Рішення № 77992041, 21.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3952/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року о 16 год. 23 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання -Закуріної А.М.,

від позивача: Сільченко М.В. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.06.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 07 серпня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.06.2018 року та постанови №424/18 від 05.07.2018 року по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 31 серпня 2018 року після усунення недоліків, прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1/а та даний будинок було збудовано її вітчимом у 1985 році, що підтверджується технічним паспортом від 14 липня 2017 року.

Так, позивач зазначила, що 13.07.2018 року отримала постанову №242/18 від 05.07.2018 року, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн. за експлуатацію об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію.

Позивач зазначає, що експлуатує зазначений будинок з 2000 року та на сьогоднішній день чинне законодавство не містить норми, які б регулювали введення в експлуатацію житлових будинків збудованих до 05 серпня 1992 року, що позбавляє позивача правової можливості ввести в експлуатацію належний житловий будинок збудований до 05 серпня 1992 року.

Окрім того, позивач зазначила, що відповідачем грубо порушено чинне законодавство, а саме: Порядок проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки відсутній документ, що підтверджує факт звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства як підстава для проведення позапланового заходу; також перевірка проведена за відсутністю позивача; позивач не була ознайомлена, ані з актом перевірки, ані з рішеннями, винесеними на підставі цього акту; в акті перевірки зазначена недостовірна інформація, що перевірка проведена за присутністю позивача та позивач відмовився від підпису акту перевірки; позивач був позбавлений права на ознайомлення з результатами перевірки, що є підставою для визнання протиправним та скасування припису та постанови, прийнятими за наслідками цієї перевірки.

Ухвалою від 18 жовтня 2018 року роз'єднано позовні вимоги у справі №815/3952/18 та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.06.2018 року та присвоєно номер справи №1540/3952/18.

Строк на оскарження припису є загальний, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України - шість місяців, з дати коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право.

З огляду на те, що припис датований 21.06.2018 року, а позивач звернувся до суду з позовом 07 серпня 2018 року, то строк на звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування припису, позивачем не порушений.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/5326/18) від 25.09.2018 року, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що на підставі наказу УДАБК в ОМР №01-13/1ДАБК від 02.01.2018 року та звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 проведена позапланова перевірка та встановлено, що ОСОБА_2 експлуатується закінчений будівництвом об'єкт - житловий будинок з господарською спорудою, який розташований за адресою: м. Одеса АДРЕСА_1 не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 та було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №348/18 від 21.06.2018 року, в якому зазначена чітка вимога повідомлення Управління про виконання припису до 23.07.2018 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 26 жовтня 2018 року, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13 листопада 2018 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Відповідач на відкрите судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення від поштового сервера, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 13 листопада 2018 року вирішено продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів, відзиву на позовну заяву та доданих документів, на підставі яких був винесений оскаржуваний припис.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши вступне слово представника позивача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 липня 2017 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Володимира Хавкіна, 47,1/а, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу індексний номер 36178520 від 17.07.2017 року Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації- Одеська область» (а.с.37).

Згідно з технічного паспорту від 14.07.2017 року, цей житловий будинок побудований 1991 року та містить відмітку, що житловий будинок літера «А», сарай літера «Б» збудовані до 05 серпня 1992 року не потребують вводу в експлуатацію і не являються самочинно збудованими будівлями та спорудами (а.с. 38-42).

Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, 47,1/а з 25.10.2006 року, про що свідчить запис у паспорті громадянина України (а.с. 15) та домова книга (а.с. 164-168).

Суд встановив, що у період з 14.06.2018 року по 21.06.2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевич А.П. на підставі направлення від 11.06.2018 року № 000737 (а.с. 109) проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У направленні зазначено, що проведення позапланової перевірки здійснюється на підставі наказу № 01-13/1ДАБК від 02.01.2018 року (а.с. 106) та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (№ 01-8/325-вх від 29.05.2018 року).

До матеріалів справи доданий лист № 01-8/325-вх від 29.05.2018 року, яким є лист Юридичного департаменту Одеської міської ради від 25.05.2018 року № 1141 (а.с. 107) з проханням провести повну та всебічну перевірку на предмет дотримання замовниками будівництва містобудівних умов та про надання інформації щодо видачі, реєстрації дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Суд встановив, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт №000737, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2 експлуатується закінчений будівництвом об'єкт - житловий будинок з господарською спорудою, який розташований за адресою: м. Одеса АДРЕСА_1 не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 (а.с.110-128).

До акту перевірки додана фотофіксація будинку та присутності позивача (зі слів відповідача) (а.с. 143-146).

Також, суд встановив, що за наслідками перевірки було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №348/18 від 21.06.2018 року, в якому зазначена чітка вимога усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом реєстрації документів, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та повідомити Управління про виконання припису до 23.07.2018 року (а.с.27).

Окрім того, складено протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2018 року та 05.07.2018 року прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винною в чиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмір 5950 грн.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані представником позивача справи пояснення, суд зробив такі висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Згідно з ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р.

Згідно з пп.1, 8 п.11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто на думку відповідача не передбачає завчасного попередження суб'єктів містобудування.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/1ДАБК від 02.01.2018 року та звернення Юридичного департаменту Одеської міської ради від 25.05.2018 року № 1141 (вхід. № 01-8/325-вх від 29.05.2018 року) про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса. вул. Володимира Хавкіна, 47 1/а, була проведена позапланова перевірка цього об'єкта.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що право позивача щодо присутності при здійсненні перевірки не було порушено, так як перевіряючого було допущено у приміщення за вказаною адресою після пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки.

Відповідачем додано до відзиву фотоматеріали з середини об'єкту, що перевірявся, з якого вбачається присутність осіб під час проведення перевірки та відповідачу надані відповідні документи, які співпадають з документами, наданими позивачем до позову, серед яких технічний паспорт на житловий будинок, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будинкова книга та робочий проект встановлення водомірного вузла у будинку, що перевірявся.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд відхиляє аргументи позивача щодо відсутності документу, що підтверджує факт звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства як підстави для проведення позапланового заходу, оскільки таке звернення було - лист Юридичного департаменту Одеської міської ради від 25.05.2018 року № 1141 (вхід. № 01-8/325-вх від 29.05.2018 року); також відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки вони спростовані наданими відповідачем доказами та позивачем не надані будь-які докази на підтвердження своїх доводів та докази на спростування наданих відповідачем доказів.

Тому, суд доходить висновку, що відповідачем не допущено порушень законодавства щодо порядку проведення перевіри.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

Суд встановив, що стосовно виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за наслідками проведеного заходу відповідачем складено акт перевірки №000737, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил №348/18 від 21.06.2018 року.

З оскаржуваного припису вбачається, що під час виїзду на місце проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 фактично виконані будівельні роботи з будівництва індивідуального одноповерхового житлового будинку та господарочі споруди та в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвам об'єкту за адресою: м. Одеса, вул. Володимира Хавкіна 47, 1/а.

На момент перевірки встановлено, що за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 будівельні роботи фактично завершені, об'єкт експлуатується як житловий будинок, будинок підключено до мереж газопостачання, електропостачання, водопостачання та на об'єкті встановлені: система опалення, сантехнічні прилади, побутова техніка та меблі, однак, власником не надано документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та право власності на користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.

Згідно з ДБН В.1.2-14 -2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конткуртивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» п. 3.15 експлуатація будівлі (споруди) - використання об'єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогами технічної документації.

Виявлені перевіркою факти експлуатації закінченого будівництвом об'єкту підтверджуються матеріалами фотофіксації, складеної перевіряючим.

Приписом вимагається усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом реєстрації документів, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації у термін до 20.07.2018 року.

Між тим, суд вважає, що висновок відповідача про порушення ОСОБА_2 вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінченнях будівництвом об'єктів, затверджених Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року не ґрунтується на вимогах Закону, з огляду на таке.

Часиною 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч. 8 цієї статті закону, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічні норми закріплені у п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.20111 року №461.

Між тим, суд встановив, що ОСОБА_2 згідно з записів у домовій книзі та відмітки у паспорті за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 проживає та зареєстрована з 25.10.2006 року.

Також, суд встановив, що 14 липня 2017 року позивачем, як власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт на зазначений об'єкт нерухомого майна (а.с.38-41) з відміткою, що житловий будинок літера «А», сарай літера «Б» збудовані до 05 серпня 1992 року не потребують вводу в експлуатацію і не являються самочинно збудованими будівлями та спорудами, та відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 14.07.2017 року зареєстровано право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Так, представник позивача пояснив, що даний будинок було збудовано вітчимом позивачки приблизно у 1985 році, а позивачем експлуатується починаючи з 2000 року.

Стосовно відсутності факту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, позивач зазначає про відсутність законодавчо визначеної процедури такої реєстрації.

Суд звертає увагу, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з 12 березня 2011, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.

Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти.

Для забезпечення конституційного права громадян на житло (стаття 47 Конституції України) вирішення питання набуття права власності на приватні житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами, збудовані до 5 серпня 1992 року, наразі вивчається з метою врегулювання на законодавчому рівні.

Суд встановив, що під час перевірки позивач надав відповідачу зазначені документи, але цим документам не була надана належна правова оцінка та вони не були враховані під час винесення оскаржуваного припису.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем експлуатується житловий будинок, який збудовано до 05 серпня 1992 року, та наявність у позивача технічного паспорту на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації від 14 липня 2017 року з відповідною відміткою, суд вважає, що у позивача відсутній обов'язок щодо проходження процедури прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, а тому висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, в зв'язку з чим оскаржуваний припис не відповідає вимогам чинного законодавства та належить визнанню протиправним та скасуванню.

Суд не оцінює правомірність дій реєстрації права власності на житловий будинок, а перевіряє правомірність дій відповідача у видачі оскаржуваного припису від 21.06.2018 року, з огляду на наявність на час його видачі правоустановчих документів та вимог закону щодо «спрощеної» процедури реєстрації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, збудованих у період до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, з посиланням на відповідні докази не довів правомірності оскаржуваного припису, в зв'язку з чим позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.06.2018 року, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського,6) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.06.2018 року, виданий ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського,6) на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 21» листопада 2018 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.