Ухвала суду № 77991935, 21.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21 листопада 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/3862/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши заяву виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2018 року позивач виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, у якій просив:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Полтавській області щодо застосування заходів контролю, а саме: проводити планову, позапланову та інші види перевірок, відносно виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради та її структурного підрозділу - відділу містобудування та архітектури, в частині здійснення ними своїх власних (самоврядних) повноважень в сфері містобудівної діяльності - виготовлення та надання містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів;

- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області з надання направлень вимог, приписів, складання актів про порушення, складання протоколів та постанов про адміністративне правопорушення, при застосуванні заходів контролю (проведення планових, позапланових та інших видів перевірок) відносно виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради та її структурного підрозділу - відділу містобудування та архітектури, в частині здійснення ними своїх власних (самоврядних) повноважень в сфері містобудівної діяльності та зобов'язати утриматись від таких дій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

20 листопада 2018 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, а саме: проводити планову, позапланову та інші види перевірок, відносно виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради та її структурного підрозділу - відділу містобудування та архітектури, в частині здійснення ними своїх власних (самоврядних) повноважень в сфері містобудівної діяльності - виготовлення та надання містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів до розгляду справи № 440/3862/18 по суті.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що на адресу виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Полтавській області О.Морозової продовжують надходити листи про проведення перевірок відділу містобудування та архітектури виконкому, зокрема: лист від 06.11.2018 №1016-1.19/2212 про проведення перевірки на 09.11.2018; направлення на проведення позапланової перевірки № 54 від 08.10.2018; акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.10.2018; припис № 30 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; протокол № 9-18-П про адміністративне правопорушення від 23.10.2018 стосовно ОСОБА_2, завідувача відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради. Зазначав, що при подальшому задоволенні судом позовних вимог відновлення порушених прав позивача буде потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Також вказав, що ознаки неправомірності оскаржуваних рішень (дій) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Полтавській області щодо застосування заходів контролю, а саме: проводити планову, позапланову та інші види перевірок, відносно виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради та її структурного підрозділу - відділу містобудування та архітектури, в частині здійснення ними своїх власних (самоврядних) повноважень в сфері містобудівної діяльності - виготовлення та надання містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів є очевидними.

Розглянувши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд вбачає, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладеним або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У матеріалах справи докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні.

Обраний засіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по проведенню планової, позапланової та інших видів перевірок відносно позивача є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Суд зазначає, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду - саме в ході розгляду адміністративної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити виконавчому комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва