Рішення № 77992830, 21.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 листопада 2018 р. справа № 2040/7845/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61184, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладене у листі №17085/30-03-02 від 29.08.2018, щодо відмови в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8088,00 грн.;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, до відповідного органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого ним в сумі 8088,00 гривень при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 09 серпня 2018 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.10 ч.6 ст.12 та ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2. Ринкова вартість майна відповідно до звіту про оцінку становить 766285,00 гривень. Продаж квартири вчинено за 808800,00 грн. При укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_1 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8088,00 грн., що становить 1% від вартості придбання нерухомого майна. Сплата збору підтверджується квитанцією №24 від 09.08.2018. При цьому позивач зазначив, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 було придбано житло вперше, а відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відсутність іншого придбаного житла підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно №135303642 від 22.08.2018. В даній довідці за ОСОБА_1 зареєстровано лише один об'єкт нерухомого майна, саме той, що був предметом договору купівлі-продажу від 09.08.2018. ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою, в якій просить про звернення до відповідного органу Казначейства з поданням про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету в сумі 8088,00 грн. Листом №17085/30-03-02 від 29.08.2018 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відмовило у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зазначило, що таке повернення сплаченого збору можливе лише за наявності позитивного судового рішення. Позивач вважає вказане рішення протиправним, з огляду на що просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на даний час не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше або повернення (відшкодування) їм сплаченого збору, зокрема порядку підтвердження факту первинного придбання житла. Представник відповідача також зазначив, що один відсоток від договору купівлі - продажу становить 8088,00 грн.. який був сплачений згідно квитанції отримувачу - УК Московського/ м. Харків, даний платіж був зарахований до державного бюджету, а не на рахунок управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова. З огляду на викладене, з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену в адміністративному позові та зазначив, що твердження відповідача щодо відсутності правових механізмів не відповідає дійсності, оскільки підстави звільнення від сплати збору встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а порядок повернення помилково або надміру зарахованих грошових коштів до державного або місцевого бюджетів, встановлений Бюджетним кодексом України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2. Ринкова вартість майна відповідно до звіту про оцінку становить 766285,00 гривень. Продаж квартири вчинено за 808800,00 грн.

При укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_1 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8088,00 грн., що становить 1% від вартості придбання нерухомого майна. Сплата збору підтверджується квитанцією №24 від 09.08.2018.

Судом встановлено, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 було придбано житло вперше, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно №135303642 від 22.08.2018 року. В даній довідці за ОСОБА_1 зареєстровано лише один об'єкт нерухомого майна, саме той, що був предметом договору купівлі-продажу від 09.08.2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою, в якій просив про звернення до відповідного органу Казначейства з поданням про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету в сумі 8088,00 грн.

Листом №17085/30-03-02 від 29.08.2018 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відмовило у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зазначило, що таке повернення сплаченого збору можливе лише за наявності позитивного судового рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: квартиру АДРЕСА_2, іншого майна позивачем не придбавалось та у власності не має, що свідчить про те, що позивач в межах вказаної операції з придбання нерухомого майна не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд зазначає, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення ПФУ до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладене у листі №17085/30-03-02 від 29.08.2018, щодо відмови в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8088,00 грн. та наявність правових підстав для зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, до відповідного органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого ним в сумі 8088,00 гривень при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 09 серпня 2018 року.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17), 01.11.2018 року (справа №819/1353/17), 20.03.2018 (справа №819/1249/17), 10.09.2018 року (справа №819/1012/17).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (61184, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладене у листі №17085/30-03-02 від 29.08.2018, щодо відмови в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8088,00 грн..

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, до відповідного органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 (61184, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого ним в сумі 8088,00 гривень при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 09 серпня 2018 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) на користь ОСОБА_1 (61184, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.11.2018 року.

Суддя Біленський О.О.