Рішення № 77991442, 01.11.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2598/18

Провадження № 2/444/1170/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Садова І. З.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особи: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку спадкового майна та частку майна бувшого колгоспного типу двору,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись з позовом до Жовківського районного суду Львівської області до Туринківської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору : Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку спадкового майна та частку майна бувшого колгоспного типу двору.

Позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року померла мати ОСОБА_1 ОСОБА_8, яка проживала в АДРЕСА_1 в будинку, який станом на 30.06.1990 року та 15.04.1991 року відносився до колгоспного типу двору. Головою двору відповідно до погосподарських книг Туринківської сільської ради значилася ОСОБА_9, а членами двору значились: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

При житті ОСОБА_9 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла онуку ОСОБА_10.

Після смерті ОСОБА_9, про спадкування до Другої Львівської державної нотаріальної контори, відповідно до ст. 1261 ЦК України, звернулася дочка померлої ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_10 відмовився від спадкування за заповітом та відмовилися від спадкування за законом дочки померлої ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Другою Львівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 на житловий будинок в АДРЕСА_2 з підстав відсутності у правовстановлюючому документі інформації про інших членів двору та що надане свідоцтво про право власності колгоспного двору видане на ім»я голови двору ОСОБА_9, не дає підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину та роз»яснено про судовий порядок визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно померла ОСОБА_9 на день смерті мала право на 1/5 частки будинку, право на спадкування якої має ОСОБА_1

Крім того ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 як члени бувшого колгоспного типу двору мають право на 1/5 частини будинку в АДРЕСА_3 , однак не можуть зареєструвати своє право на частку, оскільки з 01.01.2013 року змінено порядок реєстрації прав на нерухоме майно і відповідно до ст..27 Закону України « Про порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» така може бути проведена не інакше як за рішенням суду. Зважаючи на вищевикладене, позивачі звернулись до суду за захистом свого порушеного права. Просять визнати право власності ОСОБА_1 на 1/5 частини житлового будинку в АДРЕСА_4 Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9. Визнати право власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 1/5 частки кожного, бувшого колгоспного типу двору в будинку в АДРЕСА_5

Позивачі в підготовче судове засідання не з»явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримали в повному обсязі, просять задоволити.

Представник відповідача Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не з»явився, хоча про дату, час та місце розгляду такого був повідомлений належним чином, однак від них на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Заперечень проти позову не мають.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Другої львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника, у вирішенні справи покладається на розсуд суду. Його неявка не перешкоджає розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з»явились, фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позову, фактично визнав такий, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року померла ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4

Після смерть ОСОБА_9 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 13.12.1999 року, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_10.

Згідно ст. 1251 Цивільного кодексу України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1234 Цивільного кодексу України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно ст. 1235 Цивільного кодексу України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст. 1236 Цивільного кодексу України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до частин 1-5 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_10 подав до Другої львівської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини за заповітом. Останній відмовився від прийняття спадщини в користь ОСОБА_1. Проте ОСОБА_1 не була зазначена спадкоємцем в заповіті та не була призначена заповідачем підпризначеним спадкоємцем.

Таким чином спадкування майна ОСОБА_9 повинно здійснюватись за законом.

Із матеріалів спадкової справи №32/2015 вбачається, що 27.01.2015 р. ОСОБА_1 звернулась до Другої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщин після смерті ОСОБА_9.

Крім неї спадкоємцями за законом є діти померлої: ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Однак останні відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, про що склали відповідну заяву від 27 січня 2015 р.

Єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_9 залишилась ОСОБА_1.

02.02.2015 року, ОСОБА_1 звернулась до Другої Львівсьої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 на житловий будинок по АДРЕСА_6, однак отримала відмову у видачі такогоз підстав відсутності у правовстановлюючому документі інформації про інших членів двору та що надане свідоцтво про право власності колгоспного двору видане на ім»я голови двору ОСОБА_9, не дає підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину та роз'яснено про судовий порядок визнання права власності на спадкове майно.

Згідно виписок з погосподарських книг № 4 та № 5 Туринківської сільської ради станом на 30.06.1990 року та станом на 15.04.1991 року будинок в АДРЕСА_2 відноситься до Колгоспного типу двору . Головою двору була - ОСОБА_9, членами двору були: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

З копії довідки (характеристики) на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_7 Жовківського району Львівської області вбачається, що при будинку є ще господарські будівлі.

Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року,встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи з наведеного, так як станом на 15.04.1991 року членами колгоспного типу двору у АДРЕСА_2 були : голова двору - ОСОБА_9, члени двору: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 то відповідно всім належало по 1/5 частині зазначеного двору, оскільки всі члени двору мали рівне право на частку в майні двору.

Оскільки, єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_9 є ОСОБА_1, остання успадкувала 1/5 частину колгоспного типу двору у АДРЕСА_2

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об»єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об'єктом права приватної власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону,виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження,що виникли до 1січня 2013 року,визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства,що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Суд враховує, що будинок АДРЕСА_8 Львівської області належав до колгоспного типу двору, позивачі були його членами. Станом на 15.04.1991 року вони не втратили права на частку в майні. Всіх членів колгоспного типу двору було семеро. А тому враховуючи наведені обставини, рівність часток членів колгоспного типу двору, право позивачів підлягає захисту в судому порядку і за ними слід визнати право власності на 1/5 частину житлового будинок АДРЕСА_8 Львівської області кожному, як членам бувшого колгоспного типу двору.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.

Керуючись ст. ст. 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на 1/5 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 Львівської області, загальна площа якого 58,3 м.кв., жилова- 24,7 м.кв., допоміжна- 33,6 м.кв. з відповідною частиною господарських будівель (сарай, сарай, вбиральня) і споруд в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, як членом колишнього колгоспного типу двору право власності на 1/5 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 Львівської області, загальна площа якого 58,3 м.кв., жилова- 24,7 м.кв., допоміжна- 33,6 м.кв. з відповідною частиною господарських будівель (сарай, сарай, вбиральня) і споруд.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 03.06.2003 року, як членом колишнього колгоспного типу двору право власності на 1/5 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 Львівської області, загальна площа якого 58,3 м.кв., жилова- 24,7 м.кв., допоміжна- 33,6 м.кв. з відповідною частиною господарських будівель (сарай, сарай, вбиральня) і споруд.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 05.12.1997 року, як членом колишнього колгоспного типу двору право власності на 1/5 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 Львівської області, загальна площа якого 58,3 м.кв., жилова- 24,7 м.кв., допоміжна- 33,6 м.кв. з відповідною частиною господарських будівель (сарай, сарай, вбиральня) і споруд.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт серії НОМЕР_7 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 12.03.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, як членом колишнього колгоспного типу двору право власності на 1/5 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 Львівської області, загальна площа якого 58,3 м.кв., жилова- 24,7 м.кв., допоміжна- 33,6 м.кв. з відповідною частиною господарських будівель (сарай, сарай, вбиральня) і споруд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.