама адреса в актах не зазначена, відсутня інформація в який час здійснював вихід державний виконавець та відомості про понятих та свідків.

При постанові даної ухвали суд приймає до уваги, що виконавчий лист Київським районним судом Одеської області видано на виконання заочного рішення суду.

Керуючись ЗУ „Про порядок виїзду з України та в”їзду в Україну громадян України”, Указом Президента «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів», ст.441, ст.353 ЦПК України суд

У х в а л и в:

Подання старшого державного виконавця Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м.Одеси протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.