
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2151/18
19 листопада 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Кухар О.Л.
представника позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Дарморіс О.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про зобов'язання призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп.3 п.2 ст.114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.07.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 звернувся до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, однак тримав відмову оформлену листом від 25.09.2018 року №3245/05. Дану відмову відповідач обґрунтував тим, що при подачі документів для призначення пенсії ОСОБА_3 не подано уточнюючу довідку про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або в тваринництві за періоди з 05.07.1979 р. по 30.10.1981 р. та з 10.12.1983 р. по 31.12.2002 р. Позивач зазначає, що з таким твердженням відповідача не згідним та вважає вказану відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства незаконною, оскільки записи, які містяться у його трудовій книжці підтверджують наявність даного стажу.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №500/2151/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 19 листопада 2018 року о 10:30 год.
12 листопада 2018 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5), У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до записів трудової книжки позивач прийнятий на роботу в Колгосп «Прогрес» 05.07.1979 на посаду тракториста, де працював по 30.10.1981 та з 10.12.1983 по 31.12.2002. Відповідно до протоколу №1 від 14.02.1993 Колгосп «Прогрес» реорганізовано в акціонерну агрофірму «Галичина», яка реорганізована відповідно до протоколу №4 від 14.12.1999 в ТзОВ «Мужилівське». З 21.01.2003 ТзОВ «Мужилівське» перебуває у стадії ліквідації у зв'язку із визнанням банкрутом. У зв'язку із тим, що позивачем при призначенні пенсії не подано уточнюючої довідки за періоди з 05.07.1979 по 30.10.1981 та з 10.12.1983 по 31.12.2002 за час роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, об'єднаним управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_3 в призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про уточнення позовних вимог та просила суд зобов'язати Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20 липня 2018 року. Уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечила з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити в їх задоволенні.
Також в судовому засіданні було допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали із позивачем та вказали, що він дійсно працював у періоди з 05.07.1979 по 30.10.1981 та з 10.12.1983 по 31.12.2002 р. на посаді тракториста-машиніста в Колгоспі «Прогрес» який реорганізовано в акціонерну агрофірму «Галичина», яка реорганізована в ТзОВ «Мужилівське» та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 20 липня 2018 року до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Як зазначено в Протоколі №11 від 25 вересня 2018 року засідання комісії Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до записів трудової книжки позивач прийнятий на роботу в Колгосп «Прогрес» 05.07.1979 на посаду тракториста, де працював по 30.10.1981 та з 10.12.1983 по 31.12.2002. Відповідно до протоколу № 1 від 14.02.1993 Колгосп «Прогрес» реорганізовано в акціонерну агрофірму «Галичина», яка реорганізована відповідно до протоколу № 4 від 14.12.1999 в ТзОВ «Мужилівське». З 21.01.2003 ТзОВ «Мужилівське» перебуває у стадії ліквідації у зв'язку із визнанням банкрутом.
Жоден із наведених записів в трудовій книжці не містить повних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема чи виконувалась робота на протязі повного робочого дня, тому для підтвердження спеціального стажу потрібно було подати пільгові довідки, відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
При подачі документів на призначення пенсії заявником до об`єднаного управління довідок про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за періоди з 05.07.1979 р. по 30.10.1981 р. та з 10.12.1983 р. по 31.12.2002 р. не подано.
Відтак з урахуванням вищенаведеного, комісія вирішила відмовити ОСОБА_3 в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Листом від 25 вересня 2018 року №3245/05 Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило позивача, що йому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись таким рішенням позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Відповідно до атестату НОМЕР_4, виданого 01.09.1979 року сільським професійно-технічним училищем №4 м. Підгайці Тернопільської області, військового квитка НОМЕР_2, виданого 08.10.1981 року, записів трудової книжки серії НОМЕР_3, виданої 15.06.1984, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи, ОСОБА_3:
- з 01.09.1978 р. по 01.09.1979 р. навчався по професії тракториста-машиніста в сільському професійно-технічному училищі № 4 м. Підгайці Тернопільської області;
- з 05.07.1979 р. по 30.10.1981 р. працював трактористом в колгоспі «Прогрес» с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області;
- з 31.10.1981 р. по 09.11.1983 р. проходив військову службу в лавах Радянської армії;
- з 10.12.1983 р. по 22.01.2003 р. працював трактористом в колгоспі «Прогрес», який реорганізованого в Агрофірму «Галичина» та пізніше - в ТзОВ «Мужилівське» с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Законом СРСР від 12.07.1967 № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок» і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 №193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відтак, стаж роботи позивача трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства без врахування військової служби та періоду навчання в професійно-технічному училищі складає 18 років 2 місяці та 14 днів.
З врахуванням часу навчання в сільському професійно-технічному училищі №4 Підгайці Тернопільської області та часу проходження військової служби в лавах Радянської армії, пільговий стаж становить 21 рік 11 місяців та 15 днів .
Відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право виходу на пенсію на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідають п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», якими визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як зазначалося вище, підставою для відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії слугувало те, що при подачі документів для призначення пенсії ОСОБА_3 не подано уточнюючу довідку про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або в тваринництві за періоди з 05.07.1979 р. по 30.10.1981 р. та з 10.12.1983 р. по 31.12.2002 р.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою отримання уточнюючої довідки, передбаченої п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_3, звернувся до арбітражного керуючого (ліквідатора) с/г ТзОВ «Мужилівське».
Відповідно до листа арбітражного керуючого С/г ТзОВ «Мужилівське» ОСОБА_6 від 30.07.2018 №1301, книги обліку трудового стажу та книги по нарахуванню заробітної плати передані на архівне зберігання в Мужилівську сільську раду. Враховуючи дані обставини у ліквідатора відсутня можливість надати, уточнюючу довідку.
Відповідно до довідки Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 18.09.2018 № 411 в Мужилівську сільську раду на архівне зберігання прийнято книги обліку трудового стажу та книги по врахуванні заробітної плати з 1949 по 1999 роки по с/г підприємствах с. Мужилів та з 2000 по 2012 роки по ТзОВ «Мужилівське». Установчі документи та протоколи по с/г підприємствах с. Мужилів Підгаєцького району на зберігання не надходили.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не мав можливості отримати уточнюючу довідку про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або в тваринництві за періоди з 05.07.1979 р. по 30.10.1981 р. та з 10.12.1983 р. по 31.12.2002 р.
Суд звертає увагу на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вищевикладене узгоджується правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018 року
Поряд із цим суд зазначає, що відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Той факт, що ОСОБА_3, працював трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства окрім записів трудової книжки підтверджується витягом із стажової книги колгоспу «Прогрес», агрофірми «Галичина» та ТзОВ «Мужилівське», виданому Мужилівською сільською радою 09.07.2018 за № 35.
Також, при вирішенні даного спору суд приймає до уваги покази свідків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали із позивачем та вказали, що він дійсно працював у періоди з 05.07.1979 по 30.10.1981 та з 10.12.1983 по 31.12.2002 р. на посаді тракториста-машиніста в Колгоспі «Прогрес» який реорганізовано в акціонерну агрофірму «Галичина», яка реорганізована в ТзОВ «Мужилівське» та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20 липня 2018 року підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Шевченка, 13А, код ЄДРПОУ 40377362) призначити ОСОБА_3 (48011, Тернопільська область, Підгаєцький район, с. Мужилів, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20 липня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 21 листопада 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 77994287, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/2151/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: