Ухвала суду № 77991011, 21.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

3.1.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3764/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 360/3764/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся його представник - адвокат ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - УДМСУ в Луганській області), в якій просить:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення УДМСУ в Луганській області про відмову в видачі посвідки на тимчасове проживання, оформлене повідомленням про відмову в прийнятті (розгляді) документів від 18.10.2018 № 4401.5-38971/44.1-18;

- зобов'язати УДМСУ в Луганській області видати посвідку на тимчасове проживання громадянину Індії ОСОБА_1 на підставі поданих ним 03.10.2018 документів.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого просить суд заборони УДМСУ в Луганській області вчиняти дії щодо примусового видворення громадянина Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, до моменту набрання законної сили судовим рішення у даній справі.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що повідомленням УДМСУ в Луганській області про відмову в прийнятті (розгляді) документів від 18.10.2018 № 4401.5-38971/44.1-18 Позивачу фактично відмовлено у видачі посвідки на тимчасове проживання. Однак існують всі підстави вважати, що дане рішення не відповідає чинному законодавству України та є протиправним, а дії УДМСУ в Луганській області можуть містити ознаки кримінального правопорушення. В спірному рішенні вказано, що Позивачу відмовлено в розгляді документів з огляду на порушення строків їх подачі, передбачених пунктами 17 та 19 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМ № 322 від 25.04.2018. Відповідно до Порядку у УДМСУ в Луганській області взагалі відсутні повноваження приймати рішення такого змісту після прийому документів для видачі посвідки на тимчасове проживання. Спірне рішення має наслідком заборону проживання та перебування Позивача на території України.

Представник УДМСУ в Луганській області надав заперечення проти задоволення заяви, в обґрунтування яких зазначив таке.

28.10.2017 до УДМС у Луганській області надійшло клопотання Державного закладу «Луганський Державний медичний університет» (далі - ЛДМУ) від 24.10.2017 № 04.05/98 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і заява вказаного іноземця про отримання посвідки на тимчасове проживання від 24.10.2017 № 98 у зв'язку з навчанням на мовних курсах до 01.03.2018. 16.11.2017 УДМС у Луганській області було прийнято Рішення про „ видачу посвідки на тимчасове проживання Позивачу серії НОМЕР_2 терміном дії до 01.03.2018.

В подальшому до УДМС у Луганській області надійшло клопотання ЛДМУ від 12.02.2018 № 04.05/206 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і заява вказаного іноземця про отримання посвідки на тимчасове проживання від 12.02.2018 № 206 у зв'язку з навчанням на мовних курсах до 01.06.2018. 14.02.2018 УДМС у Луганській області було прийнято Рішення про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання Позивачу серії НОМЕР_2 до 01.06.2018.

03.10.2018 до УДМС у Луганській області надійшло клопотання ЛДМУ від 03.10.2018 № 04.05/340 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком дії до 01.08.2021 у зв'язку з навчанням (04/12); лікувальна справа і заява вказаного іноземця від 03.10.2018 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Під час вивчення матеріалів справи про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні Позивачу було встановлене наступне.

В посвідці на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 гр. Індії ОСОБА_1 на сторінці «особливі відмітки» виявлено відмітку «продовжено до 01.06.2018» та виявлено відмітку про дійсність посвідки до 01.11.2018 «вірно до 01.11.2018», а в паспортному документі іноземця остання відмітка відсутня, лише в наявності штамп про дійсність посвідки до 01.06.2018.

Таким чином, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 строків перебування на території України, в УДМС у Луганській області відсутні законні підстави для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні або видачі нової посвідки Позивачу.

Просить відмовити у забезпеченні позову ОСОБА_1 до УДМС у Луганській області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі № 360/3764/18 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2018 (арк. спр. 1).

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Суд зазначає, що згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України розглянути клопотання представника позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З оглянутих матеріалів адміністративної справи, заяви про забезпечення адміністративного позову, судом встановлено, що рішенням УДМСУ в Луганській області від 18.10.2018 № 4401.5-38971/44.1-18, оформленим у формі повідомлення, відмолено в прийнятті (розгляді) документів ОСОБА_1 для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Відповідно до заперечень відповідача позивачу було відмовлено у прийнятті документів, оскільки в посвідці на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 гр. Індії ОСОБА_1 на сторінці «особливі відмітки» виявлено відмітку «продовжено до 01.06.2018» та виявлено відмітку про дійсність посвідки до 01.11.2018 «вірно до 01.11.2018», а в паспортному документі іноземця остання відмітка відсутня, лише в наявності штамп про дійсність посвідки до 01.06.2018. У зв'язку з вказаними протиріччями позивачу було відмовлено у прийнятті документів.

Позивачем на час вирішення заяви про забезпечення позову не надано, а судом не встановлено обґрунтованих доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач лише вказує на дії відповідача, які можуть бути вчинені відповідачем в майбутньому та на думку позивача можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить існування очевидних фактів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, а тому у його задоволенні слід відмовити.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 360/3764/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.В. Борзаниця