Постанова № 77997343, 20.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5719/18

Провадження № 3/487/1557/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року аводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Ільченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого екскаваторником СМЕО №4, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: не відомо

за ч.1 ст.130 КпроАП України, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 року о 09-35 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «АЗЛК 2141» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) на автомобільній дорозі Н24 «Миколаїв – Благовіщенськ – Вознесенськ», 183 км., з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєні вказаного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що був зупинений на автомобільній дорозі Н-24 «Миколаїв – Благовіщенськ – Вознесенськ», 183 км. В процесі спілкування співробітники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, повідомивши що алкотесту «Драгер» в них при собі не має та запропонувавши пройти огляд у медичному закладі. Проходити огляд на стан сп’яніння у медичному закладі відмовився, оскільки не хотів залишати свій автомобіль на дорозі без нагляду. Наполягав на тому, що не мав жодних зовнішніх ознак відповідно до яких у працівників поліції могла б виникнути підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, працівників патрульної поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали справи, та відеозапис з нагрудного відео реєстратора працівників поліції, суд приходить до наступного.

Положеннями ст. 280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб’єктом правопорушення, всіх обов’язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.5 ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, зі змінами внесеними Постановою КМУ №883 від 10.11.2017 року, передбачає обов’язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Стаття 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.266 ч.ч.2,3 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають, зокрема у стані алкогольного сп’яніння, підлягають оглядові на стан такого сп’яніння.

Огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Згідно розділу ІІ зазначеної Інструкції, а наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оформлення матеріалів огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів проводиться відповідно до розділу ІІІ Інструкції.

З урахуванням встановленого суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_2 п.2.5 ПДР України. Та кваліфікує його дії за ст.130 ч.1 КпроАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп’яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння

Заперечення ОСОБА_2 факту порушення п.2.5 ПДР України, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони повністю спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів по справі.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 210200 від 22.08.2018 року, складеного у відповідності до розділу ІІ, розділу ІХ п.6 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення підтверджуються переглянутим судом відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Так, у ОСОБА_2 після зупинки транспортного засобу з причини порушення ПДР, працівником поліції було виявлено явні ознаки алкогольного сп’яніння, та запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у спеціалізованому медичному закладі, від чого порушник, у присутності двох свідків, відмовився.

При цьому, працівником поліції ОСОБА_1 було роз’яснено його права, передбачені ст. 268 КпроАП України та ст. 63 Конституції України та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп’яніння.

Встановлені обставини, також були підтверджені в телефонному режимі свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (які не з’явилися до судового засідання, оскільки постійно проживають у м.Хмельницькому), про що помічником судді було складено відповідний акт.

При цьому, свідки підтвердили свої покази, викладені у письмових поясненнях від 22.08.2018 року.

Таким чином безпідставними, та такими, що були спростовані при досліджені доказів у судовому засіданні, є твердження порушника, щодо того, що працівники поліції, посилаючись на те, що у них відсутній алкотестер «Драгер», відразу запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння у медичному закладі.

Посилання ОСОБА_1 на той факт, що причиною його відмови від проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі, стало його небажання залишати авто на дорозі без нагляду, є безпідставною, оскільки положеннями п.2.5 ПДР України встановлено безумовний обов’язок водіїв, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд, для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як роз’яснено у п.28 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам необхідно врахувати, що норми КпроАП України не передбачають накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, Той факт, що керування транспортними засобами водіями у стані алкогольного сп’яніння, є грубим порушенням ПДР України та із причин значного збільшення, за останній час, кількості дорожньо-транспортних пригод, які сталися з вини водіїв, які керували транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння; особу правопорушника, ступінь його вини та вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік та штрафу в розмірі визначеному санкцією статті 130 ч.1 КпроАП України, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпроАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КпроАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КУпАП України, -

постановив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. (р/р 31111149700001, ЄДРПОУ 37992030, МФО 826013, код бюджетної класифікації 21081300 ГУДКСУ у Миколаївській області, отримувач державний бюджет), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

Стягнути з ОСОБА_7 судовий збір у дохід держави в розмірі 352,40 (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок) грн. ( отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ 22030106, ЄДРПОУ 37993783; ГУДКСУ Казначейство України ЕАП; МФО 899998; р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред’явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя І.О.Притуляк