
Справа № 139/1093/18
Провадження № 2/139/438/18
РІШЕННЯ
іменем України
21 листопада 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В. з участю секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_2 до Попелюхівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в:
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1. Позивач у справі є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, прийняла спадщину, але не може оформити спадкові права в нотаріуса, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме спадкове майно. За захистом своїх прав та інтересів ОСОБА_2 05 листопада 2018 року з відповідним позовом звернулася до суду.
08 листопада 2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче провадження (а.с. 33).
Позивач та відповідач у підготовче засідання не з'явилися, просили справу слухати у їх відсутності (зворот а.с. 3, а.с. 44).
З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги (а.с. 44), і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.
Розглянувши справу у судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5), стверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 19-23), витягом з рішення 6 сесії 3 скликання виконкому Попелюхівської сільської ради від 19.11.1999 (а.с. 17) стверджується, що ОСОБА_3 володіла житловим будинком АДРЕСА_1, який було побудовано у 1954 році.
Виконком Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів своїм рішенням № 108 від 16.06.1988 року постановив оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, зокрема, в с. Біляни, а відповідній сільській раді - видати власникам свідоцтво про право власності на житловий будинок (а.с. 13).
Постановою державного нотаріуса Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори № 120 від 06.04.2018 (а.с. 16) зазначено, що відповідно до довідки виконавчого комітету Попелюхівської сільської ради № 254 від 07.07.2018, свідоцтво про право власності на цей житловий будинок не видавалося, а із довідки начальника КП Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації (а.с. 12), - що право власності на цей будинок не зареєстровано.
Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини - день смерті спадкодавця.
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 09 листопада 2009 року склала заповіт, яким належний їй житловий будинок, господарські будівлі заповіла ОСОБА_2 (а.с. 6).
Із оглянутого в судовому засіданні витягу зі спадкової справи № 287/2011 заведеного в Мурованокуриловецькій ДНК (а.с. 37-43) вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_3 є чинним, не зміненим і не скасованим, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, а також, що вона уже оформила право на спадщину за заповітом на частину спадкового майно (а.с. 14), але позбавлена можливості оформити таке право на житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документа на спадкодавця (а.с. 16).
Постановою державного нотаріуса Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори № 120 від 06.04.2018 (а.с. 16) позивач довела, що іншим чином, окрім як через суд, він не зможе захистити свої права спадкоємця.
Враховуючи вищевикладене, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання відповідає вимогам закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси, суд вважає за правильне визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими спорудами, яке залишилось після смерті ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст. 392, 1216, 1223, 1261 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,197-198, 200, 211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 100% житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: _____
Судове рішення № 77995673, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області було прийнято 21.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 139/1093/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: