Рішення № 77992544, 15.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3013/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

29.08.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням заяви позивача від 07.11.2018 /а.с. 61/):

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № Д1601014087 від 27.07.2018;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати позивачу частини відрахованої пенсії, починаючи з 01.08.2018.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в період з 27.03.2016 по 04.07.2018 він отримував пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у подальшому на підставі заяви позивача його переведено на пенсійне забезпечення як колишнього військовослужбовця. Водночас 27.07.2018 ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення № Д1601014087 про стягнення з позивача надміру виплаченої пенсії за період роботи, що дає право на пенсію, у сумі 206251,36 грн та щомісячного стягнення переплати в розмірі 20% пенсії до повного погашення переплати. Проте позивач вважає такі дії відповідача незаконними, а рішення протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 позов залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/3013/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

04.10.2018 відповідачем надано до суду відзив на позов, у якому зазначено, що станом на момент розгляду справи в суді відповідачем у справі повернуто кошти, стягнуті на підставі рішення від 27.07.2018 № Д1601014087, тому відсутні підстави для визнання протиправним рішення /а.с. 38-39/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 призначено справу до судового розгляду на 07.11.2018.

У судовому засіданні 07.11.2018 оголошено перерву до 15.11.2018.

07.11.2018 до суду позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі /а.с. 66/.

09.11.2018 до суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника /а.с. 67/.

З огляду на положення частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.11.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугу років.

27.07.2018 ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення № Д1601014087 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, згідно з яким зазначено: за період з 15.08.2012 по 25.01.2015 утворилася переплата пенсії у розмірі 206251,36 грн; зазначена сума підлягає поверненню в ГУ ПФУ в Полтавській області; стягнення здійснити з пенсії позивача у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати; причина виникнення переплат: інші з вини пенсіонера /а.с. 45/.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.08.2018 № 5898/03-24/1 повідомлено позивача, що згідно з розрахунком до вислуги років, що дає право на пенсію, додатково було зараховано періоди з 15.08.2012 по 22.08.2014 та з 29.08.2014 по 26.03.2015 (час роботи на посадах Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України та військового прокурора Полтавського гарнізону Центрального регіону України). Оскільки у період роботи на посадах, що дають право на пенсію, позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", утворилася переплата пенсії у сумі 206251,36 грн, по якій розпочато утримання з 01.08.2018, відповідно до статті 60 Закону в розмірі 20% розміру пенсії /а.с. 14/.

Позивач, не погоджуючись із указаним рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсію. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, проводяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Положеннями статті 59 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною другою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.05.2003 №374/7695.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, зі змісту зазначених норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, а саме: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Як вищезазначено, 27.07.2018 ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення № Д1601014087 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, згідно з яким зазначено: за період з 15.08.2012 по 25.01.2015 утворилася переплата пенсії у розмірі 206251,36 грн; зазначена сума підлягає поверненню в ГУ ПФУ в Полтавській області; стягнення здійснити з пенсії позивача у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати; причина виникнення переплат: інші з вини пенсіонера /а.с. 45/.

03.08.2018 ГУ ПФУ в Полтавській області звернулося до Пенсійного фонду України із листом щодо надання роз'яснення, у якому зазначено наступне. ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років як військовий прокурор Полтавського гарнізону в розмірі 65 % від грошового забезпечення. Відповідно до розрахунку від 23.02.2016 тривалість вислуги років складала 25 років 05 днів (за період з 01.08.1989 по 14.08.2012, з 26.03.2015 по 18.03.2016). Відповідно до наданого Полтавським ОВК нового розрахунку вислуги років від 23.06.2016 до вислуги років ОСОБА_4 додатково зараховано періоди з 15.08.2012 по 22.08.2014 та з 29.08.2014 по 26.03.2015 (час роботи на посадах Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України та військового прокурора Полтавського гарнізону Центрального регіону України). За висновками, наданими Департаментом фінансів Міністерства оборони України від 20.01.2017 № 248/3/6/234 та від 18.05.2017 № 248/3/6/1724, зазначені періоди підлягають зарахуванню у вислугу років для призначення військової пенсії відповідно до пункту "ж" частини першої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зазначено, що у вказаний період позивач на військовій службі не перебував. Указано, що враховуючи те, що функції з питань обчислення вислуги років покладено на уповноважені органи міністерств та відомств, у яких військовослужбовці проходили службу, ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято розпорядження про перерахунок пенсії позивачу з урахуванням додаткової вислуги років. Також зазначено, що розмір пенсії з урахуванням вислуги тривалістю 27 років визначений на рівні 70% від грошового забезпечення та до виплати, як і раніше, встановлений у максимально можливому розмірі - 14350,00 грн. Оскільки у період роботи на посадах, що дають право на пенсію, позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" утворилася переплата пенсії у сумі 206251,36 грн, по якій розпочато утримання з 01.08.2018.

Тому на підставі викладеного відповідач просив Пенсійний фонд України підтвердити чи скасувати прийняте ГУ ПФУ в Полтавській області рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_4 та проведення утримань з його пенсії /а.с.42-43/.

На указаний запит відповідача Пенсійний фонд України листом від 12.09.2018 № 29895/0223 повідомив ГУ ПФУ в Полтавській області, що за наведених обставин відсутні підстави для утримання з пенсії позивача /а.с. 44/.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.08.2018 по 30.09.2018 з пенсії позивача відраховано 5740,00 грн (по 20 % від 14350,00 грн за 2 місяці)/а.с. 39, 48/.

Враховуючи лист Пенсійного фонду України від 12.09.2018 № 29895/0223, відповідачем виплачено позивачу 21.09.2018 грошові кошти у сумі 5740,00 грн /а.с. 68-71/.

Водночас оскаржуване рішення відповідачем не скасовано.

Крім того, відповідачем не зазначено жодної з підстав для відрахування виплаченої надміру суми пенсії, визначених положеннями частини першої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідачем протиправно здійснено відрахування з 01.08.2018 по 30.09.2018 з пенсії позивача грошових коштів у розмірі 5740,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 27.07.2018 № Д1601014087.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати позивачу частини відрахованої пенсії, починаючи з 01.08.2018, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Суд зазначає, що у даному випадку несвоєчасна виплата позивачу пенсії у розмірі 5740,00 грн відбулася з вини відповідача у зв'язку з протиправним утриманням пенсії позивача на підставі оскаржуваного рішення.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 01.08.2018 по 30.09.2018 позивачу здійснено доплату пенсії у розмірі 5740,00 грн - 21.09.2018 /а.с. 68/.

У пункті 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати позивачу, а саме: частини відрахованої пенсії за 2 місяця (серпень-вересень 2018 року).

Указане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду, зокрема від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.07.2018 № Д1601014087 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, яке прийнято стосовно ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати частини відрахованої пенсії за серпень-вересень 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 20.11.2018.

Суддя Т.С. Канигіна