Ухвала суду № 77990720, 20.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 листопада 2018 року

Справа № 280/4846/18

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146),

про визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – позивач, ПАТ «ЗАлК») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо винесення вимог за № Ю-2013-23 від 13.11.2017, 12.01.2018, 07.05.2018, 05.06.2018, 03.07.2018, 04.09.2018, 02.08.2018 та 03.10.2018, прийнятих ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Так, згідно вимог пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У відповідності до статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищенаведеним нормам, до позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлено ставку судового збору – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1762,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення податкових вимог, тобто, заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. У зв’язку з чим, ПАТ «ЗАлК» зобов’язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

До матеріалів адміністративного позову позивачем не надано підтвердження сплати судового збору, у той же час у прохальній частині позову позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.

Так, звертаючись до суду із клопотанням щодо відстрочення сплати судового збору позивач зазначає про те, що Вознесенівським відділом державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на розрахункові рахунки ПАТ «ЗАлК» у банках накладено арешт в межах суми боргу за виконавчим провадженням ВП № 54474830. Враховуючи те, що на розрахункових рахунках ПАТ «ЗАлК» залишок коштів значно менший за вказану суму, комбінат позбавлений можливості сплатити суму судового збору. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію постанови про арешт коштів боржника від 09.08.2017 у ВП № 54474830.

Проте, суд зауважує, що постанова датована ще 09.08.2017, та не відображає стан рахунків позивача на день звернення до суду із даним позовом.

Крім того, в обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору позивач посилається також на винесення 20.03.2018 виконавчою службою нової постанови про арешт коштів ПАТ «ЗАлК», проте копії вказаної постанови до матеріалів заяви не надано.

Тож, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів в обгрунтування майнового стану підприємства, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутності достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат на момент звернення до суду із даним позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій доданих до адміністративного позову документів, з урахуванням вимог статті 94 КАС України та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003» (в 2-х примірниках); оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір” (сплатити 1 762,00 грн.) на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за даним позовом.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання незаконними дій, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

належним чином засвідчених копій доданих до адміністративного позову документів, з урахуванням вимог статті 94 КАС України та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003» (в 2-х примірниках);

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати 1 762,00 грн. судового збору на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко